3926-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
РІШЕННЯ
Іменем України
07.05.2007Справа №2-7/3926-2007
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 22236588)
До відповідача Підприємства Центру розвитку бізнесу «Девеко» (98400, м. Бахчисарай, 6-й мікрорайон, кв. 715, ідентифікаційний код 30532563)
Про стягнення 727,11 грн.
Суддя Дворний І. І.
представники:
Від позивача – Гончарук О. Ю., предст., дов. №1288 від 15.02.2007 р.
Від відповідача - не з'явився.
Суть справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” звернулось в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Підприємства Центру розвитку бізнесу «Девеко» про стягнення 727,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих за договором №174 від 28.07.2003 р. телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим заборгованість Підприємства Центру розвитку бізнесу «Девеко» перед ВАТ „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» за період з 01.10.2005 р. по 01.10.2006 р. складає 625,56 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8,90 грн., 74,99 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 17,66 грн.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
28.07.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (Підприємство зв'язку) та Підприємством Центром розвитку бізнесу «Девеко» (Споживач) був укладений договір №174 про надання послуг електрозв'язку, згідно п. 1 якого Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, зазначені в додатку 1.
Відповідно до п. 4.2 Договору Споживач сплачує послуги електрозв'язку по спільно погодженій авансовій системі оплати.
Пунктом 4.6 Договору сторони передбачили, що у випадку застосування авансової системи оплати Споживач для отримання послуг електрозв'язку здійснює щомісячно, до 20 числа поточного місяця, передоплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих в попередньому звітному періоду, з подальшим розрахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов'язки за договором належним чином та надані послуги телефонного зв'язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками-розрахунками, оборотною відомістю та розшифровкою телефонних розмов. Проте, оплата за надані послуги Підприємством Центром розвитку бізнесу «Девеко» здійснюється не в повному обсягу. Так, заборгованість відповідача за період з 01.10.2005 р. по 01.10.2006 р. складає 625,56 грн., та підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не представив суду доказів оплати вартості наданих йому послуг, у той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих йому телекомунікаційних послуг за договором №174 від 28.07.2003 р., через що вимоги позивача про стягнення з Підприємства Центру розвитку бізнесу «Девеко» заборгованості за послуги зв'язку за період з 01.10.2005 р. по 01.10.2006 р. у розмірі 625,56 грн. підлягають задоволенню.
Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
П. 5.8 Договору передбачено, що у випадку несплати за надані послуги електрозв'язку пізніше встановленого строку Споживач сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством. Вказане положення Договору кореспондується з ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” №1280-IV від 18.11.2003 р., якою передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки.
Судом встановлено, що сума заявленої позивачем до відшкодування пені у розмірі 8,90 грн. обчислена правомірно, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком».
Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Матеріали справи свідчать, що розрахунок інфляційних втрат у розмірі 74,99 грн. та 3% річних у сумі 17,66 грн. зроблений позивачем правомірно, через що вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком».
За таких обставин, позові вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 07.05.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 14.05.2007 р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Підприємства Центру розвитку бізнесу «Девеко» (98400, м. Бахчисарай, 6-й мікрорайон, кв. 715, ідентифікаційний код 30532563) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 22236588) суму заборгованості у розмірі 625,56 грн., пеню у розмірі 8,90 грн., 74,99 грн. інфляційних витрат, 3% річних у розмірі 17,66 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2007 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 783130 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Дворний І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні