Рішення

від 26.11.2018 по справі 0940/1707/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. справа № 0940/1707/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

секретар судового засідання Бунич Т.В.,

за участю: представника позивача Гавриляка Б.Б.,

представника відповідача Федик Н.Я.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу , -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Ухвалою суду від 01.10.2018 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача з проведення інспекційного відвідування є протиправними, а рішення за наслідками даного відвідування прийняті без достатніх підстав та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідачем відзив на позов до суду подано не було.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснив, що за результатами проведення інспекційного відвідування головним інспектором Управління Держпраці в Івано-Франківській області складений акт за №ІФ1036/346/АВ від 19.06.2018 року, який в порушення вимог чинного законодавства України позивачу вручено не було. Крім того вказав, що інспекційне відвідування інспектором здійснювалося поза межами дводенного терміну його проведення. Зазначив, що Товариство не було проінформовано про час та місце розгляду справи про накладення штрафу. Звернув увагу суду на те, що при проведенні перевірки та прийнятті оскарженого рішення не було враховано, що відповідні цивільно-правові договори укладені на визначений строк з особами, які проживають у іншій місцевості, на виконання індивідуально визначеної роботи, результати якої оформляються актами надання послуг, на вказаних осіб не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, а тому дані відносини не можуть бути трудовими. Крім того вказав, що зазначений в акті інспекційного відвідування факт порушення строку виплати заробітної плати за час щорічної відпустки з порушенням встановленого законодавством строку ОСОБА_3 не мав місця, так як такий працівник на підприємстві не працевлаштований.

У вступному слові представник відповідача позов не визнала. Зазначила, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області на підставі листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області правомірно проведений позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот". Так, оскільки державним інспектором під час проведення перевірки були виявлені численні порушення трудового законодавства, то в подальшому було складено акт перевірки, в якому вказані порушення зафіксовані у встановленому порядку. На підставі даного акту, в межах наданих повноважень, з урахуванням усіх обставин справи, посадовою особою Управління прийнято обгрунтовані рішення про накладення на позивача штрафу. Таким чином, оскаржені постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, на думку відповідача, винесено підставно і з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того вказала, що повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу, інші документи були направлені позивачу рекомендованим листом, а тому вважає, що при прийнятті оскаржених рішень жодного порушення порядку допущено не було.

Допитаний в якості свідка за його згодою в порядку ст. 216 КАСУ директор з юридичних питань Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" ОСОБА_2 суду показав, що 19.06.2018 року відповідний акт інспекційного відвідування не складався. 20.06.2018 року головний інспектор Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_5 двічі відвідував офіс Товариства, де на свою вимогу отримав додаткові документи. Акт, складений за результатами інспекційного відвідування про порушення вимог чинного законодавства України, ні керівнику підприємства, ні іншим особам надано не було.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що є генеральним директором Товариства. Вказав, що 18.06.2018 року ОСОБА_5 прибув до офісу ТОВ Вулкаскот та після пред'явлення наказу про проведення інспекційного відвідування, направлення та посвідчення приступив до проведення інспекційного відвідування. Жодні пояснення щодо допущених порушень в нього інспектором не відбирались, акт не вручався, хоча в останній день контрольного заходу до закінчення робочого дня він постійно був на своєму робочому місці.

Допитана в якості свідка головний бухгалтер Товариства ОСОБА_6 суду показала, що 18-19.06.2018 року на підприємстві проводилось інспекційне відвідування. 20.06.2018 року ОСОБА_5 прибув в приміщення Товариства та вимагав внесення виправлень до документів щодо перенесення робочих днів в період з травня по червень 2018 року. Будь-яких інших пояснень не відбирав, акт для ознайомлення не надавав.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що працює головним інспектором Управління Держпраці в Івано-Франківській області та проводив інспекційне відвідування у ТОВ Вулкаскот . Вказав, що акт за наслідками перевірки склав 19.06.2018 року, однак 20.06.2018 року ще двічі приходив до офісу Товариства для отримання копій документів та уточнення певної інформації, яку в подальшому при складанні акту перевірки не використовував, а про обставини, які стали відомі йому 20.06.2018 року, керівника, який приймав оскаржені рішення, не повідомив. Зазначив, що пояснень у працівників Товариства не відбирав, акт, складений за результатами інспекційного відвідування, посадовим особам підприємства не вручив, а надіслав засобами поштового зв'язку. При цьому свідок в судовому засіданні визнав можливість надання акту відповідній посадовій особі Товариства в день його складеня 19.06.2018 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова представників сторін, показання свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 06.06.2018 року за № 781-Д та направлення від 06.06.2018 року за №04-13/15-10/3879, управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено інспекційне відвідування ТОВ Вулкаскот на предмет додержання законодавства про працю, за результатами чого складено акт інспекційного відвідування за № ІФ1036/346/ФВ від 19.06.2018 року, яким зафіксовано порушення суб'єктом господарювання вимог трудового законодавства (а.с. 41-49).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено припис від 19.06.2018 року за №ІФ1036/346/ФВ/П з вимогою усунути порушення статей 24, ч.ч.1, 2, 4 ст.115 Кодексу законів про працю України, ст.21, частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці", які зафіксовані у вказаному акті перевірки (а.с. 50-52).

27.06.2018 року головним державним інспектором ОСОБА_5 складено акт за №ІФ1036/346/АВ-ВП про відмову від підпису акту інспекційного відвідування від 19.06.2018 року та припису, які, як вказано в акті, були направлені об'єкту контролю рекомендованими листами з повідомленням про вручення, однак станом на 27.06.2018 року підписані примірники даних документів не повернуто (а.с.54).

Відповідно до наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів засвідчених копій постанов управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ1036/346/АВ/П/ТД-1ФС та за №ІФ1036/346/АВ/П/ІП-2ФС від 13.07.2018 року, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" накладено штраф у розмірі 558 450 гривень і 3 723 гривень відповідно.

За наслідками розгляду справи суд не погоджується з правомірністю оскаржених постанов суб'єкта владних повноважень з огляду на нижчевикладене.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами внаслідок здійснення управлінням Держпраці в Івано-Франківській області владних повноважень в сфері державного контролю, в першу чергу регулюються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно частини 15 статті 4 України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

В судовому засіданні встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування з метою виявлення фактів використання праці неоформлених працівників став лист Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за №38417/04 від 23.05.2018 року, відповідно до якого управління Держпраці в Івано-Франківській області проінформовано щодо страхувальників, у яких застраховані особи виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру за березень 2018 року (а.с.40).

Таким чином, під час проведення відповідачем інспекційного відвідування Товариства підлягали з'ясуванню виключно питання, що стосувалися виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру без оформлення трудових відносин.

З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що управління Держпраці в Івано-Франківській області, зазначивши у направленні від 06.06.2018 року за №04-13/15-10/3879 предметом здійснення заходу дотримання вимог законодавства про працю, в порушення ч.1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вийшло за межі питань, з'ясування яких було правомірним під час здійснення інспекційного відвідування, проведеного на підставі листа органу Пенсійного Фонду України.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі за текстом - Порядок № 295).

Відповідно до п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.

Пунктами 19, 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування (Пункт 24 Порядку).

Згідно п.26 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Таким чином, з системного тлумачення вищевказаних норм, слідує, що один примірник акта, який складається в останній день інспекційного відвідування, повинен бути невідкладно наданий представнику об'єкта відвідування. При цьому законодавцем передбачено можливість надсилання примірника такого акта поштою виключно у випадках відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта.

В судовому засіданні встановлено, що будь-яких перешкод щодо вручення головним державним інспектором ОСОБА_5 керівнику чи уповноваженому представнику Товариства акта за № ІФ1036/346/ФВ від 19.06.2018 року чи припису від 19.06.2018 року не було, однак такі документи вищевказаним особам залишились невручені.

