Рішення

від 26.11.2018 по справі 200/11357/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 р. Справа№200/11357/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торсіль до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2018 року № 0027004707, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Торсіль звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2018 року № 0027004707 про застосування штрафу у розмірі 4397,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вищевказаним рішенням податкового органу на позивача накладено штраф у розмірі 10% погашеної суми заборгованості у сумі 4397,82 грн. за порушення строку сплати на 27 днів грошового зобов'язання з Єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 43978,20 грн., граничний строк сплати якого є 18.11.2016 року, фактично сплачено - 15.12.2018 року. Разом з тим, ТОВ Торсіль зазначає, що підприємством було сплачено єдиний податок у визначені законом строки, а саме 14.11.2016 року. Проте помилково, з вини банку, податкові зобов'язання сплачені на рахунок Єдиний податок з фізичних осіб . Позивачем 15.11.2016 року була подана заява до Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про перерахування помилково сплачених коштів на рахунок Єдиний податок з юридичних осіб , але кошти зараховані на відповідний рахунок лише 15.12.2016 року. Приймаючи до уваги наведене, позивач вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Ухвалою від 29 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, керуючись статті 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

12 листопада 2018 року від представника Головного управління ДФС у Донецькій області надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем було порушено строки сплати Єдиного податку, а саме із затримкою 27 календарних днів, внаслідок чого до позивача були застосовані штрафні санкції. Враховуючи наведене представник відповідача вважає, що позовні вимоги ТОВ Торсіль є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

12 листопада 2018 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника ГУ ДФС у Донецькій області про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, про що постановив ухвала.

У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність певних обставин справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торсіль є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 40272671, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Одеська, будинок 16, місто Слов'янськ, Донецька область, 84122. Підприємство перебуває на обліку в Слов'янській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8-11).

03 листопада 2016 року позивачем подано податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) із визначенням суми, що підлягає до сплати за звітний період у розмірі 43 978,22 грн. (а.с. 12-13).

14 листопада 2018 року позивачем перераховано 43 979,00 грн. на рахунок № 31410699700075, призначений для сплати Єдиний податок з фізичних осіб , що підтверджується квитанцією банку від 14.11.2016 (а.с. 14).

15.11.2016 року, а також 28.11.2016 року позивачем була подана заява до Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про перерахування помилково сплачених коштів на рахунок Єдиний податок з юридичних осіб (а.с. 18, 19).

21 листопада 2018 року позивач звернувся до Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області із заявою, в якій просив не застосовувати до ТОВ Торсіль штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання (єдиний податок третьої групи) у сумі 43978,22 грн., який помилково сплачений 14.11.2016 року на рахунок Єдиний податок з фізичних осіб , з вини банку (а.с. 20).

21 грудня 2016 року листом № 23812/10/05-22-12-03 Слов'янська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області повідомила ТОВ Торсіль про відсутність підстав для не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання по єдиному податку (а.с. 22-23).

14 червня 2018 року відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності сплати до грошового зобов'язання з плати по єдиному податку третьої групи (юридичні особи), за результатами якої, того ж дня, був складений акт № 1235/05-99-47-07 (надалі - акт перевірки).

За результатами перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме пункту 57.1 статті 57, пункту 295.3. статті 295 Податкового кодексу України, відповідно до якого встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 43978 грн. 20 коп., із затримкою на 27 днів.

За висновками акту перевірки на підставі статті 126 Податкового кодексу України відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2018 року № 0027004707, про застосування до позивача штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, що становить 4397,82 грн. за порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 295.3. статті 295 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що при розгляді даного спору не є спірним питання порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, спірним є питання саме прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані штрафні санкції.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

У відповідності до пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 295.3. статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4. ст. 295 ПК України).

В силу вимог пункту 10.1.2. статті 10 Податкового кодексу України, єдиний податок, відноситься до місцевих податків та відповідно до вимог статей 64, 69 Бюджетного кодексу України зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 10.5. статті 10 ПК України).

У відповідності до частини 4 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Частиною 5 статті 78 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства.

Окрім того, пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

ТОВ Торсіль 14 листопада 2016 року вчинено дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку по декларації від 03.11.2016 року у розмірі 43 978,22 грн. із граничним строком платежу - 18.11.2016 року, що підтверджується платіжним документом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Разом з тим, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1статті 126 Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 16 червня 2015 року (справа № 21-377а15) та відповідає правовій позиції викладеній в постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №815/2405/16, від 10 серпня 2018 року у справі №826/11681/16, від 29 серпня 2018 року у справі №804/5320/13-а, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Більш того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету (справа № 21-377а15).

Отже, оскільки позивачем фактично було здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов'язку, то помилкове зазначення рахунку на який такий податок сплачується під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несвоєчасну сплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2018 року № 0027004707 про застосування до ТОВ Торсіль штрафу у розмірі 4397,82 грн. є протиправним, оскільки прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а відтак підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ Торсіль до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2018 року № 0027004707, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Торсіль до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2018 року № 0027004707 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22 червня 2018 року № 0027004707 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Торсіль штрафу у розмірі 4397,82 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вулиця 130-й Таганрозької дивізії, будинок 114, місто Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торсіль (вулиця Одеська, будинок 16, місто Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 40272671) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Лазарєв В.В.