Ухвала

від 03.12.2018 по справі 225/6840/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/225/1451/2018

Єдиний унікальний номер судової справи225/6840/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2018 р. м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Скиба М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Солодкої Є.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства Торецьквугілля Міністерства вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої умовами виробництва до ДП "Торецьквугілля"Міністерства вугільної промисловості України.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з відповідачем ДП шахта Центральна ДП Торецьквугілля , він перебував у трудових відносинах з 02.11.1992 р. по 06.03.1997 р. в якості підземного начальника дільниці, начальник зміни, з 26.09.2001 р. по 07.02.2016 р. в якості гірничого майстра з повним рабочим днем на підземній роботі, з 09.02.2016 року в якості начальника дільниці з повним робочим днем на підземній роботі, з 03.05.2017 р. по теперішній час переведений і працює гірничим диспетчером.

За час роботи на шахті позивач одержав профзахворювання - хронічний бронхіт ІІ стадії, в фазі затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз ЛН І-ІІ ст. (першого-другого ст.). Факт отримання зазначених захворювань підтверджений медичним висновком ДУ інституту медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМНУ центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання № 22/500 від 30.05.2018 р.

Відповідно до довідки 12 ААА №067110 від 12.09.2018р. Обласним центром медико- соціальної експертизи МСЕК м. Краматорськ ОСОБА_1 встановлено 25% втрати працездатності.

На підставі наданих документів Дзержинським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Донецькій області згідно постанови фонду позивачу призначили страхові виплати та одноразова допомога.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання №б/н від 12.07.2018 р. встановлено, що причиною та обставинами профзахворювання є робота протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів: рівень концентрації пилу складав від 7,66 мг/м3 до 126,12 мг/м3 при ГДК - 2,0; 4,0; 10,0 мг/м3 до 88,9% робочого часу.

У зв'язку з отриманими профзахворюванням ОСОБА_1 фізичний стан погіршився (біль у грудях, слабкість в руках, рясне потовиділення, стомлюваність.) Тільки за 2016-2018рр. позивач декілька разів пройшов курс лікування в міському та обласному лікувальних установах.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача ДП Торецьквугілля моральну шкоду, завдану умовами праці на виробництві, що спричинили професійне захворювання у розмірі 25 000 грн.

03.12.2018 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, що заподіяна умовами виробництва, в розмірі 25 000,00 грн. В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що ДП Торецькеугілля не заперечує проти часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, в розмірі - 7 500,00 грн. та повністю заперечує проти задоволення іншої частини позовних вимог, в розмірі 25 000,00 грн. вважає їх недоведеними, невмотивованими та безпідставними за наступних обставин.Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку із ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, склалася усталена практика відшкодовувати моральну шкоду із розрахунку 300 грн. за 1% втрати працездатності Позивачу згідно висновку МСЕК встановлено 25% втрати працездатності, тому розмір компенсації має становити: 25% * 300 грн. =7 500грн. Крім того просить врахувати суд, що занадто великі суми відшкодування можуть привести до зупинки виробництва і вивільнення працівників, що спричинить масове безробіття.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, з вимогами позивача згодні частково, просить прийняти рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно до ст. 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладені на сторін справи, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що з відповідачем ДП шахта Центральна ДП Торецьквугілля , позивач перебував у трудових відносинах з 02.11.1992 р. по 06.03.1997 р. в якості підземного начальника дільниці, начальник зміни, з 26.09.2001 р. по 07.02.2016 р. в якості гірничого майстра з повним рабочим днем на підземній роботі, з 09.02.2016 року в якості начальника дільниці з повним робочим днем на підземній роботі, з 03.05.2017 р. по теперішній час переведений і працює гірничим диспетчером.

За час роботи на шахті позивач одержав профзахворювання - хронічний бронхіт ІІ стадії, в фазі затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз ЛН І-ІІ ст. (першого-другого ст.). Факт отримання зазначених захворювань підтверджений медичним висновком ДУ інституту медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМНУ центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання № 22/500 від 30.05.2018 р. (а.с.12)

Відповідно до довідки 12 ААА №067110 від 12.09.2018р. Обласним центром медико- соціальної експертизи МСЕК м. Краматорськ ОСОБА_1 встановлено 25% втрати працездатності (а.с.11).

На підставі наданих документів Дзержинським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Донецькій області згідно постанови фонду позивачу призначили страхові виплати та одноразова допомога.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання №б/н від 12.07.2018 р. встановлено, що причиною та обставинами профзахворювання є робота протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів: рівень концентрації пилу складав від 7,66 мг/м3 до 126,12 мг/м3 при ГДК - 2,0; 4,0; 10,0 мг/м3 до 88,9% робочого часу (а.с.13-15).

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з моменту встановлення вперше стійкої втрати професійної працездатності висновком МСЕК - з 31.08.2018 року (а.с.11).

Згідно частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв'язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов'язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов'язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-пр\2008 від 08.10.2008 року обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Таким чином, саме на підприємство покладено обов'язок відшкодувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача й інших обставин.

Суд враховує вину відповідача у виникненні у позивача професійного захворювання, тяжкість професійного захворювання та відповідні ускладнення для здоров'я позивача, ступінь втрати професійної працездатності, глибину і тривалість моральних і фізичних страждань позивача, необхідність проводити медикаментозне лікування і підтримувати стан здоров'я на оптимально можливому рівні, докладати додаткові зусилля для організації свого життя. При цьому, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди 25000,00 грн., який позивач визначає у позові є завищеним і необґрунтованим. Тому, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд частково погоджується з доводами позивача і приймає до уваги доводи представника відповідача про завдану моральну шкоду позивачеві в еквіваленті 7 500,00 грн.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача грошовий еквівалент завданої моральної шкоди, що є достатньою сатисфакцією за ушкодження здоров'я внаслідок професійного захворювання.

Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вказані положення Закону, з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,89, 141, 263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1до Державного підприємства Торецьквугілля Міністерства вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва - задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Торецьквугілля , місце знаходження якого: м.Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 40835379, на користь ОСОБА_1, місце проживання якого: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, в відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності, 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з державного підприємства Торецьквугілля , місце знаходження якого: м.Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 40835379, на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: М.М. Скиба