Дана обставина відповідно до ч.1 ст.78 КАС України доказуванню не підлягає як така, що визнається сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо її достовірності і добровільності визнання.

Крім того в матеріалах справи міститься акт за №ІФ1036/346/АВ-ВП про відмову від підпису акту інспекційного відвідування від 19.06.2018 року та припису. Однак, даний документ складений посадовою особою відповідача протиправно, оскільки, як встановлено судом, будь-яких дій з метою вручення акта інспектором здійснено не було, що підтверджується показаннями свідків.

Разом з тим, відповідно до п.6 Порядку під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Пунктом 10 вищевказаного Порядку визначено, що тривалість інспекційного для суб'єктів малого підприємництва, яким є позивач, не може перевищувати двох робочих днів.

Згідно з п.11 Порядку інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право в тому числі:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.

Крім того пунктом 12 визначено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Однак, судом встановлено, що головний державний інспектор ОСОБА_5 20.06.2018 року поза межами строків проведення інспекційного відвідування двічі приходив в адміністративне приміщення об'єкта відвідування для отримання копій документів та пояснень працівників підприємства.

Згідно показань свідка ОСОБА_5, отримана ним 20.06.2018 року інформація не була використана при складенні акта інспекційного відвідування за № ІФ1036/346/ФВ від 19.06.2018 року.

Незважаючи на вищевикладену обставину, яка відповідно до положень ч.1 ст.78 КАС України доказуванню не підлягає, та приймаючи до уваги визнання сторонами факту відвідування інспектором ОСОБА_5 приміщення Товариства поза межами строків інспекційного відвідування, суд вважає, що посадовою особою при здійсненні контрольного заходу відповідача було порушено вимоги Порядку № 295.

Окрім того, в пункті 3 розділі ІІІ акту інспекційного відвідування за № ІФ1036/346/ФВ від 19.06.2018 року інспектором було зазначено про порушення позивачем строків виплати працівнику Товариства ОСОБА_3 щорічної відпустки пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки. Проте, в судовому засіданні встановлено, що даний працівник в штатному розписі підприємства відсутній, а тому будь-які порушення щодо невиплати чи несвоєчасної виплати ОСОБА_3 заробітної плати взагалі не можуть мати місце.

Крім того надаючи правову оцінку порядку винесення та змісту оскаржених постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами суд враховує наступне.

Так, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 № 509 (далі - Порядок №509). Згідно з п.п.6, 7 Порядку про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Відповідно до наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів копій повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу за №17-07/15-10/4568 від 04.07.2018 року та списку згрупованих поштових відправлень листів за №768С, останнє 06.07.2018 року було направлене Товариству рекомендованим листом. Суд вважає необґрунтованим твердження представника позивача щодо неповідомлення Товариства щодо часу та місця розгляду справи про накладення штрафу, оскільки, як вбачається із витягу з пошукового сервісу Укрпошти, рекомендоване відправлення за трек-номером 7601845453305, зазначене у відповідному реєстрі як таке, що направлялося позивачу, 10.07.2018 року вручено за довіреністю. Разом з тим, посадовою особою відповідача при прийнятті оскаржених постанов не було досліджено факту відсутності трудових відносин ТОВ Вулкаскот з ОСОБА_3, а як наслідок і відсутності порушення, зазначеного в акті інспекційного відвідування за № ІФ1036/346/ФВ від 19.06.2018 року. Крім того, в постановах за №ІФ1036/346/АВ/П/ТД-1ФС та за №ІФ1036/346/АВ/П/ІП-2ФС від 13.07.2018 року підставою для накладення штрафу уповноваженою посадовою особою зазначено акт інспекційного відвідування від 21.06.2018 року (а.с.59, 60). В судовому засіданні представник відповідача пояснити причини наявності розбіжностей між датами акту, не змогла. Водночас судом встановлено, що оскарженою постановою за №ІФ1036/346/АВ/П/ТД-1ФС на ТОВ Вулкаскот за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України накладено штраф у розмірі 558 450 грн. згідно абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (а.с. 59).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 Кодексу законів про працю України).

