Ухвала

від 30.11.2018 по справі 760/31339/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 1-кс/760/15806/18

Справа № 760/31339/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090011754 від 10.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2018 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна.

Дане клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018100090011754 від 10.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи підробили документи на підставі яких всупереч закону та суспільних інтересів зареєстрували право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого набули злочинним шляхом дане майно.

Так, при проведенні адміністративно-територіальної реформи у 2001 року станом на 01.10.2001 року була проведена інвентаризація всього майна, що належало до комунальної власності територіальних громад 14 районів м. Києва. Враховуючи нові межі районів, усе майно 14 районів було перерозподілено між новоствореними 10 районами та частина майна віднесена до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Вказаний розподіл затверджено рішенням Київради від 27.12.2001 року №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва».

Згідно із переліком об`єктів наведених у додатку №2 до рішення КМР від 27.12.2001 року №208/1642 до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва віднесено нежилий будинок по АДРЕСА_1 .

В подальшому, рішенням КМР від 24.06.2004 року №322/1532 «Про затвердження переліку об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва» балансоутримувачем нежилого будинку по АДРЕСА_1 значиться КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району».

Рішенням КМР від 09.09.20110 року №7/4819 «Про питання організації управління районами в м. Києві» припинені з жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні в м. Києві ради.

Після чого рішенням КМР від 02.12.20110 року №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва» затверджено переліки об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва та визнано такими, що втратили чинність додатки 2-12 до рішення Київради від 27.12.2001 року №208/1642.

Таким чином відповідно до рішення КМР від 02.12.2010 року №284/5096 нежилий будинок по вул. Ямській, 23-Б у м. Києві належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Поряд з цим, розпорядженням в.о. КМР (КМДА) від 29.07.2011 року №1339 «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень в.о. КМР (КМДА) від 10.12.2010 року №1112 та від 12.05.2011 року №715» нежилий будинок по АДРЕСА_1 на праві господарського відання за КП «Київжитлоспецексплуатація», однак КП звернулось до ГУ комунальної власності м. Києва з листами щодо виключення з переліку об`єктів, що закріплюються на праві господарського відання за КП «Київжитлоспецексплуатація» нежилий будинок АДРЕСА_1 .

Також, в ході досудового розслідування отримано відповідь із Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №100-17353 від 01.11.2018 року, про те, що приватизація за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 23-Б не здійснювалась.

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежилий будинок в літ. «Б» загальною площею 219,9 кв.м. по вул. Ямській, 23 у м. Києві на підставі договору купівлі-продажу №3346 вид. 18.12.2014 року та акту приймання-передачі нерухомого майна вид. 10.03.2016 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , за реєстраційним номером 28709564 від 14.03.2016 року, зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ «Надійна Оренда» (код ЄДРПОУ 40271730).

На даний час ТОВ «Надійна Оренда» (код ЄДРПОУ 40271730) змінило назву на ТОВ «Техмонтажплюс» (код ЄДРПОУ 40271730).

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

В ході досудового розслідування 13.11.2018 нежилий будинок в літ. «Б» загальною площею 219,9 кв.м. по вул. Ямській, 23 у м. Києві визнано речовим доказам у кримінальному провадженні №12018100090011754.

Враховуючи вищевикладене, слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий також просив постановити ухвалу без повідомлення власника майна.

Суд відповідно до частини другої ст. 172 КПК України визнав за можливе провести розгляд даного клопотання без повідомлення власника майна за наведених слідчим підстав.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився. До суду надійшло клопотання від останньої про розгляд клопотання в рамках кримінального провадження №12018100090011754 від 10.10.2018 без її участі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України, неявка слідчого та/або прокурора не перешкоджає розгляду поданого клопотання.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З поданого клопотання та доданих до нього доказів вбачається, що підставою для арешту вказаного майна є достатні підстави вважати, що об`єкт нерухомого майна визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, який може бути перепродано іншим особам.

Таким чином, слідчий суддя, зважаючи на доведеність слідчим необхідності арешту майна, а також наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, враховуючи, що за наведених обставин, обмеження права власності ТОВ «Надійна оренда» виправдовується завданням кримінального провадження, вважає клопотання слідчого обґрунтованим та у зв`язку з цим приходить до висновку про його задоволення.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171, 173, 175, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нежилий будинок по АДРЕСА_1 власником якого є ТОВ «Надійна оренда» (нова назва ТОВ «Техмонтажплюс») (код ЄДРПОУ 40271730).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії.

Слідчий суддя: