Рішення

від 17.08.2010 по справі 2-6341/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2- 6341/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року Київський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі Ганєві А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом, посилаючись на те, що 11 серпня 1998 року вони придбали у ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу був зареєстрований в Одеській товарній біржі, що підтверджується записом у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний №24159 від 11 серпня 1998 року. Відповідно до умов договору купівлі-продажу, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 передали позивам ключі від квартири, а позивачі передали їм грошові кошти за придбане нерухоме майно, вселились в квартиру та до нинішнього часу продовжують здійснювати відносно квартири усі повноваження власників.

26 серпня 1998 року позивачі зареєстрували у Комунальному підприємстві Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості своє право власності на вищевказане нерухоме майно. Відповідачі будь-які претензії щодо виконання договору купівлі-продажу до позивачів не пред'являли, право позивачів на квартиру не оспорювали.

Позивачі просили суд вищезазначений договір купівлі-продажу квартири визнати дійсним та визнати за ними право власності на вищевказану квартиру.

У судовому засіданні представник позивачів змінила позовні вимоги та просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу, який укладений між сторонами 11 серпня 1998 року, посилаючись на обставини, які викладені у позові.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали суду заяву, в якій позов визнали та просили суд розглядати справу в їх відсутності (а. с. 23-25).

Вислухавши пояснення представника позивачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 224 ЦК України( в редакції 1963 року), який був чинним до 1 січня 2004 року, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У судовому засіданні встановлено, що 11 серпня 1998 року позивачі придбали у ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу був зареєстрований в Одеській товарній біржі, що підтверджується записом у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний № 24159 від 11 серпня 1998 року (а. с. 10- 11 ).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 передали ключі від квартири, а ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 передали їм грошові кошти за придбане нерухоме майно, вселились в квартиру та до нинішнього часу продовжують здійснювати відносно квартири усі повноваження власників.

Позивачі вселились у квартиру та своє право власності на це нерухоме майно 26 серпня 1998 року зареєстрували у Комунальному підприємстві Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості (а.с.10).

Відповідачі будь-які претензії щодо виконання договору купівлі-продажу не пред'являли, право позивачів на квартиру не оспорювали.

19 листопада 2005 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8, про що в Книзі реєстрації шлюбу 19 листопада 2005 року зроблений відповідний актовий запис № 1870, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, яке видане Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на Нікіташ ( а. с. 12).

Відповідно ст. 227 ЦК України (1963 року), який діяв на день укладення договору відчуження квартири, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Недотримання форми договору тягне його недійсність. Однак згідно ч.2 ст. 220 ЦК України (2003 року), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Оскільки 11 серпня 1998 року сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 і це підтверджується письмовими доказами, а надалі відбулося його повне виконання, суд вважає, що даний договір купівлі-продажу слід визнати дійсним.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 224, 225, 227 ЦК України (1963 року), ст. 220 та пункту 4 Прикінцевих перехідних положень ЦК України (2003 року), суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений 11 серпня 1998 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в Одеській товарній біржі, зареєстрований у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний №24159 від 11 серпня 1998 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя

ОСОБА_9