Ухвала

від 26.11.2018 по справі 906/1350/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" листопада 2018 р. Справа № 906/1350/15.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Кудряшової Ю.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза" (вх. №02-44/1310/18 від 26.10.2018) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №906/1350/15 за позовом: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза"

про стягнення 402823021,18 грн.

за участю представників сторін:

від боржника (заявника): не прибув;

від стягувача: ОСОБА_1, довіреність № 230318/3 від 23.03.2018.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.11.2015 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 298950000,00 грн. - тіло кредиту, 48306186,74 грн. - заборгованості по відсоткам, 55566834,44 грн. - пені; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза" в дохід Державного бюджету України 73080,00 грн. судового збору.

11.12.2015 на примусове виконання рішення суду видано наказ.

26.10.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза" до суду надійшла заява (вх. №02-44/1310/18 від 26.10.2018) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування вимог заяви ТОВ "Фанза" зазначено наступне.

25.12.2014р. між AT Імексбанк (Іпотекодержатель) та майновим поручителем ОСОБА_2 Футбольний клуб Чорноморець (Іпотекодавець) був укладений іпотечний поговір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 6134, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичних осіб-боржників за 41 кредитними договорами, в тому числі і зобов'язань МП ТОВ Фанза за кредитним договором № 29/14 від 13.06.2014, передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80289.00 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, та розташовані на земельній ділянці, площею 62403 кв.м,, яка знаходиться в оренді AT ФК Чорноморець , згідно договору оренди землі, посвідченого 20.09.2010 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованим №3088 зареєстрованого у Одеському міському відділі ОРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2010 за №041050500068.

Оціночна та заставна вартість предмету іпотеки складає 7 800 000 000.00 грн. (п.п. 1.4., 1.5. іпотечного договору).

В квітні 2017 року AT Імексбанк направило на адресу заявника та ОСОБА_2 ФК Чорноморець повідомлення про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку , в якому було викладено вимогу про усунення порушень зобов'язань ТОВ Фанза за договором про відкриття кредитної лінії № 29/14 від 13.06.2014 (із урахуванням додаткових угод) та попереджено про наступне звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2014 - будівлі центрального стадіону Чорноморець у випадку невиконання ТОВ Фанза та/або майновим поручителем вищезазначеного зобов'язання.

Також заявник звертав увагу суду на те. що протягом 2018 року AT Імексбанк здійснило позасудове задоволення своїх вимог шляхом реєстрації за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець , загальною площею 80289,00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вуї. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Посилаючись на норми ч. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку , позивач вважає, що всі основні зобов'язання, які були забезпечені іпотекою належного ОСОБА_2 ФК Чорноморець майна будівель та споруд стадіону Чорноморець , відповідно до умов договору іпотеки від 25.12.2014, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 11.10.. зареєстрованого в реєстрі за № 6134, в тому числі і зобов'язання ТОВ Фанза за договором про відкриття кредитної лінії № 29/14 від 13.06.2014 (з урахуванням додаткових угод), є припиненими в результаті вжиття з боку AT Імексбанк заходів щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.10.2018 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза" (вх. №02-44/1310/18 від 26.10.2018) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №906/1350/18 та призначено судове засідання.

Заявник ТОВ "Фанза" уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоч про час та місце розгляд справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія реєстру Ф 103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 19.11.2018.

Представник АТ "Імексбанк" в судовому засіданні вимоги заяви не визнав з підстав, зазначених в запереченнях від 08.11.2018 та письмових поясненнях від 16.11.2018.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог заяви, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як встановлено господарським судом, заборгованість, рішення щодо стягнення якої прийнято господарським судом Житомирської області 10.11.2015 у справі №906/1350/15, виникла у ТОВ "Фанза" у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №29/14 від 13.06.2014 щодо повної та своєчасної сплати кредитних платежів та відсотків за користування кредитом.

При цьому 25.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" (Іпотекодержатель, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фанза" (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір (з майновим поручителем), яким забезпечено вимоги Іпотекодержателя за 41 кредитним договором, серед яких зокрема, кредитний договір про відкриття кредитної лінії №29/14 від 13.06.2014 з додатковими угодами №1 від 19.08.2014, №2 від №2 від 29.09.2014, №3 від 23.12.2014, укладений між Іпотекодержателем та ТОВ "Фанза" стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісії, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобов'язання).

Відповідно до п.1.3 іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80289,00 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, та розташовані на земельній ділянці, площею 62403 кв.м., яка знаходиться в оренді АТ "ФК "Чорноморець", згідно договору оренди землі, посвідченого 20.09.2010 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №3088, зареєстрованого у Одеському міському відділі ОРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2010 №041050500068. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", серії САЕ №538874, виданого 30.08.2011 Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі сертифікату, виданого інспекцією ДАБК в Одеській області від 22.08.2011, серії ОД №16511031802; замість витягу про державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва, на підставі договору оренди землі від 20.09.2010, зареєстрованого Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" від 19.10.2010, номер запису: 31 в кн.:1нс-52, право власності на який зареєстровано 08.09.2011 Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" в книзі 106неж-61, номер запису 6480, реєстраційний номер - 34579343. 06.02.0013 право власності на вищевказаний Предмет іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №324541 від 06.02.2013.

Згідно з п.1.4 іпотечного договору, оціночна вартість вищевказаного предмета іпотеки, згідно Висновку №112014/7-1, складеного 20.11.2014 експертом-оцінювачем ТОВ "Аппрайзер", становить 7 800 000 000 грн.

Відповідно до п.3.1.7 іпотечного договору, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках передбачених п.3.1.6 цього договору, реалізувавши його відповідно до розділу 5 цього договору та/або договору про задоволення вимог Іпотекодержателя і за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних із реалізацією предмета іпотеки.

Пунктом 3.1.8 іпотечного договору передбачено, що у випадках, коли суми від продажу Предмета іпотеки, та суми від реалізації іншого майна, яке буде заставленим в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, недостатньо для повного задоволення вимог Іпотекодержателя, він має право вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна.

Згідно з п.6.1 іпотечного договору, даний пункт цього договору є застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору шляхом:

- продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку". Цим договором Іпотекодавець (майновий поручитель) уповноважує Іпотекодержателя подавати та отримувати від імені Іпотекодержателя довідки та документи, які необхідні для підготовки Предмета іпотеки до продажу (витяги з реєстру обтяжень, довідку з Бюро технічної інвентаризації інше), сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі-продажу Предмету іпотеки. У разі продажу Предмета іпотеки Іпотекодавець (майновий поручитель) доручає Іпотекодержателю отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат Іпотекодержателя та заборгованості за кредитним договором. Якщо предмет іпотеки буде продано на суму більшу, ніж сума заборгованості та витрат Іпотекодержателя, залишок грошових коштів від його продажу Іпотекодержатель повертає Іпотекодавцю (майновому поручителю);

- прийняття предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному ст.37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до п.6.2 іпотечного договору це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Згідно з п.7.1 іпотечного договору цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього.

У вимозі про усунення порушень в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку" від 05.04.2017р. за №854 АТ "Імексбанк" вимагав від відповідача та ОСОБА_2 "ФК "Чорноморець" у тридцятиденний строк виконати порушене зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №29/14 від 13.06.2014 з наступними змінами та доповненнями до нього, та сплатити заборгованість, яка станом на 01.03.2017 становить 557212110,53 грн., у тому числі заборгованість за кредитом 298950000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 131160384,09 грн., а також штрафні санкції 127101726,44 грн. за визначеними реквізитами.

Також у вимозі попереджено, що у разі невиконання у тридцяти денний строк порушеного зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №29/14 від 13.06.2014, з наступними змінами та доповненнями до нього, та несплати зазначеної заборгованості, Банк зверне стягнення на предмет іпотеки: нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80289,0 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, та належить АТ "ФК "Чорноморець", шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №117869361 від 21.03.2018 Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" набуло право власності на предмет іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80289,0 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м., відображених у технічному паспорті від 07.11.2012, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20. Дата державної реєстрації 19.03.2018. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40175986 від 19.03.2018.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. ОСОБА_2 іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Частинами 1,3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Як вище встановлено господарським судом іпотечний договір від 25.12.2014 містить іпотечне застереження у п. 6.1 договору, яке визначено сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому цим іпотечним застереженням сторонами передбачено право Банку на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку, визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. ОСОБА_2 власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач, скориставшись своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки набув право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" у позасудовому порядку шляхом прийняття нерухомого майна, яке є предметом іпотеки у власність.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку", після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Отже, законодавчо на іпотекодержателя покладено ризик недійсності будь-яких наступних вимог до боржника після завершення позасудового звернення стягнення.

При цьому умовами укладеного між сторонами іпотечного договору передбачено право вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимог банку, лише у разі продажу предмету іпотеки. Таких положень, у разі прийняття предмету іпотеки у власність банку, іпотечний договір не містить.

Вказане також узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 591 ЦК України, якою обумовлено, що якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином як положеннями чинного законодавства так і умовами іпотечного договору іпотекодержателю не надано права наступних вимог щодо виконання боржником зобов'язань за кредитним договором після прийняття у власність ПАТ "Імексбанк" предмета іпотеки, в порядку позасудового врегулювання.

За вказаного, господарський суд дійшов висновку, що ч.4 ст.36 Закону України "Про іпотеку" передбачено підстави припинення основного зобов'язання, яке було забезпечено іпотечним договором.

Водночас, відповідно до ст. 17 ЗУ "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі, зокрема, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги факт набуття Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" 19.03.2018 в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80289,0 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м., відображених у технічному паспорті від 07.11.2012, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, згідно з іпотечним договором від 25.12.2014., яким було забезпечено зокрема вимоги ТОВ "Фанза" щодо виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №29/14 від 13.06.2014 стосовно повернення кредиту, сплати процентів та неустойки, господарський суд дійшов висновку, що зобов'язання ТОВ "Фанза" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №29/14 від 13.06.2014 є припиненими.

Тобто, заперечення стягувача в цій частині є безпідставними.

Господарський суд не приймає до уваги доводи АТ Імексбанк в частині посилання на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 по справі №918/359/17, як на підставу для відмови у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, якою, як зазначає позивач, було встановлено факт погашення заборгованості за кредитними договорами лише чотирьох боржників, так як ТОВ "Фанза" не був учасником судового процесу при розгляді справи №918/359/17. Також суд враховує, в силу приписів ч. 7 ст. 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Крім того, суд бере до уваги, що іпотечний договір було укладено з метою забезпечення виконання зобов'язань 41 юридичною особою-боржником за 41 кредитним договором (зокрема зобов'язань ТОВ "Фанза" за кредитним договором № 29/14 від 13.06.2014 (із урахуванням додаткових угод). Забезпечення зобов'язань, визначених у договорі іпотеки 41 юридичної особи-боржника відбулося на рівних умовах, без встановлення будь-яких пріоритетів.

Твердження стягувача про те, що заявником ТОВ "Фанза" не було отримано вимогу про усунення порушення від 05.04.2017 № 854 та попередження про звернення стягнення на нерухоме майно, оскільки вказані документи повернулися без вручення, суд відхиляє, зважаючи на те, що стягувачем було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення боржника в порядку ст. 35 ЗУ "Про іпотеку", що узгоджується з приписами Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.11.2011.

Посилання АТ "Імексбанк" на постанову Вищого господарського суду України від 05.10.2015 у справі №903/313/15 також є безпідставними, оскільки обставини у цій справі є відмінними від обставин даної справи. Так, в процесі розгляду справи №903/313/15 судами було встановлено, що позасудова реалізація предмета іпотеки відбулась саме шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем, у той час як у даній справі - шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, слід зауважити, що в письмових поясненнях від 16.11.2018 (вх. №18440 від 19.11.2018) АТ "Імексбанк" звертав увагу, що 04.11.2018 набрав чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", яким ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про іпотеку" замінено чотирма новими частинами наступного змісту;

"У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються:

умови, у разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення;

порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки;

прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання:

боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов'язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов'язанням:

за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем);

за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі)"

Також стягувач звертав увагу, що згідно Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, останні застосовується до відносин, що виникли як до, так і після введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію.

Зазначені доводи суд оцінює критично, оскільки п. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" визначено, що даний закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. ОСОБА_4 застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

За таких обставин, враховуючи припинення зобов'язань відповідача за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №29/14 від 13.06.2014, стягнення за яким було предметом спору у даній справі, господарський суд дійшов висновку, що наказ, виданий господарським судом Житомирської області від 25.04.2014 у справі №906/1350/15 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі - 298950000,00 грн. - тіло кредиту, 48306186,74 грн. - заборгованості по відсоткам, 55566834,44 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5634574,84грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, є таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з припиненням обов'язку боржника."

Керуючись ст.ст. 233-234, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза" від 26.10.2018 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Визнати наказ господарського суду Житомирської області від 11.11.2015 у справі №906/1350/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанза" на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК": 298950000,00 грн. - тіло кредиту, 48306186,74 грн. - заборгованості по відсоткам, 55566834,44 грн. - пені - таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено: 03.12.2018.

Суддя ОСОБА_5

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)