Рішення

від 22.10.2018 по справі 761/21749/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21749/18

Провадження № 2/761/6044/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав яке діє в інтересах ОСОБА_1 до Приватного підприємства Мистецька агенція Наш Формат про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Державна організація Українське агентство з авторських та суміжних прав звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в інтересах ОСОБА_1 до Приватного підприємства Мистецька агенція Наш Формат , в якому просила суд: стягнути з Відповідача на користь Позивача в особі ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 111690,00 грн., а також на користь ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав судовий збір у розмірі 1762,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно Договору на управління майновими правами Автора за № 82695 від 15.12.2015 року відповідно Агентство управляє на колективній основі майновими правами суб'єкта авторського права ОСОБА_1. При цьому, відповідно до своїх повноважень, передбачених ст.ст. 47-49 Закону України Про авторське право і суміжні права , ДО Українське агентство з авторських і суміжних прав управляє виключними майновими авторськими правами, на підставі чого укладає з юридичними та фізичними особами угоди (надає дозволи) на використання творів авторів (в тому числі шляхом публічного виконання), проводить збір, розподіл і виплату авторської винагороди, вчиняє дії, пов'язані з захистом порушених авторських прав.Разом з тим, діючи в межах своїх повноважень, Організацією було виявлено, що відповідачем (ПП Мистецька агенція Наш Формат ) здійснювалось виготовлення, відтворення та розповсюдження аудіодисків під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (контрольна марка НОМЕР_1), до якого, зокрема, відповідачем без належного дозволу записано твір ІНФОРМАЦІЯ_2 , автором слів якого є позивач. Враховуючи викладене та посилаючись на положення ст.ст. 1, 15, 32, 33, 45, 47-52 Закону України Про авторське право і суміжні права та ст.ст. 16, 426, 433, 614, 1166 Цивільного кодексу України, представник ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав просить стягнути з Приватного підприємства Мистецька агенція Наш Формат на його користь в інтересах ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, ЄДРПОУ: НОМЕР_3) компенсацію за порушення майнових авторських прав у загальному розмірі 111 690 грн. 00 коп. та судові витрати.

Виходячи з приписів ст.ст. 19,274 ЦПК України під час відкриття провадження у справі, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Заперечень від сторін щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходило.

Представник позивача просив розглянути справу за наявними матеріалами, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не не з явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, поважність причин неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього не надходило.

Також відповідач не скористався правом на подачу відзиву.

За таких обставин, з огляду положення 223,280,281 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує прокурор Київської міської прокуратури № 10 Воробйов В.В.

Дослідивши надані в порядку чинного ЦПК України докази, надавши їм належну оцінку суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до положень ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права (надалі - Закон) виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Згідно приписів ст. 7 Закону суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким

автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Статтею 32 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.

Поряд з цим, у відповідності до положень ч.1 ст. 47 Закону, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління, які, як-то передбачено п. г ч.1 ст. 49 Закону, повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і основі одержаних від них повноважень, зокрема таку функцію: вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

В свою чергу, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.7 своєї постанови Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 року за №5, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 ЦПК, за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація. Документами, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління; Статут; договір із суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими правами на колективній основі; у певних випадках - договір з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 ОСОБА_4 (ОСОБА_5) є автором збірки віршів ІНФОРМАЦІЯ_3 , серед яких є пісня ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зважаючи на вищенаведене позивач, в силу вимог ст. 7 Закону України Про авторське право і суміжні права , є суб'єктом авторського права.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі змісту Договору на управління майновими правами Автора за № 82695 від 15.12.2015 року, відповідно, позивач, скориставшись своїми правами, передбаченими вищенаведеними положеннями ч.1 ст. 47 Закону, передала ДП Українське агентство з авторських та суміжних прав виключне право на управління своїми майновими правами на твори, права на які належать на момент укладення даного Договору чи протягом терміну дії даного договору належатимуть Автору, тобто в тому числі і на збірку віршів ІНФОРМАЦІЯ_3 , серед яких є пісня ІНФОРМАЦІЯ_2 , при їх використанні шляхом: механічного використання, а саме: запис, відтворення та розповсюдження творів на носіях; а також уповноважили Агентство пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених авторських прав та здійснювати будь-які інші заходи для захисту прав Автора та реалізації своїх повноважень по управлінню майновими правами згідно даного Договору.

Отже, наведені вище обставини, а також наявні в матеріалах справи копії Статуту Агентства та Свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Про облік організацій колективного управління , свідчать про те, що Агентство здійснює колективне управління виключними майновими авторськими правами позивача, видає дозволи на використання об'єктів авторського права позивача та має право на звернення до суду із заявою про його захист.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_5, Агентство, в якості обґрунтування своїх вимог, зазначає, що Приватним підприємством Мистецька агенція Наш Формат , здійснювалось виготовлення аудіодисків під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (контрольна марка НОМЕР_1), до якого, зокрема, Відповідачем без належного дозволу записано твір ІНФОРМАЦІЯ_2 , автором слів якого є Позивач.

Слід зазначити, що примірник даного диску було досліджено у судовому засіданні(а.с. 62).

На зовнішній стороні обкладинки даного диску міститься контрольна марка НОМЕР_1, інформація про виробника диску, яким є Відповідач, його найменування та контактні дані, в тому числі веб-сайт www.nashformat.ua , а також перелік записаних музичних творів (твір ІНФОРМАЦІЯ_2 міститься на позиції під номером 5). На внутрішній стороні обкладинки диску міститься інформація про авторів творів, які увійшли до його складу, зокрема зазначено, що автором слів твору який міститься на позиції під номером 5 (твір ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є ОСОБА_5, тобто Позивач.

Відповідно до ст. 1 Закону, запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою.

Відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер (ст. 1 Закону).

Розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором (ст. 1 Закону).

Як вбачається із матеріалів справи, з метою приведення правовідносин у відповідність до вимог діючого законодавства, ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав зверталася до Відповідача листом № 04.02/746 від 06.03.2018 р. з проханням надати копії договорів та інших документів на виробництво аудіодисків під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що стосуються передачі авторських прав на використання твору ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.78).

Однак, Державній організації Українське агентство з авторських та суміжних прав жодних доказів, які підтверджують правомірність використання твору ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відповідачем до ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав надано не було.

Враховуючи, що Відповідач не має належного дозволу на використання твору ІНФОРМАЦІЯ_2 від ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав чи автора, запис, відтворення і розповсюдження даного твору було здійснено Відповідачем з порушенням майнових авторських прав Позивача (суб'єкта авторського права), з огляду на наступне.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону, право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до вимог частини 3 статті 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно із ч. 1 статті 443 ЦК України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 445 ЦК України, автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону, автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Відповідно до частини 5 ст. 32 Закону, право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, для правомірного використання зазначеного у позові музичного твору (об'єкта авторського права), шляхом його запису, відтворення і розповсюдження, відповідачу необхідно мати належний дозвіл на таке використання від суб'єкта авторського права (Позивача) чи організації колективного управління якій ці права передані в управління (ДО УААСП).

В той же час, використання відповідачем спірного музичного твору відбулося без належного дозволу та з порушенням майнових авторських прав позивача, що згідно пункту а статті 50 Закону дає підстави для судового захисту прав Позивача.

Відповідно до вимог підпункту г частини 1 статті 49 Закону, організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

В свою чергу Відповідач, спростовуючи заявлені позовні вимоги, має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним об'єкта авторських та/або суміжних прав, в іншому разі Відповідач визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для нього настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, Відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. а частини 1 статті 50 Закону, порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону,та їх майнові права,визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

З метою досудового врегулювання спору, ДО УААСП зверталася до Відповідача з претензією № 51 від 13.04.2018 р., якою вимагали сплатити компенсацію за порушення майнових авторських прав Автора). Однак дана претензія була проігнорована, жодної відповіді не надано, кошти не перераховані.

Доказів зворотного відповідачем не надано та їх не отримано і під час розгляду спра

Відповідно до абз. 4 пункту 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав , пунктом г частини першої статті 52 Закону суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт г частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України, розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік , установлена у 2018 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня - 3 723 грн. 00 коп.

Таким чином, мінімальний розмір компенсації за порушення майнових авторських прав, з урахуванням пункту г частини другої статті 52 Закону, повинен становити 10 (десять) мінімальних заробітних плат за кожне порушення.

Отже, за неправомірне використання відповідачем твору, виключні майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні Агентства, останнє вважає, що компенсація за порушення майнових авторських прав відповідачем повинна становити на користь: 111 690 грн. 00 коп. (10 місячних МЗП ? 3 порушення прав правовласника(запис твору, відтворення твору, розповсюдження твору).

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги встановлені обставини порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача на текст твору ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутність доказів раніше вчинених відповідачем порушень виключних прав даних позивача, можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля, суд, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь Позивача компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 111 690 грн. 00 коп. виходячи з розрахунку (10 місячних МЗП ? 3 порушення прав правовласника).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн. 00 коп., які сплачено за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Під час розгляду справи не було встановлено та не отримано відповідні докази про здійснення інших витрат, визначених ст. 133 ЦПК України.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 3, 426 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 1, 7, 32, 47, 49, 50, 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , керуючись ст.ст. 2-5,11-13,196,200,258,259,263,268,352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Мистецька агенція Наш Формат (адреса: 01032, м. Київ, пров. Алли Горської, 5, ЄДРПОУ: 34618198) на користь Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав в інтересах ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, ЄДРПОУ: НОМЕР_3) компенсацію за порушення майнових авторських прав у загальному розмірі 111 690 грн. 00 коп.

Стягнути Приватного підприємства Мистецька агенція Наш Формат (адреса: 01032, м. Київ, пров. Алли Горської, 5, ЄДРПОУ: 34618198) на користь Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав в інтересах ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, ЄДРПОУ: НОМЕР_3) судові витрати в розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: