Постанова

від 04.12.2018 по справі 2540/3203/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2540/3203/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-поповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року, суддя Д'яков В.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", в якому з урахуванням уточнень просив: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Гордійко А.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 69159,94 грн. від 03.08.2018 року в межах виконавчого провадження №55674195; визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Гордійко А.В. про стягнення виконавчого збору у розмірі 69159,94 грн. від 03.08.2018 року, винесену в межах виконавчого провадження № 55674195.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувана присуджених сум за виконавчим листом №750/6564/14 2/750/2166/14 від 09.07.2015 року, тому у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору, визначеного у постанові від 03.08.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 69159,94 грн. в межах виконавчого провадження № 55674195.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Сновському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у виконавчому провадженні ВП № 55674195 перебував виконавчий лист №750/6564/14 2/750/2166/14 виданий 09.07.2015 року Деснянським районним судом міста Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованості по Генеральному договору про надання кредитних послуг ВL2913 та Додатковій угоді ВL 2913/5465/К-1 від 26 червня 2008 року в розмірі 691599 грн. 39 коп.

Постановою від 06.08.2018 року державний виконавець Сновського районного відділу державної виконавчої служби Гордійко А.В., керуючись положеннями п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , повернув виконавчий лист стягувачу на підставі його заяви від 03.08.2018 року (а.с. 15).

Крім того, 03.08.2018 року державним виконавцем Гордійко А.В. на підставі положень статей 3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження винесена постанова про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 69159,94 грн (а.с. 12).

Вважаючи дії державного виконавця Гордійко А.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 03.08.2018 року в межах виконавчого провадження № 55674195 неправомірними, а постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на дату винесення постанови про стягнення виконавчого збору у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідності до п. 1 ч. 1 статті 26 вказаного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Положеннями вказаної статті визначено виключний перелік підстав за яких виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Крім того, частиною дев'ятою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З аналізу вказаної норми, колегія суддів приходить до висновоку, що частина перша та друга статті 27 Закону №1404-VIII встановлюють загальні правила стягнення виконавчого збору виконавцем.

Разом з тим, ця стаття передбачає винятковий перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується.

Згідно частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що частина третя статті 40 Закону №1404-VIII є спеціальною нормою, яка регулює окремі випадки стягнення виконавчого збору, а тому загальні правила встановлені частинами першою та другою статті 27 зазначеного закону - не можуть застосовуватися.

Аналізуючи норми вищенаведеного законодавства з примусового виконання судових рішень, колегія суддів приходить до висновку, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Під час вчинення виконавчих дій виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому, норми статті 27 вказаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 808/3791/16 (провадження №К/9901/20636/18).

Як вбачається із матеріалів справи, стягувач 03.08.2018 року звернувся з заявою про повернення виконавчого документу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, у зв'язку з чим настають наслідники які передбаченні частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

03.08.2018 року державним виконавцем Гордійко А.В. на підставі положень статей 3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження винесена постанова про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 69159,94 грн.

Разом з тим, постановою від 06.08.2018 року державний виконавець Сновського районного відділу державної виконавчої служби Гордійко А.В., керуючись положеннями п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження повернув виконавчий лист стягувачу на підставі його заяви від 03.08.2018 року.

Колегія суддів вважає безпідставним доводи позивача про те що, закон №1404-VIII не містить такого положення, як стягнення виконавчого збору незалежно від здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання, а тому стягнення виконавчого збору можливе лише після здійснення державним виконавцем примусових заходів виконання, оскільки фактичного стягнення в рамках виконавчого провадження здійснено не було, стягнення грошових коштів за виконавчим листом №750/6564/14 2/750/2166/14 від 09.07.2015 року не відбулося, а отже спірна постанова про стягнення виконавчого збору від 03.08.2018 року є передчасною та такою, що має бути скасувано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що стягувач звернувся з заявою про повернення виконавчого документу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, у зв'язку з чим настають наслідники які передбаченні частиною третьою статтею 40 Закону №1404-VIII - якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Таким чинном, у відповідача були правові підстави прийняти постанову про стягнення виконавчого збору.

Та обставина, що постанова про стягнення виконавчого збору була винесена 03.08.2016 року, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу 06.08.2018 року, ніяким чином не впливають на те, що виконавчий збір у розмірі 69159,94 грн. в межах виконавчого провадження № 55674195 має бути сплачено ОСОБА_2.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи суду першої інстанції щодо неправомірності дій головного державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Гордійко А.В. під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору помилковими, а тому приходить до висновку про необхідність скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення.

Оскільки судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне рішення Чернігівськогго окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Сновського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" про визнання дій неправомірними та скасування постанови відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-поповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.

Повний текст виготовлено: 04 грудня 2018 року.