Рішення

від 26.11.2018 по справі 0540/8916/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 р. Справа№0540/8916/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Завод транспортно-механічного обладнання до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 року № 0006931411 та № 0006941411, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Завод транспортно-механічного обладнання (надалі за текстом - ТОВ ЗТМО , позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 року № 0006931411 та № 0006941411 (в подальшому за текстом - Спірні ППР).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача висновки Головного управління ДФС у Донецькій області, викладені у акті перевірки від 09.08.2018 року №855/05-99-14-11/33371152 щодо порушення позивачем податкового законодавства в частині достовірності нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, у зв'язку із не підтвердженням факту реальності здійснення господарських операцій за договорами з контрагентами, є необґрунтованими та безпідставними. Як зазначає позивач, факт реальності укладених правочинів та здійснення за ним господарських операцій підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку. Таким чином, позивач вважає неправомірними податкові повідомлення-рішення від 03.09.2018 року № 0006931411 та № 0006941411, прийняті відповідачем на підставі наведеного вище акту перевірки, а тому просить у судовому порядку визнати їх незаконними та скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

05 жовтня 2018 року відповідач надіслав відзив на позов, у якому зазначено, що Спірні ППР є правомірними, обґрунтовуючи тим, що за результатами аналізу та опрацювання податкової інформації, отриманої згідно даних АІС ДФС України та даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН будь-якими контрагентами, встановлено обрив ланцюга постачання товарів відповідної номенклатури, неможливість підтвердження їх виробництва та імпорту на митну територію України всіма контрагентами, задіяними в задекларованому ланцюгу постачання товарів, робіт і послуг, та відповідно, неможливість підтвердження фактичного здійснення в місці, розташованому на митній території України господарських операцій: приймання-передачі права власності на товари, зазначених в податкових накладних за січень 2018 року контрагента ТОВ КРІОН ПЛАС , зокрема складених по покупцю ТОВ ЗТМО та виконання робіт термообробки, зазначених в податкових накладних за січень 2018 року контрагента ТОВ КРІОН ПЛАС , зокрема складених по покупцю ТОВ ЗТМО . Наведений контрагент як постачальник не мав відносин з оренди транспортних засобів, не придбавав транспортні послуги, транспортно-експедиційні послуги, не мав відносин із ФОП Житков В.І., дані про якого зазначені в наданих посадовими особами платника податку товарно-транспортних накладних, як виконавець не мав виробничих, складських приміщень, достатньої кількості працівників, тому не підтверджується реальність та можливість здійснення ним безпосередньо робіт з термообробки круга та ланцюга.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2018 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ Завод транспортно-механічного обладнання зареєстроване 01.04.2005 року за адресою: 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Московська, 74, номер державної реєстрації №1 267 102 0000 000172(т. 1 а.с. 50-56).

ТОВ ЗТМО відповідно до Свідоцтва № 200130338 про реєстрацію платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 333711505107, зареєстровано платником податку на додану вартість08.04.2005 року (т. 2 а.с. 51).

Господарську діяльність позивач здійснює згідно зі статутом, затвердженим протоколом загальних зборів учасників від 17.05.2013 року № 14 (т. 2 а.с. 40-50), відповідно до якого має право на здійснення комерційної діяльності, в тому числі, але не обмежуючись: неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Згідно звітності 1-ДФ за 2017 рік перелік працівників позивача складався з 4 осіб (т. 1 а.с. 213-214).

Як слідує з договору оренди № 010117 частини виробничої дільниці від 01.01.2017 року, між ТОВ ДК ПРОМЛЕС (орендодавець) та позивачем (орендатор) укладений договір оренди (з додатком №1), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове і платне користування частину виробничої дільниці в цеху № 1 загальною площею 30 кв. м. Строк оренди складає 24 місяці з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року з метою зберігання запчастин та інструментів. Розмір орендної плати складає 120 грн. на місяць з ПДВ (т.1 а.с. 199-201).

У якості підтвердження оренди виробничої дільниці позивачем надано: акт приймання передачі, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення (т. 1 а.с. 202-212).

З наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що відповідно до наказу №1268 від 23.07.2018 року та направлень від 26.07.2018 року №1654, №1655, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЗТМО (код ЄДРПОУ 33371152), за період діяльності з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року з метою контролю за дотриманням повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ КРІОН ПЛАС (код ЄДРПОУ 41375675), про що складений акт від 09.08.2018 року №855/05-99-14-11/33371152 (надалі - Акт перевірки, т. 1 а.с.13-45) .