Згідно частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, саме найманий працівник, тобто особа, яка перебуває у фактичних трудових відносинах з працедавцем.

Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Як встановлено судом, позивачем укладено договори доручення з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 предметами яких є проведення досліджень технологічного процесу виробництва, де використовується чи може використовуватися товар довірителя, на виробничих потужностях діючих та потенційних покупців товару довірителя, здійснювати дії стосовно просування та маркетингу товару довірителя, а також виконувати інші доручення довірителя (пункт 1.1. договорів).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, повинен дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного Кодексу України, згідно частини 1 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Суд зазначає, що за договорами доручення, укладеними між позивачем і вищевказаними громадянами, останні зобов'язуються за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Особа, яка працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

В судовому засіданні не встановлено факту прийняття ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, не встановлено факту роз'яснення їх прав і обов'язків та проінформування під розписку про умови праці, не підтверджено наявності робочих місць, де вони могли б працювати.

Водночас судом встановлено, що дані особи проживають поза межами м.Івано-Франківська та Івано-Франківської області, де знаходиться та здійснює свою діяльність Товариство, а саме в Кіровоградській, Дніпропетровській та Київській областях, що на переконання суду, унеможливлює їх працевлаштування на вищезгаданому підприємстві.

Крім того, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами, тобто нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами ЦК України.

Відповідно до розділу 9 досліджених судом в якості письмових доказів договорів сторони самостійно несуть відповідальність за завдану ними шкоду, тобто сторони погодили обсяг відповідальності відмінний від норм трудового законодавства та встановили матеріальну відповідальність позивача на рівні цивільно-правових відносин.

В той же час, слід зазначити, що договір на виконання робіт №01062017 від 01.06.2017 року укладений позивачем з ОСОБА_11 має ознаки трудового договору, так як предметом договору є виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на території складу, без зазначення будь-яких ідентифікуючих ознак таких робіт чи періоду. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_11 протягом тривалого періоду часу виконує посадові обов'язки вантажника з використанням техніки Товариства, яка наявна на складі, так як відповідно до наданих суду представником позивача пояснень будь-яких власних засобів при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт не використовує та здійснює таку роботу у випадку, коли штатний працівник підприємства, враховуючи об'єми вантажу, не може самостійно виконати такі роботи своєчасно.

Однак, допущені при проведенні перевірки порушення, на переконання суду, не можуть надавати оскарженому рішенню законності та правомочності навіть за наявності часткових формальних підстав для його прийняття.

За таких обставин, суд вважає, що постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ1036/346/АВ/П/ТД-1ФС та за №ІФ1036/346/АВ/П/ІП-2ФС від 13.07.2018 року підлягають до скасування.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 8 432,60 грн., факт сплати якого підтверджується платіжними дорученнями за №№5177, 5178 від 13.08.2018 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивачем є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі ч.1, 15 ст.4, ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ1036/346/АВ/П/ТД-1ФС від 13.07.2018 року, згідно з якої на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" накладено штраф у розмірі 558 450 гривень.

Визнати протиправною і скасувати постанову управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ1036/346/АВ/П/ІП-2ФС від 13.07.2018 року, згідно з якої на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" накладено штраф у розмірі 3 723 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот" 8 432 (вісім тисяч чотириста тридцять дві) грн. 60 коп. судового збору.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення.

Повне найменування учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вулкаскот", код 39496483, вул. Залізнична, 15, м. Івано-Франківськ, 76018;

Управління Держпраці в Івано-Франківській області, код 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018

Рішення складене в повному обсязі 03.12.2018 року.

Суддя Гундяк В.Д.