Ухвала

від 27.04.2007 по справі 1/29ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/29ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

27.04.07                                                                                 Справа № 1/29ад

Судова колегія господарського суду Луганської області у складі : Зюбанової Н.М. /головуючого/, суддів Калашник Т.Л., Седляр О.О., при секретарі судового засідання Кравцовій Г.А.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі  Луганської області

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Зростання",                        м. Кремінна  Луганської області    

про стягнення  3832 грн. 51 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Мартинець Н.М.,  дов. від 25.07.06 № 2976-07;   

від відповідача – не прибув;  

       в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення недоїмки по страхових внесках у сумі 2039 грн. 31 коп., 1712 грн. 98 коп. фінансових санкцій та 80 грн. 22 коп. пені /з врахуванням заяви позивача за листом від 11.04.07 № 1406-07 про зміну позовних вимог та фактичне їх зменшення до 3832 грн. 51 коп./.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 01.09.05, до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року,  вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

           Відповідач  проти адміністративного позову заперечує з посиланням на те, що позивачем неправильно визначено суму недоїмки, оскільки не враховані надходження від внесків по сплаті єдиного податку, а також зазначає на прийняття позивачем рішень про застосування фінансових санкцій без врахування положень ст. 250 ГК України, якою передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

             Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим  з огляду на наступне.

Так, засади і механізми системи функціонування  загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків  роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон  України  від 09.07.03 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне  пенсійне  страхування” (далі –Закон).

          Відповідно до п. 6 ч. 2 ст.17  Закону  страхувальники  (роботодавці) зобов‘язані нараховувати,  обчислювати  і сплачувати  в установлені строки  та в повному обсязі страхові внески.

          Порядок обчислення і сплати  страхувальниками та застрахованими  особами внесків  на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду  України  встановлений однойменною  Інструкцією,   затвердженою Постановою  Правління Пенсійного фонду  України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві  юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція).

          Розміри  страхових внесків  на загальнообов‘язкове  державне пенсійне страхування  встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов‘язкове  державне  Пенсійне  страхування”  (п.4 Інструкції).

З матеріалів справи  вбачається, що відповідач  зареєстрований  в Управлінні Пенсійного фонду України  у Кремінському районі Луганської області  як платник збору  на обов‘язкове державне пенсійне  страхування та своєчасно  не перераховував  страхові внески у періоді з серпня по вересень 2006 року, у зв‘язку  з чим  за ним утворилась заборгованість (недоїмка) у сумі 2039 грн. 31 коп. по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджено матеріалами справи.

          Крім того, за несвоєчасну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 352, № 353 від 05.09.06 відповідачу були нараховані фінансові санкції  загальній сумі 1712 грн. 98 коп. /1291,14 + 421,84/ та 80 грн. 22 коп. пені, які заявлені позивачем до стягнення.  

          Як було встановлено при розгляді справи, на час її слухання та у встановлений законодавством строк вказані рішення, прийняті УПФ в Кремінському районі Луганської області, відповідачем не оскаржувались, а тому є чинними.

          Заперечення відповідача з посиланням на ст. 250 ГК України відхиляються судом з огляду на наступне. Так, вказаною нормою закону визначається порядок застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто з огляду на предмет спору у даній справі стосовно фінансових санкцій, правове регулювання застосування яких здійснюється, зокрема, ст. 106 Закону.

Згідно з частиною 9 ст. 106 Закону за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків та за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду страхових внесків виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують  до страхувальників фінансові санкції. Відповідно до п. 9.3.2 Інструкції за несвоєчасну сплату /несвоєчасне перерахування/ страхових внесків на страхувальника накладається штраф, розмір якого залежить від строку затримки платежу та застосовується у вигляді відсотків від суми фактично сплаченої /погашеної/ недоїмки. При цьому для розрахунку штрафу кількість місяців розраховується  починаючи з місяця, на який припадає термін подачі звітності за період, за який донараховано суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акту перевірки від органу Пенсійного фонду.  Тому суд робить висновок, що вказаний вище порядок розрахунку фінансових санкцій робить неможливим дотримання ст. 250 ГК України з боку Пенсійного фонду, оскільки визначення вказаних строків напряму пов"язане з датою фактичної сплати страхувальником внесків, а не діями позивача по застосуванню санкцій.

За таких обставин  позов підлягає задоволенню відповідно до уточнених позивачем вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даному  випадку.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 03.05.07.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

           п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

 2.Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Зростання",                              м. Кремінна Луганської області, вул. Інтернаціональна, 55, код ЄДРПОУ 30007544 на користь Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області,             м. Кремінна Луганської області, пл. Красна, 2, код 21792519 –2039 грн. 31  коп. боргу по страхових внесках, 1712 грн. 98 коп. фінансових санкцій та 80 грн. 22 коп. пені.

 Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 03.05.07.

Головуючий                                                                     Н.М.Зюбанова

Судді                                                                                  О.О.Седляр

                                                                                           Т.Л.Калашник