Рішення

від 26.06.2007 по справі 1/186-26/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/186-26/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.06.07                                                                                           Справа № 1/186-26/88

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтербуд-Вест”, м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатбуд”, м. Львів

Про визнання права власності

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача Кушнір Т.В., Мощинська О.В. –представники               

від відповідача не з'явився

Представникам позивача роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтербуд-Вест”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатбуд”,        м. Львів про визнання права власності.

Ухвалою суду від 19.02.2007 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 12.03.2007 р. Ухвалою суду від 12.03.2007 р. розгляд справи відкладався до 03.04.2007 р. Ухвалою суду від 03.04.2007 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 24.04.2007 р. Ухвалою суду від 24.04.2007 р. розгляд справи відкладався до 29.05.2007 р. Ухвалою суду від 29.05.2007 р. розгляд справи відкладався до 26.06.2007 р.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, подали додаткові пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Між позивачем (ТзОВ „Інтербуд-Вест”) та ТзОВ „Інтербуд” 01.11.2006 року укладено договір про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1.1. даного Договору ТзОВ „Інтербуд” передає, а ТзОВ „Інтербуд-Вест” приймає на себе право вимоги, що належить ТзОВ „Інтербуд”, і стає кредитором за Контрактом від 14.08.2002 р. укладеним між ТзОВ „Інтербуд”, ВАТ „Прикарпатбуд” та ДП „Карпатбуд” на виконання будівельних робіт по будівництву за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 5. За цим договором позивач одержує право замість ТзОВ „Інтербуд” вимагати від відповідача належне виконання зобов'язань за Контрактом від 14.08.2002 р.

Відповідно до укладеного Контракту між ТзОВ „Інтербуд” (Інвестор), ВАТ „Прикарпатбуд” (Замовник) та ДП „Карпатбуд” (Генпідрядник), право вимоги за яким перейшло до позивача, сторони зазначеного Контракту прийняли на себе обов'язки щодо будівництва приміщення цеху за адресою м. Львів, вул. Щирецька, 5. Після укладення вищезазначеного Договору про уступлення права вимоги права та обов'язки Інвестора (ТзОВ „Інтербуд”) перейшли до позивача (ТзОВ „Інтербуд-Вест”). Таким чином, позивач, набув всіх прав та обов'язків первісного кредитора (ТзОВ „Інтербуд”) щодо вимоги у боржника фактичного виконання Контрактом № 18-ІБ-ЮР від 14.08.2002 р, за яким він набув права вимоги.

Відповідно до п. 2.1 Контракту сторони (Замовник –ВАТ „Прикарпатбуд”, Інвестор –ТзОВ „Інтербуд”, Генпідрядник –ДП „Карпатбуд”) прийняли на себе зобов'язання щодо будівництва приміщення цеху за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 5. Потужність об'єкту за проектом –635,7 кв.м.

Пунктом 5.1. Контракту передбачено, що загальна площа об'єкту є спільною частковою власністю Інвестора  та Замовника, пропорційно до внесків кожного із них.

Відповідно до п. 3.1 Контракту Замовник зобов'язувався:

передати генпідряднику повний комплект проектно-кошторисної документації на приміщення, усі необхідні дозволи та погодження;

здійснювати контроль за ходом виконання будівельно монтажних робіт на будівельному майданчику, їх якістю і відповідністю технічним нормам, забезпечувати разом з проектною організацією авторський нагляд за веденням БМР;

провести передачу будівельного майданчика Генпідряднику за актом прийому-передачі;

одержати дозвіл на ведення будівельних робіт в ДАБК.

Інвестор, зі свого боку, зобов'язувався здійснювати вчасне фінансування своєї долі будівництва. Свої зобов'язання по Контракту, в частині фінансування будівництва Інвестором виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та іншими первинними документами бухгалтерського обліку (акти списання товарно-матеріальних цінностей, акти прийому передачі товарно-матеріальних цінностей).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набуття чинності ЦК України (Контракт було укладено 14.08.2002 р), положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набуття ним чинності.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, платити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Юридичними підставами для виникнення права спільної часткової власності є договір про спільну діяльність, кожен із учасників договору про спільну діяльність має право на доходи, розподіл прибутку згідно з узгодженими розмірами вкладів. Підставою для набуття права власності є створення майна у процесі такої діяльності.

Спільна діяльність може також здійснюватися шляхом інвестування відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р.          № 1560-XII, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про інвестиційну діяльність" умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестори –суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Статтею 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. № 697-XII визначає право власності як врегульовані законом відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном (ст. 2).

Відповідно до п. 5.1 Контракту від 14.08.2002 р між ТзОВ „Інтербуд”, ВАТ „Прикарпатбуд” та ДП «Карпатбуд» на виконання будівельних робіт по будівництву за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 5 загальна площа об'єкту є  спільною частковою власністю Інвестора та Замовника пропорційно до внесків кожного з них. Пунктом 5.3 Контракту визначено, що розмір площ, які належатимуть сторонам згідно п.п. 5.1, 5.2 цього Контракту після здачі об'єкта в експлуатацію підлягає користуванню пропорційно до фактично понесених ними затрат, про що складається акт розподілу площ.

За загальним правилом, що формулюється в ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності визнаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Спеціальним правилом, що підлягає переважному застосуванню перед наведеним загальним правилом, є ч. 2 ст. 357 ЦК України, яка встановлює, що частки в праві власності визначаються з урахуванням вкладу співвласників в придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Відповідно до вимог наказу Держкомстату України, Держкомітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” було складено акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3), в яких відображено фактичні витрати на будівництво об'єкта, в тому числі і позивача, що є підтвердженням вкладу позивача у будівництво.

Загальна вартість виконаних підрядних робіт та витрат по спорудженню цеху за адресою м. Львів, вул. Щирецька, 5 становить 930 240,80 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за серпень 2002 р. (типова форма КБ-2В), актами приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в), підсумковими відомостями та розрахунками загально виробничих витрат (додатки до Актів), які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою КМУ від 22 вересня 2004 р. № 1243 при прийнятті об'єкта в експлуатацію робоча комісія повинна перевірити відповідність:

архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, санітарним, протипожежним, радіаційним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки, нормативам щодо технічного стану електричних, теплових та тепловикористовувальних установок і мереж та енергозбереження;

виконаних будівельно-монтажних робіт вимогам нормативної документації;

результатів проведених індивідуальних і комплексних випробувань устаткування нормативним показникам;

виробничої документації нормативним вимогам.

На закінченому будівництвом об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними нормами роботи, змонтоване і випробуване обладнання.

На об'єкті виробничого призначення, де встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом, створено безпечні умови для праці виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм.

Таким чином, крім фактичних витрат на будівництво, позивачем понесено витрати по облаштуванню об'єкта, з метою приведення його у відповідність санітарним, протипожежним, екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці.

Такі витрати, відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою КМУ від 22 вересня 2004 р. № 1243, були необхідні для введення збудованого об'єкту в експлуатацію. Всього виконано таких робіт на суму 63 306,98 грн.

Таким чином, відповідно до умов Контракту вклад Інвестора у спорудження цеху за адресою м. Львів, вул. Щирецька, 5 становить 1 038 729,32 грн., в тому числі:

підрядним способом – 887 426,55 грн.;

господарським способом –63 306,98 грн.;

інші витрати –87 631,39 грн.

Зокрема, Інвестором на виконання умов Контракту внесено авансовий платіж в розмірі 700 000,00 грн. (копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи), під час будівництва внесено коштами та матеріалами на суму 187 426,55 грн. (акти списання товарів та акти приймання –передачі товарно-матеріальних цінностей знаходяться в матеріалах справи).

Враховуючи вищенаведене, загальні витрати по спорудженню цеху за адресою м. Львів, вул. Щирецька, 5 становлять 1 081 179,17 грн., вклад Інвестора у спорудження цеху становить 1 038 729,32 грн., а відповідно частка Інвестора становить 605,75 м2, частка Замовника –      24,75 м2. Єдине приміщення, яке можливо виділити в натурі, з окремим входом, має площу       48 м2. Таким чином, розмір площі об'єкту, яка належить позивачу на праві власності, з урахуванням його вкладу становить 582,5 кв.м.

За ст. 328 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (жилі будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, що неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, право позивача щодо оформлення права власності на свою частину збудованого цеху виникло відповідно до умов Контракту з моменту введення цього цеху в експлуатацію (Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 03.10.2006 р., затверджено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.10.2006 р. № 1183.)

Позивач звертався до відповідача з проханням підписати Акт розподілу площ та визначити розмір часток у праві спільної власності, а саме у збудованому, на виконання вимог Контракту цеху за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 5. Проте, відповідач Акт розподілу площ підписувати відмовився.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем  не спростовано фактів наведених в позовній заяві та додаткових поясненнях позивача та підтверджених матеріалами справи. Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які відповідно до ст. 35 ГПК України не потребують доказування. Крім того, відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, відповідачем не спростовано обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Законом України „Про інвестиційну діяльність”, Законом України „Про власність”, ст.ст. 16, 328, 357, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтербуд-Вест” (м. Львів, вул. Щирецька, 5, код ЄДРПОУ 30649879) право власності на частину цеху за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 5, яка становить 582,5 кв.м.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Прикарпатбуд”, м. Львів,           вул. Кн. Ольги, 5В (р/р 26009301000129 в ЗРФ АКБ „Трансбанк”, МФО 385435, код ЄДРПОУ 01272249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтербуд-Вест”, м. Львів, вул. Щирецька, 5 (р/р 2600501026366 у ДЛФ ВАТ „Кредобанк”, МФО 385372, код ЄДРПОУ 30649879) 10 387 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.   Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

     Суддя