Рішення

від 23.10.2018 по справі 488/843/18

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/843/18

Провадження № 2/488/1124/18 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,

при секретарі судового засідання - Тузові Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради та Служба у справах дітей Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області, про позбавлення батьківських прав та зміну способу та порядку стягнення аліментів, -

Встановив:

У березні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить:

- позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на її користь на утримання дітей, у твердій грошовій сумі 1500,00 грн., щомісячно до повноліття дітей, згідно рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.02.2017 року, та визначити аліменти у розмірі - 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду.

В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з вересня 1997 року по червень 2017 року. Сімейні відносини між ними не склалися, тому рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.05.2017 року шлюб між ними розірвано. Від даного шлюбу вони мають дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які після розірвання шлюбу залишилися проживати з позивачем. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.02.2017 року з відповідача на користь позивача на утримання дітей стягнуті аліменти у розмірі 1500,00 грн. Однак, відповідач рішення суду не виконує, а тому має заборгованість по сплаті аліментів у сумі 18000,00 грн.

Діти проживаю та знаходяться на утриманні позивача, яка дбає про фізичний, психічний розвиток дітей, піклується про стан їх здоров'я.

Відповідач не виявляє щодо дітей жодного матеріального та морального піклування, не бере участі у їх вихованні, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не цікавляться їхнім життям.

Крім того, станом на теперішній час сума стягуваних аліментів є недостатньою для належного матеріального утримання дітей, оскільки істотно змінилися обставини, що впливають на визначення розміру аліментів.

В судове засіданні позивач та її представник не з'явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, вимоги, викладені у позові, підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити їх. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, через оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України.

Представники третіх осіб: Служба у справах дітей Адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради та Служба у справах дітей Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області в судове засідання не з'явилися, подали висновки про доцільність позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей. Судове засідання провести без їх участі.

Враховуючи викладене, та зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані суду письмові докази по справі, прийшов до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Із матеріалів справи вбачається, що батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сторони по справі, ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_2 (мати), про що свідчать свідоцтва про народження дітей (а.с.8-9).

ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з вересня 1997 року по червень 2017 року. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.05.2017 року шлюб між ними розірвано (а.с.7). Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.02.2017 року з відповідача на користь позивача на утримання дітей стягнуті аліменти у розмірі 1500,00 грн. (а.с.10-11).

Відповідно довідки - розрахунку виданої Великоолександрівським районним ВДВС ГТУЮ у Херсонській області (а.с.12), відповідач має заборгованість по сплаті аліментів у сумі 18000,00 грн.

Діти проживають та знаходяться на утриманні позивача.

Із Висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1569/02.02.01-22/22/14/18 від 13.07.2018 року, вбачається, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Батько дітей зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Раніше проживав у АДРЕСА_2. Діти разом з матір'ю, ОСОБА_2, проживають за адресою: АДРЕСА_2. Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17.05.2018 року ОСОБА_3 оголошений у розшук через заборгованість по сплаті аліментів.

За інформацією Миколаївської загальноосвітньої школи І-І ТІ ступенів №40, за час навчання ОСОБА_4, батько вихованням дитини не займався, шкільним життям та досягненнями сина не цікавився, до школи приходив лише один раз за викликом директора.

Відповідно до інформації дошкільного навчального закладу № 103, за час перебування ОСОБА_5 в дитячому садку, батько не приймав участі у вихованні дитини, жодного разу в закладі не був.

Згідно з соціально-психологічним висновком Миколаївського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, як свою сім'ю, сприймає себе, матір та сестру. Стосунки з батьком є недовірливими, емоційно напруженими, конфліктними. Поведінка батька викликає у хлопця почуття образи, злості, роздратування, страху, оскільки ОСОБА_3 проявляє агресивну поведінку щодо Нікіти та його матері. Хлопець вважає батька особистістю, яка втратила правильні життєві цінності, не має бажання змінити свій негативний спосіб життя, який шкодить всім членам родини.

Згідно з частиною третьою статті 155, пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, а ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення батька ОСОБА_3 від виховання своїх дітей, а тому орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради вважає за доцільне позбавити громадянина ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в інтересах дітей.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.

З огляду на вищевикладене суд знаходить позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню через те, що судовим розглядом встановлено факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов"язків щодо своїх дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Суд, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, вважає що є підстави для задоволення позовних вимог та збільшення розміру стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме - 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір в прибуток держави пропорційно до задоволених вимог, і від сплати якого позивач була звільнена на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України суд, -

В и р і ш и в :

Позов - задовольнити.

Позбавити громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, батьківських прав відносно його дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Змінити спосіб та розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП: НОМЕР_1, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1, на ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі 1500 грн., щомісячно до повноліття дітей, згідно рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 10.02.2017 року, та визначити аліменти у розмірі - 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачам.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено, відповідно до п.п. 15, 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р.), до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_3 виданий Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач: ОСОБА_3, паспорт серія НОМЕР_4 виданий Великоолександрівським РВ УМВС України в Херсонській області, РНОКПП: НОМЕР_1, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1.

Третя особа: Служба у справах дітей Адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 04056612, адреса: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 314.

Третя особа: Служба у справах дітей Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області, код ЄДРПОУ 41060092, адреса: Херсонська область, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 155.

Суддя Л.І. Селіщева