Рішення

від 20.11.2018 по справі 309/1141/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2018 року м. Ужгород№ 309/1141/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 листопада 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 03 грудня 2018 року.

26 квітня 2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) та ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулися до Хустського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до Липчанської сільської ради (далі - відповідач), у якій просять: 1. Визнати протиправними та скасувати рішення 14 позачергової сесії 07 скликання від 26 жовтня 2017 року та рішення 16 сесії 7 скликання від 06 березня 2018 року Липчанської сільської ради в частині відмови ОСОБА_2, мешканцю АДРЕСА_1 та ОСОБА_1, мешканцю АДРЕСА_2 у наданні дозволу на розробку проекту детального планування території земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_3, яка розташована в АДРЕСА_3. 2. Зобов'язати Липчанську сільську раду повторно розглянути заяву - клопотання ОСОБА_2 мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_2 про надання дозволу на розробку проекту детального планування території земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_3, яка розташована в АДРЕСА_3 .

Ухвалою Хустського районного суду від 27 квітня 2018 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Липчанської сільської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду.

17 травня 2018 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду та відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Калинич Я.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Липчанської сільської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,103 га кадастровий номер - НОМЕР_4, яка розташована в АДРЕСА_3. 13 квітня 2017 року останнім, згідно договору дарування серії НМО № 210962, подаровано ОСОБА_1 у власність частину земельної ділянки площею 0,103 га, яка розташована АДРЕСА_3. Даній земельній ділянці було присвоєно новий кадастровий номер - НОМЕР_5. Цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Маючи намір змінити цільове призначення земельної ділянки, позивачі неодноразово зверталися до Липчанської сільської ради про надання дозволу на розробку детального плану території на земельну ділянку площею 0,103 га, яка розташована в АДРЕСА_3. На чергове звернення позивачів від 22.02.2018 року до Липчанської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту детального плану на земельну ділянку площею 0,103 га, кадастровий номер - НОМЕР_6, яка розташована в АДРЕСА_3, 06 березня 2018 року рішенням 16 сесії 7 скликання Липчанська сільська рада вирішила відмовити у наданні дозволу на розробку проекту містобудівної документації - детального плану території на земельну ділянку площею 0,103 га, яка розташована в АДРЕСА_3, у зв'язку з тим, що відповідно до існуючого генерального плану непередбачено будівництво індивідуального житла та відсутній під'їзд до земельної ділянки.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивачі, скориставшись своїм правом, звернулися до суду.

Позивач - ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такий задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач - ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься заява від представника позивачів про розгляд справи без їх участі (а.с.74).

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, проте, сільським головою Малета Ю.І. 12.07.2018 року було надіслано на адресу суду заяву про визнання позову та про розгляд справи за відсутності представника Липчанської сільської ради (а.с.56).

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_7 від 26.06.2003 року позивачу ОСОБА_2, мешканцю АДРЕСА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,556 га для обслуговування жилого будинку та ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери: ділянка 1 площею 0,186 га - НОМЕР_8, ділянка 2 площею 0,103 га - НОМЕР_9 та ділянка 3 площею 0,267 га - НОМЕР_10 які розташовані в АДРЕСА_3 (а.с.14).

13 квітня 2017 року позивачем ОСОБА_2, згідно договору дарування серії НМО № 210962, подаровано ОСОБА_1 у власність ? частину земельної ділянки площею 0,103 га з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3. Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер -НОМЕР_5 (а.с.11-12).

Позивачі звернулися до Липчанської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту детального плану на земельну ділянку площею 0,103 га, кадастровий номер - НОМЕР_6, яка розташована в АДРЕСА_3.

26 жовтня 2017 року рішенням 14 позачергової сесії 7 скликання Липчанської сільської ради вирішено відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту містобудівної документації - детального плану території на земельну ділянку площею 0,103 га, у зв'язку з тим, що відповідно до існуючого генерального плану непередбачено будівництво індивідуального житла та відсутній під'їзд до земельної ділянки (а.с.15).

06 березня 2018 року рішенням 16 сесії 7 скликання Липчанської сільської ради вирішено відмовити у наданні дозволу на розробку проекту містобудівної документації - детального плану території на земельну ділянку площею 0,103 га, яка розташована в АДРЕСА_3, у зв'язку з тим, що відповідно до існуючого генерального плану непередбачено будівництво індивідуального житла та відсутній під'їзд до земельної ділянки (а.с.16).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (підпункт 9 пункту а частини 1 статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначає Закон України Про основи містобудування від 16.11.1992 №2780-XII, який спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Абзацом 5 частини 1 статті 14 Закону України Про основи містобудування встановлено, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, забезпечення в установленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п.2 ч.1 ст. 1 Закону № 3038-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частиною другою даної статті передбаченою, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Генеральний план населеного пункту - це основний вид містобудівної документації, який розробляється на підставі висновків фахівців в різних галузях життєдіяльності, проходить експертизу та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахування державних інтересів.

Натомість, згідно з п.3 ч.1 ст. 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 19 Закону № 3038-VI, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою (частина 8 статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Враховуючи зміст вищевказаних норм права, органи місцевого самоврядування наділені повноваженням з прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту детального планування території.

Відповідно до статті 18 Закону України Про основи містобудування , реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Частинами 1, 2 статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. Оновлення містобудівної документації передбачає: 1) актуалізацію картографо-геодезичної основи; 2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму; 3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною 6 статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Вимоги до складу та змісту детального плану території встановлені ДБН Б.1.1-14:2012, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наказом від 12.03.2012 №107, відповідно до пункту 4.4 яких, затверджений детальний план є основою для визначення вихідних даних для відведення, вилучення земельних ділянок, встановлення та зміни їх цільового призначення, розміщення об'єктів будівництва, реконструкції забудови.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. При цьому, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території є детальним планом території.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Статтею 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (частина 1).