Вказаним Актом перевірки встановлено порушення ст. 1, 4, п. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні в результаті документального оформлення відносин щодо придбання послуг, по яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності в місці, розташованому на митній території України та відсутні об'єкти оподаткування, що підпадають під визначення пп. 14.1.36, пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, а) п. 185.1 ст. 185, пп.а) -в) п. 186.1, пп. г) пп. 186.2.1 ст. 186 Податкового кодексу України з контрагентом ТОВ КРІОН ПЛАС (код ЄДРПОУ 41375675) за січень 2018 року та пп. а п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України ТОВ ЗТМО завищено податковий кредит у розмірі 317 329 грн., у т. ч. за перевіряємий період січень 2018 року, в результаті чого: завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 220 133 грн., у т.ч. за січень 2018 року у сумі 220 133 грн.; занижено податок на додану вартість за перевіряємий січень 2018 року на суму 97 196 грн., у т. ч. за рахунок: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету у сумі 35 944 грн.; завищення від'ємного значення податку на додану вартість, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 61 252 грн.

За наслідками Акту перевірки, 03 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006941411 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Завод транспортно-механічного обладнання суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53 916,00 грн., з яких: за податковим зобов'язанням - 35 944,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 17 972,00 грн. та № 0006931411 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 281 385 грн. у зв'язку із завищенням суми від'ємного значення, з яких: що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 220 133,00 грн. та яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість - 61 252,00 грн. (т.1 а.с. 46-49).

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що під час перевірки відповідачем були використані надані посадовими особами ТОВ ЗТМО документи бухгалтерського та податкового обліків, а також їх завірені копії.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно наданим первинним документам, основним постачальником та виконавцем позивача на митній території України у перевіряємому періоді (січень 2018 року) був ТОВ КРІОН ПЛАС (код ЄДРПОУ 41375675).

Як слідує з Акту перевірки, згідно наданим первинним документам нібито основним покупцем позивача на митній території України у січні 2018 року був ТОВ ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 39215196).

Разом з цим, на думку відповідача у ТОВ ЗТМО відсутні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання. Також, не надається можливим встановити місце здійснення операцій, приймання-передачі послуг, фактичних виробників послуг, первинне здійснення яких і первинне формування не підтверджується по задекларованому ланцюгу їх постачання, в результаті, не надається можливим встановити фактичного виконавця послуг, придбання яких документально оформлено від контрагента ТОВ КРІОН ПЛАС , а документи, виписані вищеназваним підприємством не можуть вважатися первинними документами, так як не підтверджені фактичними господарськими операціями.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 15.12.2017 року між позивачем(постачальник) та ТОВ ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ (замовник) укладено договір №15/12 (із додатковою угодою № 1, Специфікаціями № 1, № 2), згідно якому ТОВ ЗТМО зобов'язується поставити та передати у власність запасні частини до колійних машин, а ТОВ ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ прийняти й оплатити продукцію, найменування, тип та кількість якої вказується в Специфікації № 1 (ланцюг провідний транспортера засмічувача, ланцюг пластинчатий (крок 130 мм) транспортера засмічувача, диски), на умовах, що визначені у цьому договорі. Постачання продукції здійснюється автотранспортом на умовах DDP на матеріально-технічний склад виробничого структурного підрозділу Київський центр механізації колійних робіт філії ЦРЕКМ ПАТ Укрзалізниця . Загальна сума договору на момент його підписання складає 7 020 000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Оплата замовником партії продукції здійснюється на умовах попередніх платежів по оговореним наступним етапам: перший етап - передоплата в розмірі 3 510 000,00 грн. згідно Специфікації №1, другий і подальші етапи - часткове погашення за поставлені запчастини згідно Специфікації №1 протягом 30 банківських днів з моменту відвантаження партії продукції, але не пізніше 31.12.2018 року. Договір діє з моменту підписання до 31.12.2018 року в частині поставок продукції, а в частині оплати - до її повного виконання (т. 1 а.с. 69-76, т. 2 а.с. 58-60).

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ зареєстроване за адресою: 04114, м. Київ, вул. Лісозахисна, 11, корпус Б, офіс 12, ідентифікаційний код юридичної особи 39215196, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

У якості підтвердження поставки продукції позивачем надано: податкові накладні, видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні та платіжне доручення (т. 1 а.с. 78-81, т. 2 а.с. 61-76).

Для виконання зобов'язань за вказаним вище договором, у зв'язку з відсутністю необхідних виробничих потужностей у ТОВ ЗТМО , позивачем були укладені наступні договори з контрагентом ТОВ КРІОН ПЛАС :

1) ТОВ КРІОН ПЛАС (код ЄДРПОУ 41375675), згідно договору поставки №197 від 19.07.2017 року (з урахуванням додаткової угоди № 1, Специфікації № 5, № 6), у відповідності до умов якого ТОВ КРІОН ПЛАС (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ ЗТМО (покупець) продукцію, визначену у п. 1.2 цього договору (ланцюг привідний транспортера засмічувача, зірочка кр. 200.30.000 згідно Специфікації №1 і №2, комплект сит верхнього ярусу, комплект сит середнього ярусу, комплект сит нижнього ярусу, зірочка ЩОМ, ролік підтримуючий згідно Специфікації №3, сітка грохоту верхнього ярусу, сітка грохоту нижнього ярусу, сітка грохоту середнього ярусу, зірочка кр. 200.30.000 згідно Специфікації №4, сітка грохоту верхнього ярусу, сітка грохоту нижнього ярусу, сітка грохоту середнього ярусу, зірочка кр. 200.30.000, пружина грохота, пружина зовнішня, пружина внутрішня, ролик підтримуючий згідно Специфікації №5, комплект сит верхнього ярусу, комплект сит середнього ярусу, комплект сит нижнього ярусу, зірочка ЩОМ згідно Специфікації №7), а ТОВ ЗТМО зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Кількість, найменування товару, об'єм партії, ціна та умови постачання товару узгоджується у специфікаціях до договору. Поставка здійснюється на протязі 10 днів з моменту надходження письмової заявки від покупця, постачається постачальником за рахунок постачальника на склад покупця. Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі, строк дії договору - до 31.12.2017 року (т. 1 а.с. 82-89).

З витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2 а.с. 73-74) вбачається, що ТОВ КРІОН ПЛАС є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, буд. 7 А, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить.

У якості підтердження виконаних робіт позивач надав видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, та податкові декларації з ПДВ (т. 1 а.с. 90-113, 224-246, т. 2 а.с. 1-34).

Заборгованість між підприємствами згідно акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.02.2018 року складає 1 817 689,79 грн. (т. 2 а.с. 52).

Разом з цим, правомірність висновків акту перевірки податковий орган підтверджує тим, що на підприємстві ТОВ "КРІОН ПЛАС" у 3 кварталі 2017 року працювала 1 особа: керівник, що свідчить про неможливість фактичного виконання умов договору №197 від 19.07.2017 в обсягах і кількості, зазначені у специфікаціях до цього договору. Також, у підприємства ТОВ "КРІОН ПЛАС" відсутні власні та орендовані офісні, виробничі, складські приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби. Більш того, за перевіряємий період 2017 року підприємство здійснювало придбання товарів, таких як: зірочка кр. 200.30.000 та ланцюг привідний транспортера засмічувача, проте операція здійснювалась без збільшення її вартості та через це не мала економічного значення та доходу.

2) ТОВ КРІОН ПЛАС (код ЄДРПОУ 41375675), згідно договору на виконання робіт №12118 від 12.01.2018 року, у відповідності до умов якого ТОВ КРІОН ПЛАС (виконавець) зобов'язується за завданням ТОВ ЗТМО (замовник) з давальницької сировини замовника на умовах цього договору виконати роботи, передбачені п. 2.1. договору (термообробка круга ф90ст.45 виробу Ланцюг пластинчастий (крок 130 мм) транспортера засмічувача кр.024.16.00.000, термообробка ланцюга 1ТП-63,5-520 для виготовлення виробу Ланцюг провідний транспортера засмічувача кр.6350.Т-52.00 ), а ТОВ ЗТМО зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи. Обсяг робіт визначається у специфікації та протоколі погодження договірної ціни, які є невід'ємною частиною цього договору. Перелік видів робіт та їх вартість визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Розрахунки здійснюються за виконані роботи у безготівковій формі, строк дії договору закінчується в момент виконання всіх зобов'язань обома сторонами (т. 1 а.с. 114-125).

У якості підтердження виконаних робіт позивач надав рахунки-фактури, акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, акти здачі-приймання виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, податкові декларації (т. 1 а.с. 126-158, 219-246, т. 2 а.с. 1-34).

На підтвердження оплати позивачем надані платіжні доручення (т. 1 а.с. 159-160).

Далі, між ТОВ ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 39215196), згідно договору поставки №01/02 від 01.02.2018 року (із Специфікацією № 1) , у відповідності до умов якого позивач (постачальник), зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ (замовник) запасні частини до колійних машин, а ТОВ ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ прийняти й оплатити продукцію, найменування, тип та кількість якої вказується в Специфікації № 1 (комплекти сит нижнього ярусу ЩОМ-6У, зірочки ЩОМ, зірочки, сітку грохоту верхнього ярусу, сітку грохоту нижнього ярусу, сітку грохоту середнього ярусу, поперчну балку, кутову деталь (праву, ліву), пружину зовнішню (ходового візка), пружину внутрішню (ходового візка), пружину грохоту, диски зчеплення), на умовах, що визначені у цьому договорі. Постачання продукції здійснюється автотранспортом на умовах DDP на матеріально-технічний склад виробничого структурного підрозділу Київський центр механізації колійних робіт філії ЦРЕКМ ПАТ Укрзалізниця . Загальна сума договору на момент його підписання складає 5 374 801,14 грн. з урахуванням ПДВ. Оплата замовником партії продукції здійснюється на умовах попередніх платежів по оговореним наступним етапам: перший етап - передоплата в розмірі 1 000 000,00 грн. від загальної суми згідно Специфікації №1, другий і подальші етапи - часткове погашення за поставлені запчастини згідно Специфікації №1 протягом 30 банківських днів з моменту відвантаження партії продукції, але не пізніше 31.12.2018 року. Договір діє з моменту підписання до 31.12.2018 року в частині поставок продукції, а в частині оплати - до її повного виконання (т. 2 а.с. 77-82).

У якості підтердження виконаних робіт позивач надав видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення за автопослуги ФОП Житков І.М. (т. 2 а.с. 83-90).

Як слідує зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

З приписів статті 6 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦКУ) вбачається, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

У відповідності до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За положеннями ст.ст. 42-44 цього ж Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі в тому числі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

У відповідності до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За положеннями ст. ст. 42-44 цього ж Кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі в тому числі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

А отже, суб'єкти господарювання здійснюють господарську діяльність в залежності від специфіки роботи підприємства та на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені у статті 44 ПК України.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище, визначення господарської операції пов'язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Зі змісту наявних в матеріалах справи доказів, на підтвердження факту постачання товарів, робіт, послуг у ТОВ "КРІОН ПЛАС", позивачем суду надані договори, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Слід зазначити, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, останні були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгу постачання, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер, про проведені контрольно-перевірочні заходи щодо контрагентів акт перевірки відомостей не містить.

Також, контролюючий орган на підтвердження нереальності господарських операцій в акті перевірки зазначав про відсутність декларування товарів відповідних найменувань, в тому числі й за попередні звітні періоди. Такі висновки ґрунтуються лише на даних податкової інформації по спірних контрагентах, а також їх контрагентів по ланцюгу постачання, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/14515/15 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 77434993).

Як вже зазначалось вище, на підтвердження виконання умов договорів між позивачем та ТОВ КРІОН ПЛАС надані видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, довіреності, платіжні доручення, акт звіряння взаємних розрахунків. Включені до складу податкових зобов'язань позивача суми податку на додану вартість відображені у податкових деклараціях з ПДВ та додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ.

При оцінці оспорюваних господарських операцій, суд вважає обґрунтованими доводи позивача та долучені до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та, які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, як-то: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб'єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 813/66/16, від 06 листопада 2018 року у справі № 820/10024/13-а (реєстраційні номера рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73843802 та 77699736 відповідно).

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, умови укладеного договору між позивачем та ТОВ "ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ", а також з контрагентом ТОВ КРІОН ПЛАС в перевіряємому періоді з метою виконання договірних зобов'язань, специфіку придбаних товарів у контрагента, основного виду діяльності позивача, не може свідчити про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами.

Разом з цим, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів, за яких суд не повинен брати до уваги наявні у справі документи первинного бухгалтерського обліку: договори, акти приймання-передачі товарів, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення щодо оплати продукції, тощо.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами безтоварності /неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Отже, спірні ППР прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають обставинам справи, а отже підлягають скасуванню.

На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, а також необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 5 568,69 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Завод транспортно-механічного обладнання до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 року № 0006931411 та № 0006941411 - задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0006941411 від 03.09.2018 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Завод транспортно-механічного обладнання суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53 916,00 грн., з яких: за податковим зобов'язанням - 35 944,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 17 972,00 грн.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0006931411 від 03.09.2018 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Завод транспортно-механічного обладнання штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 281 385 грн. у зв'язку із завищенням суми від'ємного значення, з яких: що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 220 133,00 грн. та яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість - 61 252,00 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028; місцезнаходження: 87526, Донецька область, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Завод транспортно-механічного обладнання (ЄДРПОУ 33371152, місцезнаходження - 84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Московська, 74) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 5 568,69 грн.

Судове рішення складено та підписано 26 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.