Рішення

від 05.12.2018 по справі 911/1683/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 05.12.2018Справа №  911/1683/18 За позовом Комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради   до    Товариства з обмеженою відповідальністю "Аланик"   про стягнення 154937,22 грн. Суддя Сташків Р.Б. Без виклику представників сторін (судове засідання не призначалося). СУТЬ СПОРУ: На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.10.2018) про стягнення суми боргу та санкцій за договорами оренди від 25.11.2013 та на відшкодування витрат балансоутримувача від 25.11.2013 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань оплатити отримані послуги. Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була направлена поштовим зв'язком на адресу місцезнаходження Відповідача, однак до суду повернувся конверт з поштовим відправленням за закінченням встановленого строку зберігання. У встановлений судом строк відзиву на позов не подав. Також відзив на позов не надійшов від Відповідача станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ: На підставі укладеного 25.11.2013 між Відповідачем, як орендарем, Броварською районною радою Київської області, як власником, та Позивачем, як балансоутримувачем, Договору № 4/2013 оренди комунального майна та акту приймання-передачі від 25.11.2013 Відповідачу було передано в строкове платне користування комунальне майно – нежитлове приміщення 1-го поверху № 126, загальною площею 20 кв.м., розташоване за адресою: м. Бровари, б-р. Незалежності, 39. Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунки і порядку використання плати за оренду комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Броварського району, затвердженої рішенням Броварської районної ради від 28.04.2011 № 97-7-VI, та становить 1250 грн. за базовий місяць без урахування ПДВ. Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується Відповідачем власнику (балансоутримувачу) на розрахунковий рахунок щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця. Додатком № 3 до Договору було укладено Договір від 25.11.2013 № 1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до п. 2.2.3 якого Відповідач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім, вносити плату на рахунок Позивача, або організації, яка обслуговує будівлі, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі орендованого приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості орендованого приміщення. Згідно з п. 2.2.4 Договору від 25.11.2013 № 1 Відповідач вносить плату Позивачу за оренду та комунальні послуги згідно з рахунком та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг). Акт здачі-прийняття робіт Відповідач повинен повернути Позивачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім. У разі неповернення акту здачі-прийняття робіт в установлений термін вважається, що Відповідач не має заперечень щодо його змісту, рахунок повинен бути сплачений у повному обсязі, а Відповідач втрачає право у подальшому посилатися на будь-які відхилення від умов договору. Як вбачається із матеріалів справи, Позивач направляв Відповідачу щомісячні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором за період з 01.04.2016 по 30.11.2017 на загальну суму 30000 грн., однак останній орендну плату за вказаний період не вносив та на претензію від 10.07.2018 щодо погашення заборгованості відповіді не надав. Також, Відповідачу направлялись щомісячні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором від 25.11.2013 № 1 за період з 01.08.2015 по 30.11.2017 на загальну суму 21783,33 грн., що останнім сплачена не була. Розрахунок заборгованості з орендної плати та з відшкодування витрат балансоутримувача судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи доказами та не спростованим Відповідачем. Отже, заборгованість Відповідача за Договором оренди та Договором від 25.11.2013 № 1 у сумі 30000 грн. та 21783,33 грн. відповідно, яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована, у зв'язку з чим дана позовна вимога про стягнення вищевказаних сум визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню. Крім того, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені відповідно до п. 3.7. Договору та п. 2.2.4 Договору від 25.11.2013 № 1 та на підставі ст. 546, 549 ЦК України, а також трьох процентів річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України. Розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, наданий Позивачем, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним, а розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача. У той же час, розрахунок пені здійснений Позивачем без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України, у зв'язку з чим, здійснивши перерахунок пені за Договором, суд дійшов висновку, що стягненню з Відповідача підлягає сума пені у загальному розмірі 607,61 грн., з яких за заборгованість: за липень 2017 року пеня в розмірі 39,66 грн. за період з 17.01.2018 по 16.02.2018, за серпень 2017 року в розмірі пеня 77,71 грн. за період з 17.01.2018 по 16.03.2018, за вересень 2017 року пеня в розмірі 121,03 грн. за період з 17.01.2018 по 16.04.2018, за жовтень 2017 року пеня в розмірі 162,95 грн. за період з 17.01.2018 по 16.05.2018, за листопад 2017 року пеня в розмірі 206,26 грн. за період з 17.01.2018 по 16.06.2018. Також, здійснивши перерахунок пені за Договором від 25.11.2013 № 1, пеня за ним підлягає стягненню з Відповідача в загальному розмірі 122,15 грн., з яких за заборгованість: за липень 2017 року пеня в розмірі 8,48 грн. за період з 17.01.2018 по 16.02.2018, за серпень 2017 року в розмірі пеня 9,76 грн. за період з 17.01.2018 по 16.03.2018, за вересень 2017 року пеня в розмірі 19,32 грн. за період з 17.01.2018 по 16.04.2018, за жовтень 2017 року пеня в розмірі 50,38 грн. за період з 17.01.2018 по 16.05.2018, за листопад 2017 року пеня в розмірі 34,21 грн. за період з 17.01.2018 по 16.06.2018. У задоволенні іншої частини пені суд дійшов висновку відмовити, оскільки її нарахування Позивачем здійснено поза встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України 6-місячного строку для її нарахування від дня виникнення заборгованості. Щодо нарахованого Позивачем штрафу на підставі п. 3.8 Договору в розмірі 92865 грн., то останній стягненню не підлягає, оскільки за умовами вказаного пункту договору нарахування штрафу здійснюється за кожен день прострочення зобов'язання, що є за своєю суттю пенею, виходячи з положень ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України. Беручи до уваги, що Позивачем заявлено до стягнення в межах даного позову пеню, що підлягає частковому задоволенню, а також приписи ст. 61 Конституції України щодо недопустимості подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд дійшов висновку в задоволенні вказаної позовної вимоги про стягнення штрафу відмовити. Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору та правничої допомоги, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, враховуючи несплату Позивачем судового збору при збільшенні позовних вимог за заявою від 22.10.2018, суд дійшов висновку про покладення судового збору в цій частині на Відповідача зі стягненням відповідної суми судового збору в Державний бюджет України. Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аланик" (м. Київ, просп. Возз'єднання, 19; ідентифікаційний код 34702642) на користь Комунального підприємства "Броварське районне виробниче управління житлово-комунального господарства" Броварської районної ради (Київська область, Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Комунальна, 6; ідентифікаційний код 20577569) 30000 (тридцять тисяч) грн. заборгованості з орендної плати, 607 (шістсот сім) грн. 61 коп. пені, 1470 (одну тисячу чотириста сімдесят) грн. 08 коп. трьох процентів річних, 5194 (п'ять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 21783 (двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят три) грн. 33 коп. заборгованості з комунальних платежів, 122 (сто двадцять дві) грн. 15 коп. пені, 1357 (одну тисячу триста п'ятдесят сім) грн. 32 коп. трьох процентів річних, 4936 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 19 коп. інфляційних втрат, а також 814 (вісімсот чотирнадцять) грн. 84 коп. судового збору та 1553 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три) грн. 94 коп. витрат на правничу допомогу. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аланик" (м. Київ, просп. Возз'єднання, 19; ідентифікаційний код 34702642) до Державного бюджету України 167 (сто шістдесят сім) грн. 23 коп. судового збору. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України. Суддя                                                                                                               Р.Б. Сташків