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації (частина 2).

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території (частина 3).

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Згідно частини 8 статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Детальний план території не підлягає експертизі.

Пунктом 42 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до пункту 4.2 Б.1.1-14:2012 Склад та зміст детального плану території (затверджені з наданням чинності з 01.10.2012 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 №107) детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об'єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів (Примітка 1. Детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об'єкти, гори, яри, ліси). Примітка 2. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб (малих міст, селищ, сіл), а також курортних, дачних і садових територій детальний план може розроблятися на всю територію та поєднуватися із генеральним планом цього населеного пункту).

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях врегульовано Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1468/20206 (далі - Порядок розроблення містобудівної документації).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку розроблення містобудівної документації, рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Пунктом 4.3 Порядку розроблення містобудівної документації передбачено, що замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є:

- при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

За змістом пункту 4.4 ДБН Б.1.1-14:2012 затверджений детальний план є основою для визначення вихідних даних для: розроблення проектів забудови територій мікрорайонів, кварталів, комплексів забудови, окремих земельних ділянок; відведення, вилучення земельних ділянок, встановлення та зміни їх цільового призначення, розміщення об'єктів будівництва, реконструкції забудови; визначення (уточнення) містобудівних умов та обмежень; проектування будинків і споруд різного призначення; проектування мереж і споруд інженерно-транспортної інфраструктури та інженерного забезпечення території; проведення гідравлічних розрахунків інженерних мереж; проведення містобудівних розрахунків у разі інвестиційних намірів щодо забудови або зміни допустимого виду використання об'єкта нерухомого майна; розроблення схеми санітарного очищення і прибирання територій; розроблення проектів земельних відводів окремих земельних ділянок; розроблення проектів землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб.

Відповідно до пункту 4.1. розділу IV Порядку розроблення містобудівної документації , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Проаналізувавши наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту розробляється на підставі розпорядження щодо розроблення детального плану території відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Cуд зазначає, що фізичні особи можуть ініціювати питання щодо розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї в порядку звернення громадян.

В ході судового розгляду судом від Липчанської сільської ради витребовувався існуючий генеральний план села Липча, Хустського району Закарпатської області, посилаючись на який, відповідач відмовив позивачам у наданні дозволу на розробку проекту містобудівної документації - детального плану території.

Так, ознайомившись з наданим генеральним планом села Липча та заслухавши пояснення позивача, суд зазначає, що під'їзд до земельної ділянки існує, ним користувалися та користуються, а тому така підстава для відмови у наданні дозволу не могла слугувати (а.с.93-95)

Також, суд зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа головного архітектора Хустського району відділу містобудування та архітектури Хустської районної державної адміністрації від 12.12.2017 року за №032 вбачається, що відділ містобудування та архітектури Хустської РДА не заперечує, щодо розробки детального плану території в с. Липча по вул. Шевченка, б/н з коригування генерального плану в с. Липча, Хустського району.

Отже, підсумувавши вищевикладене, суд констатує, що порядок та механізм відмови у наданні дозволу на розробку детального плану території законодавством не передбачені, а тому суд приходить до переконання, що така відмова Липчанської сільської ради є протиправною та перешкоджає позивачам в подальшому змінити цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності таких, що суперечить нормам Конституції України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами ч. 4 ст. 47 КАС України визначено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 189 КАС України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (ч. 4 ст. 189 КАС України).

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем визнано позов, суд задовольняє позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень 14 позачергової сесії 7 скликання від 26.10.2017 року та рішення 16 сесії 7 скликання від 06 березня 2018 року Липчанської сільської ради в частині відмови ОСОБА_2, мешканцю АДРЕСА_1 та ОСОБА_1, мешканцю АДРЕСА_2 у наданні дозволу на розробку проекту детального планування території земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_3, яка розташована в АДРЕСА_3 та зобов'язання Липчанську сільську раду повторно розглянути заяви - клопотання.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним і скасувати рішення 14 позачергової сесії 07 скликання від 26 жовтня 2017 року Липчанської сільської ради в частині відмови ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, картка платника податків - НОМЕР_1) у наданні дозволу на розробку проекту містобудівної документації-детального плану території земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована в АДРЕСА_3.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення 16 сесії 07 скликання від 06 березня 2018 року Липчанської сільської ради в частині відмови ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, картка платника податків - НОМЕР_2) у наданні дозволу на розробку проекту містобудівної документації-детального плану території земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована в АДРЕСА_3.

4. Зобов'язати Липчанську сільську раду Хустського району Закарпатської області (90415, с.Липча, вул.Центральна, 35, Хустський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04350091) розглянути клопотання ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, картка платника податків - НОМЕР_1) про надання дозволу на розробку проекту детального планування на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована в АДРЕСА_3, в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом в судовому рішенні.

5. Зобов'язати Липчанську сільську раду Хустського району Закарпатської області (90415, с.Липча, вул.Центральна, 35, Хустський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04350091) розглянути клопотання ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, картка платника податків - НОМЕР_2) про надання дозволу на розробку проекту детального планування на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована в АДРЕСА_3, в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом в судовому рішенні.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області (90415, с.Липча, вул.Центральна, 35, Хустський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04350091) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, картка платника податків - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Липчанської сільської ради Хустського району Закарпатської області (90415, с.Липча, вул.Центральна, 35, Хустський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 04350091) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, картка платника податків - НОМЕР_2) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяЯ.М. Калинич