Рішення

від 24.09.2018 по справі 759/5458/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5458/18

пр. № 2/759/4545/18

24 вересня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Фещук Т.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача Дроздовського Л.П., третьої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Геберіт Трейдінг про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, премії, відшкодування моральної шкоди, третя особа - ОСОБА_5,

в с т а н о в и в :

Відповідно до наказу ТОВ Славута Трейдінг від 03.01.2007р. № 4-к ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду директора департаменту продаж з 03.01.2007р., в наступному 01.02.2013р. її було переведено на посаду директора департаменту з обслуговування клієнтів.

ТОВ Славута Трейдінг було реорганізовано в ТОВ Геберіт Трейдінг .

Відносини між ТОВ Геберіт Трейдінг та ОСОБА_1 були врегульовані трудовим договором від 01.04.2017р.

Наказом ТОВ Геберіт Трейдінг від 02.01.2018р. № 01-і Про зміну в організації виробництва і праці , було оголошено про зміни на підприємстві в організації виробництва і праці, перейменовано департаменти підприємства, ліквідовано департамент з обслуговування клієнтів, затверджено новий штатний розпис, працівникам підприємства запропоновано перевестись на нові посади з посадовим окладом відповідно до нового штатного розпису.

ОСОБА_1 не прийняла пропозицію підприємства перевестись на посаду менеджера із збуту продукції департаменту оптових та роздрібних продажів, про що повідомила директора підприємства ОСОБА_5 листом від 23.03.2018р.

Наказом директора ТОВ Геберіт Трейдінг від 26.03.2018р. № 21-к Про припинення трудового договору директора департаменту з обслуговування клієнтів ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

ОСОБА_1, вважаючи, що на підприємстві не відбулось реальних змін в організації виробництва та праці, її звільнення здійснено з грубим порушення умов трудового договору та вимог чинного законодавства, заявила позов до ТОВ Геберіт Трейдінг , за яким просила визнати незаконними і скасувати наказ від 02.01.2018р. № 01-і Про зміну в організації виробництва і праці , та наказ від 26.03.2018 р. № 21-к Про припинення трудового договору , поновити її на роботі на умовах трудового договору від 01.04.2017р., стягнути з підприємства на її користь 20475 грн. премії, середній заробіток за час вимушеного прогулу, та 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 16.04.2018р., справу з огляду на її складність було призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

До початку розгляду справи по суті позивач уточнила вимоги про визнання незаконним та скасування наказу ТОВ Геберіт Трейдінг від 02.01.2018р. № 01-і Про зміну в організації виробництва і праці і просила скасувати п. 8 цього наказу, як незаконний.

ОСОБА_1 та її представники в судовому засіданні на вимогах позову наполягали, надали пояснення, що по суті зводяться до викладеного в їх заявах.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_5 просили в задоволенні позову відмовити, за безпідставністю і пояснили, що раніше підприємство надавало агентські послуги з продажу продукції торгової марки Geberit, а з кінця 2017 року підприємство перейшло на прямі контракти з купівлі-продажу цієї продукції, що і потягло за собою відповідні зміни в організації виробництва і праці, відмова ОСОБА_1 від роботи за нових умов праці слугувала підставою для її звільнення з роботи, порушень трудового законодавства при звільненні позивача не допущено.

Вислухавши сторони, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи з такого.

Так, ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст. 32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.

У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36цього Кодексу.

З огляду на надані відповідачем документи, суд приходить до висновку, що в ТОВ Геберіт Трейдінг дійсно мали місце об'єктивні зміни в організації виробництва і праці, що пов'язані з переходом підприємства на інший вид основної діяльності, а саме перехід з надання агентських послуг з продажу продукції торгової марки Geberit, на торгівлю цією продукцією. Фактично відбулась перепрофілювання підприємства з одного виду діяльності на інший. Доводи противного зі сторони позивача є надуманими, а тому підстав для визнання незаконним та скасування наказу ТОВ Геберіт Трейдінг від 02.01.2018р. № 01-і Про зміну в організації виробництва і праці не вбачається. До того ж, викладене в п.8 цього наказу, суд розцінює, як пропозицію позивачу перевестись на іншу посаду, і не більше. Така пропозиція не тягне за собою негативних наслідків для позивача.

Суд також погоджується з відповідачем, що зміни в організації виробництва і праці на підприємстві потягли за собою зміну істотних умов праці для працівників. Саме у зв'язку з цим переведення працівників на посади за новим штатним розписом здійснювалось за їх попередньою згодою.

Разом з тим, на виконання п. 4 наказу ТОВ Геберіт Трейдінг від 02.01.2018р. № 01-і Про зміну в організації виробництва і праці , департамент підприємства з обслуговування клієнтів було ліквідовано, посаду рівнозначну посаді керівника ліквідованого департаменту до нового штатного розпису введено не було.

Тому суд, вважає, що посада, яку обіймала позивач перед звільненням з роботи, була фактично скорочена, а відповідно питання про розірвання трудового договору між сторонами мало б вирішуватись за підстав передбачених п. 7.2.1 трудового договору та ст. 40 п.1 КЗпП України, із забезпеченням працівнику всіх гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А цього ж кодексу.

Той факт, що внаслідок перепрофілювання підприємства збільшилась штатна чисельність працівників, не вказує на те, що на підприємстві не відбулось скорочення штату.

Наведене дає суду можливість прийти до висновку, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи без законної на те правової підстави, а тому наказ відповідача № 21-к від 26.03.2018 р. Про припинення трудового договору підлягає скасуванню, і позивача відповідно до ст. 235 КЗпП України, має бути поновлено на попередній роботі, з виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, суд погоджується з позивачем, що відповідач має виплатити їй премію за перший квартал 2018 року, оскільки обставини, що слугували підставою для її невиплати, а саме звільнення позивача з роботи до закінчення періоду преміювання, відпали.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на неможливість поновлення позивача на посаді через її відсутність в штатному розписі підприємства, оскільки поновлення працівника на попередній роботі, у разі незаконного звільнення, неможливе лише у випадку ліквідації підприємства, як це вбачається зі ст. 240-1 КЗпП України. В даному ж випадку роботодавець на виконання рішення суду про поновлення працівника на попередній роботі, має відновити посаду яку працівник займав перед звільненням.

Здійснені позивачем розрахунки середнього заробітку (295977,95грн.), та премії (20475 грн.), відповідачем не оспорювались, а тому визнаються судом правильними.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що позивачу з ініціативи власника були здійснені компенсаційні виплати, у зв'язку зі звільненням з роботи, в загальній сумі 186234 грн.

Оскільки, підстава для виплати вказаних коштів відпала, то суд вважає, що вони мають бути повернуті відповідачу, як такі, що набуті без належної на те правової підстави, відповідно до ст. 1212 ЦК України, шляхом заліку до суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 109743,95 грн. (295977,95 - 186234) та 20475 грн. премії.

Що стосується вимог позову про стягнення моральної шкоди, то суд, виходячи із самого факту незаконного звільнення, правої підстави звільнення, та з огляду на надані докази, вважає, що така шкода позивачу дійсно заподіяна. Ці вимоги позивачем правильно засновані на приписах ст.ст. 23, 1167 ЦК України. Разом з тим, вважає, що розмір такої шкоди позивачем явно завищений.

Тому суд, з огляду на обставини справи, аналізу наданих доказів, виходячи із засад розумності та справедливості, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди, що на думку суду буде необхідним і достатнім для врегулювання спору в цій частині вимог.

Інші доводи сторін в обґрунтування позиції щодо спору, та відповідні їм докази, не ставлять під сумнів наведені в рішенні висновки суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення позивача на роботі підлягає негайному виконанню

Витрати позивача на розгляд справи, що знайшли своє підтвердження в сумі 12952 грн., за вказаних рішень, мають бути їй компенсовані відповідачем, відповідно і на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведених в рішенні норм закону, керуючись ст.ст. 10-13, 77-80, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Геберіт Трейдінг про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, премії, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю Геберіт Трейдінг від 26 березня 2018 року №21-к Про припинення трудового договору .

Поновити ОСОБА_1 на роботі в Товаристві з обмеженою відповідальністю Геберіт Трейдінг на посаді директора департаменту з обслуговування клієнтів на умовах трудового договору від 01 квітня 2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Геберіт Трейдінг (ЄДРПОУ 34695850) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1) 20475 грн. премії, 109743 грн. 95 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 12952 грн. 40 коп. на компенсацію судових витрат, а всього стягнути 148171 (сто сорок вісім тисяч сто сімдесят одну) грн. 35 коп.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення.

Можливість отримати інформацію про справу, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Головуючий Сенько М.Ф.