Ухвала

від 22.06.2007 по справі 1/127ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/127ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

22.06.07                                                                                 Справа № 1/127ад

Суддя Зюбанова Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області,                    м. Луганськ

до Приватного підприємства "Добробут", м. Свердловськ Луганської області    

про стягнення  8255 грн. 52 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Шапар І.П., дов. від 02.04.07 № 12/139-634;   

від відповідача – Сидоренко О.Л., дов. від 07.12.06 № 179;

прокурор – Гришина Т.А.  

       в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 8255 грн. 52 коп. підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Дана справа вирішена судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до положень п. 5 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України /у редакції Закону від 06.10.05/, яким передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують  у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач у запереченні на позовну заяву за листом від 26.04.07 проти позову заперечує з посиланням на не встановлення факту правопорушення, відсутність фактів систематичного марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів, неповідомлення про проведення перевірки тощо. У засіданні суду 22.06.07 при здійсненні фіксації судового процесу технічними засобами представник відповідача позов визнав.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін та прокурора, господарський суд дійшов до наступного.

Так, у відповідності до ст. 9 Закону України ” Про енергозбереження” від 01.07.94 № 74/94 (далі –Закон № 74/94) основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здіснення функцій по контролю у відповідній сфері.

Державна інспекція з енергозбереження, тобто позивач у даній справі, є органом державного управління у цій сфері, що закріплено у п.1 Положення  про Державну інспекцію з енергозбереження, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.00 № 1039.

Розділом V Закону № 74/94, який має назву "Контроль у сфері енергозбереження та відповідальність за порушення цього закону", передбачено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України /стаття  26/.

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження  від 04.08.00 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.00 за № 653/4874 /далі –Порядок проведення перевірок/.

Так, на виконання покладених на нього зазначених вище функцій контролю, позивачем в особі структурної одиниці –Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області /позивач/ - було проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів на Приватному підприємстві "Добробут" /відповідач/.

За результатами перевірки позивачем було складено акт від 17.11.06 № 18-12/207-4, зі змісту якого вбачається, що з боку відповідача мають місце факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів:

- відносно теплової енергії  факти часткової відсутності теплоізоляції підвальних розподільчих тепломереж, що призводить до втрат теплоенергії у кількості  27,3 Гкал/рік на загальну суму 4127,76 грн./рік.

На підставі даного акту № 18-12/207-4 комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 17.11.06 позивачем застосовано підвищену плату.   

Відповідно до п. "е"  ст. 11 Закону № 74/94 економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону № 74/94).

Відповідно до абзацу 2 р. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93  № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу на інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата  вноситься одразу після обстеження підприємства Державного інспекцією з енергозбереження.

Таким чином на виконання зазначених вище нормативних актів та результатів перевірки позивачем винесено постанову від 17.11.06 № 18-12/207-4/1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою до відповідача застосовано подвійну плату за перевитрати у розмірі 8255 грн. 52 коп.    

При цьому слід зазначити, що п. п. 16. 17, 18 Порядку проведення перевірок передбачено, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування; у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку; рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржене в установленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається у т.ч. на умови п. 3.16 договору № 2 передачі на обслуговування та експлуатацію житлового фонду та прибудинкової території від 03.05.05, яким передбачено, що "виробник", яким виступає відповідач має здійснювати підготовку житлового фонду до експлуатації у осінньо-зимовий період. Даний договір укладено між Комунальним підприємством з ремонту та експлуатації житла № 1, м. Свердловськ та Приватним підприємством "Добробут".

При розгляді справи суд встановив, що саме на підставі даного договору відповідач здійснює обслуговування житлового фонду, технічний стан якого перевірявся позивачем у справі. Але у справі відсутні докази виконання сторонами п. 2.1 вказаного договору, яким передбачено, що вступ "виробника" на обслуговування та експлуатацію житлового фонду та прибудинкової території настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі житлового фонду, однак останній не складався.     

Як свідчать матеріали справи, постанова від 17.11.06 № 18-12/207-4/1 відповідачем не оскаржена на час ухвалення рішення, тому його заперечення відхиляються судом. У разі оскарження постанови та її скасування дану справу може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю та з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню 8255 грн. 52 коп. підвищеної плати.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що повний текст постанови буде виготовлений протягом п"ятиденного строку.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

           п о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства ‘'Добробут'', м. Свердловськ Луганської області, вул. Тюленіна, 2, код ЄДРПОУ 31247388  на користь державного бюджету України м. Свердловськ, кбк 23030300, р/р 31119106600072, код ЗКПО 24048566, МФО 804013, банк одержувача УДК в Луганській області  8255 грн. 52 коп. підвищеної плати.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 25.06.07.

Суддя                                                                                                    Н.М.Зюбанова

     Помічник судді                                                                                        І.В.Мальченко