Рішення

від 29.11.2018 по справі 910/13065/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2018Справа № 910/13065/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Альянс

до Публічного акціонерного товариства Укрнафта

про стягнення 90.151,28 грн.

суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

За участю представників сторін :

від позивача Курінна Н.А., довіреність № б/н від 26.10.2018

від відповідача Жила М.І., довіреність № 10-540/д від 23.08.2017

Суть спору :

01.10.2018 до Господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Альянс до Публічного акціонерного товариства Укрнафта про стягнення 90.151,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 03.08.2015 позивач був власником 2708 простих іменних акцій ПАТ Укрнафта в бездокументальній формі існування, номінальна вартість яких складає 0,25 грн., що підтверджується випискою депозитарної установи ТОВ К2 Інвест № 78 від 27.09.2018. На загальних зборах ПАТ Укрнафта проведених 22.07.2015 було прийнято рішення стосовно розподілу прибутку ПАТ Укрнафта (порядок покриття збитків) за підсумками 2014 року, та затверджено розмір, порядок та строки виплат дивідендів, а саме відповідні виплати мали бути здійснені у строк з 03.08.2015 по 03.10.2015. Таким чином, ПАТ Укрнафта повинно було сплатити позивачу дивіденди за 2014 рік у розмірі 63.150,56 грн. шляхом перерахування відповідних коштів до депозитарної установи ТОВ К2 Інвест . Проте листом № 50/1 від 17.04.2018 позивача було повідомлено, що від відповідача кошти на рахунок депозитарної установи для подальшого їх перерахування не надходили. 04.05.2018 позивач направив відповідачу лист № 39 з вимогою про виплату дивідендів за 2011-2014 рік, на що останнім надано відповідь, що строк виплати дивідендів за вказаний період пройшов, а рішення уповноваженого органу управління про можливе продовження строку їх виплати відсутнє. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 90.151,28 грн., з яких 63.150,56 грн. дивіденди за 2014 рік, інфляційні втрати у розмірі 22.189,17 грн. та 4.811,55 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/13065/18 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.10.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103047849938 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 08.10.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 12.10.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103047849938, а отже відповідач мав подати відзив до 29.10.2018 включно.

18.10.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні та позивачем не подано докази реалізації (звернення до відповідача) ним права на отримання дивідендів за 2014 рік саме у встановлений рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ Укрнафта строк, тобто з 03.08.2015 по 03.10.2015. За розрахунками відповідача розмір 3% річних за період з 04.10.2015 по 17.04.2018 становить 4.806,36 грн., а отже заявлена позивачем сума 3% річних є недостовірною та безпідставно збільшеною. Вважає, що з огляду на природу прав акціонера по відношенню до акціонерного товариства підстави для застосування приписів ст. 625 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин відсутні.

18.10.2018 від відповідача на адресу суду надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження посилаючись на те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Альянс є корпоративним спором, що виник з корпоративних відносин та має розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 вирішено справу № 910/13065/18 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначено на 20.11.2018.

29.10.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вважає доводи відповідача щодо необхідності звернення позивача до відповідача про виплату дивідендів протягом встановленого загальними зборами акціонерів строку такими, що суперечить нормам чинного законодавства та установчим документам відповідача. Відповідно до п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України. Вважає твердження відповідача щодо не застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України до грошових зобов'язань, що виникають із корпоративних правовідносин є такими, що не відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні 20.11.2018 судом з'ясовані питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.11.2018.

Позивач в судовому засіданні 29.11.2018 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 29.11.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 29.11.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Укрнафта засновано на підставі наказу Державного комітету України по нафті і газу № 57 від 23.02.1994 шляхом перетворення Державного підприємства Виробниче об'єднання Укрнафта у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України Про корпоратизацію підприємств № 210/93від 15.06.1993.

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства Укрнафта на Публічне акціонерне товариство Укрнафта .

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансовий альянс станом на 03.08.2015 був акціонером Публічного акціонерного товариства Укрнафта з кількістю акцій 2708 штук, що підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах № 78 від 27.09.2018, виданою депозитарною установою ТОВ К2 Інвест .

22.07.2015 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства Укрнафта , рішення яких оформлено протоколом № 23, на яких серед іншого було вирішено:

Затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2014 рік: направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.; решту чистого прибутку направити на розвиток товариства. Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 03.08.2015. Виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 по 03.10.2015. Виплату дивідендів акціонеру товариства - Національній акціонерній компанії Нафтогаз України здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України. Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України Про акціонерні товариства .

Спір виник в зв'язку з тим, що у визначений у протокол № 23 від 22.07.2015 строк відповідач не виплатив позивачу дивіденди у розмірі 63.150,56 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем та за час прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У відповідності до ч. 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Згідно з ч. 1 ст. 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості. корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок визначено, що акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 10 Закону України Про господарські товариства учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Пунктом д ч. 5 ст. 41 Закону України Про господарські товариства визначено, що затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) віднесено до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України Про депозитарну систему України підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач станом на 03.08.2015 був акціонером ПАТ Укрнафта , мав 2708 штук акцій номінальною вартістю одного ЦП 0,25 грн. (відповідно до виписки депозитарної установи ТОВ К2 Інвест № 78 від 27.09.2018 про стан рахунку в цінних паперах станом на 03.08.2015).

За змістом ст. 30 Закону України Про акціонерні товариства дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Товариство в порядку, встановленому статутом, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями публічне акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

Акціонерне товариство в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Конкретний спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду країни № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час розгляду справ у спорах про стягнення сум дивідендів господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту д частини п'ятої та частини шостої статті 41, статті 59 Закону України Про господарські товариства , пунктів 11, 12 частини другої статті 33 Закону України Про акціонерні товариства , статті 15 Закону України Про кооперацію затвердження річних результатів діяльності юридичної особи, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів. Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.

Як зазначалось вище 22.07.2015 загальними зборами акціонерів ПАТ Укрнафта прийнято рішення, яким затверджено порядок розподілу прибутку товариства за 2014 рік, вирішено спрямувати прибуток на виплату дивідендів акціонерам, визначено строк та порядок їх виплати.

Відповідно до п. 35 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону України Про господарські товариства , стаття 158 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи не містять та відповідачем не подано доказів в підтвердження здійснення ним виплати позивачу дивідендів за 2014 рік в повному або частковому розмірі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача про стягнення з відповідача дивідендів за 2014 рік в загальному розмірі 63.150,56 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача на те, що позивач не реалізував свого права на звернення про отримання дивідендів за 2014 рік у встановлений рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ Укрнафта строк не приймаються судом до уваги, оскільки серед переліку обов'язків учасників, які визначені в ст. 11 Закону України Про господарські товариства відсутній обов'язок акціонера висувати до емітента письмову вимогу щодо отримання нарахованих дивідендів. До того ж, обов'язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов (зокрема звернення акціонера з письмовою вимогою), покладено на виконавчий орган акціонерного товариства у встановлений у рішенні загальних зборів строк, в даному випадку з 03.08.2015 по 03.10.2015.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, у визначений протоколом № 23 від 22.07.2015 строк виплату дивідендів повністю не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті дивідендів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 22.189,17 грн. інфляційних втрат та 4.811,55 грн. - 3% річних (нарахованих за період з 04.10.2015 по 17.04.2018).

Відповідно до ст. ст. 524, 533 Цивільного кодексу України грошовим зобов'язанням є зобов'язання що виражається у грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.

Згідно з п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За результатами здійснення судом власного перерахунку 3% річних складають 4.801,17 грн. (за період з 06.10.2015 по 17.04.2018) та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України з наступних підстав.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вбачається з протоколу № 23 від 22.07.2015 останнім днем виплати дивідендів є 03.10.2015, яке припало на суботу, а отже наступним платіжним днем є понеділок 05.06.2015, який вважається останнім днем оплати, та відповідно період прострочення починає облік з 06.10.2015.

Заявлений позивачем розмір інфляційних втрат в сумі 22.189,17 грн., здійснений за період з 03.10.2015 по 17.04.2018, є тотожнім розрахунку розміру інфляційних витрат, здійсненого судом, проте за період з 06.10.2018 по 17.04.2018.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 22.189,17 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Альянс є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Альянс (03118, м. Київ, просп. Червонозоряний, 150Д, код ЄДРПОУ 32248911) 63.150 (шістдесят три тисячі сто п'ятдесят) грн. 56 коп. дивідендів, 22.189 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 4.801 (чотири тисячі вісімсот одна) грн. 17 коп. - 3% річних, 1.761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 05.12.2018.

СуддяВ.В.Сівакова