ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 23.11.2018Справа № 910/12479/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/12479/18 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Глузко рітейл”; До Товариства з обмеженою відповідальністю “Міра груп альянс”; Простягнення 15 000,00 грн. без виклику учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Глузко рітейл” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міра груп альянс” 15 000,00 грн. безпідставно перерахованих коштів. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем досудової вимоги позивача про повернення 15 000,00 грн., які були помилково йому перераховані та відсутністю між сторонами господарських правовідносин, за якими такий платіж міг би мати обов'язковий характер. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 відкрито провадження у справі № 910/12479/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу – строк для подання відповіді на відзив. В установлений судом строк відповідач вимоги суду за ухвалою від 24.09.2018 не виконав, відзив на позовну заяву або ж будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень тощо до суду не подав. Матеріалами справи підтверджується, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач не отримав через власну бездіяльність, адже поштове відправлення повернулося до суду через закінчення строків зберігання у відділенні зв'язку за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Міра груп альянс”. Зважаючи на викладене, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлявся про постановлення ухвали від 24.09.2018 № 910/12479/18 та відкриття провадження у справі, а тому її розгляд і вирішення заявленого спору відбувається за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 166, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України. Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило. Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ: 29.9.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю “Глуско рітейл” перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Міра груп альянс” 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15658 від 29.09.2017, згідно з яким призначенням платежу було вказано “оплата за контейнери на АЗС № 2106 за р/ф № СФ-000047 від 08.09.2017 у т.ч. ПДВ 2 500,00 грн.”. За твердженням позивача, вказаний платіж був проведений помилково, оскільки між сторонами відсутні договірні правовідносини, в межах яких могли б бути перераховані кошти в сумі 15 000,00 грн., а тому Товариство з обмеженою відповідальністю “Глуско рітейл” направило Товариству з обмеженою відповідальністю “Міра груп альянс” вимогу від 13.08.2018 № 684 про повернення безпідставно перерахованих коштів. Направлення вимоги позивачем відповідачеві підтверджується належними засобами доказування, а саме: списком згуртованих відправлень, описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 21.08.2018). Оскільки відповідач відповідь на вимогу не надав, кошти не перерахував, позивач звернувся до суду з цим позовом. Як вказувалося вище, відповідач заперечень проти позову не подав, заявлені вимоги не оспорив. Заявляючи позовні вимоги до суду, позивач посилався на ст. 1212 Цивільного кодексу України. Так, у ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Проаналізувавши позовні вимоги позивача та дослідивши наявні у справі документи, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню відповідно до наведених положень законодавства. При цьому, суд приймає до уваги те, що у призначенні платежу за платіжним дорученням від 29.09.2017 №15658 містилося посилання на рахунок-фактуру № СФ-000047 від 08.09.2017, проте, суд враховує твердження позивача не заперечені відповідачем про те, що між сторонами відсутні договірні правовідносини, у зв'язку з якими б у Товариства з обмеженою відповідальністю “Глуско рітейл” могли б виникнути грошові зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Міра груп альянс” на суму 15 000,00 грн., про те, що відповідач не вистав позивачу до оплати рахунок на зазначену суму і про те, що зазначення саме такого призначення платежу у вказаному платіжному документі було помилковим. Також, суд приймає до уваги той факт, що позивач повідомив відповідача про допущену ним помилку у призначенні платежу, що підтверджується вимогою від 13.08.2018 № 684, надісланою за місцезнаходженням відповідача. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється, серед іншого, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, якою передбачено, реквізит платіжного доручення “Призначення платежу” заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками. Відповідно до п. 2.29 Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платник може змінити реквізит “Призначення платежу” до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення. Тобто, після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті “Призначення платежу”, вирішується між сторонами переказу без участі банку. Як встановлено судом, зміна призначення платежу за платіжним дорученням № 15658 відбулася у серпні 2018 року згідно з листом-вимогою відповідача від 13.08.2018 № 684. Зважаючи на викладене та враховуючи, що посилання позивача про відсутність правової підстави для перерахування на користь відповідача 15 000,00 грн. не спростовані в ході розгляду справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 166, 178, 73-80, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Глуско рітейл” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міра груп альянс” про стягнення 15 000,00 грн. задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міра груп альянс” (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 15-а, н/п 17, ідентифікаційний код 41341012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Глуско рітейл” (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, ідентифікаційний код 24812228) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. безпідстано набутих грошових коштів, та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя О.В. Мандриченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2018 |
Оприлюднено | 06.12.2018 |
Номер документу | 78312510 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні