Рішення

від 04.12.2018 по справі 623/3084/18

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3084/18

Номер провадження 2/623/1085/2018

РІШЕННЯ

іменем України

04 грудня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Бєссонова Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Ноль С.В.

судового розпорядника: ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженні в місті Ізюмі справу №623/3084/18 за позовом Фермерського господарства Іскра до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

В вересні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства Іскра 33184,64 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків та судові витрати у справі. В обґрунтування позову посилається на те, що 28 травня 2018 року в м. Ізюм водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем НОМЕР_1, виїжджаючи з прилеглої території на вул. Гагаріна, не надав перевагу у русі, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, чим порушив п. 10.2 ПДР. В результаті ДТП автомобіль НОМЕР_2, що належить Фермерському господарству Іскра отримав механічні пошкодження.

Частиною 5 статті 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь -якої зі сторін про інше.

Оскільки предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд дослідивши матеріали справи ввжає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01 березня 2013 року №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 28 травня 2018 року в м. Ізюм водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем НОМЕР_1, виїжджаючи з прилеглої території на вул. Гагаріна, не надав перевагу у русі, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, чим порушив п. 10.2 ПДР. В результаті ДТП автомобіль НОМЕР_2, що належить Фермерському господарству Іскра отримав механічні пошкодження.

Відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення ( а.с.7).

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 02 серпня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП ( а.с.13-14) .

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч.4, 5 ст.141 ЦПК України)

Під час ДТП автомобіль позивача отримав значні механічні пошкодження, що підтверджується копією протоколу огляду транспортного засобу від 30.ю05.2018 року ( а.с.20).( а.с.18-20).

Згідно копії звіту № 186/2018 про оцінку автомобіля НОМЕР_2 від 04 липня 2018 року матеріальний збиток завданий власникові автомобіля в результаті пошкодження при ДТП, станом на час огляду 30.05.2018 року, без урахування втрати товарної вартості становить 15592,32 грн. Втрата товарної вартості складає 15592,32 грн. Матеріальний збиток завданий власникові автомобіля в результаті пошкодження при ДТП, станом на час огляду 30.05.2018 року, з врахування втрати товарної вартості становить 31184,64 грн ( а.с.15-19).

Матеріалами справи про адміністративне правопорушення підтверджено, що договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідача не має.

Згідно вимог ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що відповідач не має полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а отже з нього підлягають стягненню матеріальні збитки в сум 31184,64 грн. за шкоду завдану ДТП.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Позивач просить суд стягнути на його користь витрати, що сплачені за послуги з експертної оцінки ФОП ОСОБА_3 у розмірі 2000,00 грн.

Оскільки експертна оцінка проводилась для визначення матеріального збитку, завданого власникові автомобіля в результаті пошкодження при ДТП, що стосується позовних вимог до ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що на користь позивача має бути стягнуті витрати, що сплачені за послуги з експертної оцінки ФОП ОСОБА_3 у розмірі 2000,00 грн. ( платіжне доручення № 91 від 05 червня 2018 року а.с.33).

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 47,48 зазначеної постанови передбачено, що право на правничу допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов'язані з оплатою правничої допомоги адвоката несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналізуючи наведені норми права, слід зазначити, що витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги, відшкодовуються позивачу в разі надання професійної правничої допомоги. Професійна правнича допомога передбачає надання такої допомоги відповідно до статті 131 - 2 Конституції України та статті 60 ЦПК України виключно адвокатом.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи між Фермерським господарством Іскра та ОСОБА_4Ю, укладено договір про надання правничої допомоги № 341 від 20.07.2018 року ( а.с.34), також матеріали справи містять платіжне доручення № 173 від 07.09.2018 року згідно якого ОСОБА_4Ю, отримала від Фермерського господарства Іскра оплату за правничу допомогу в сумі 1500,00 грн ( а.с.38).

Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт та обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та значенням справи для сторони, суд, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню - до суми 1500 грн.

Питання щодо стягнення судового збору судом першої інстанції вирішено відповідно до статті 141 ЦПК України та пункту 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 77,81, 141,264,265,268 ЦПК України , суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Фермерського господарства Іскра задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, харківської області, РНОКПП НОМЕР_3, паспорт серії МТ № 477063, виданий Ізюмським РС ГУ ДМС України в Харківській області 16.11.2016 року на користь Фермерського господарства Іскра ( код ЄДРПОУ 31003860) 31184 ( тридцять одну тисячу сто вісімдесят чотири) гривні 64 коп. в рахунок відшкодування завданих збитків та судові витрати у сумі 5262 ( п'ять тисяч двісті шістдесят дві) гривні 00 коп., а всього 36446 ( тридцять шість тисяч чотириста сорок шість) гривень 64 коп.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова