Постанова
від 04.12.2018 по справі 1540/4364/18
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 р. Справа № 1540/4364/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Час і місце ухвалення:

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Рекламна агенція "А-МЕДІА" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року по справі за позовом ТОВ "Рекламна агенція "А-МЕДІА" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Рекламна агенція "А-МЕДІА" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 0020111409 від 18.05.2018 року; № 0020141409 від 18.05.2018 року; № 0020151409 від 18.05.2018 року; № 0020131409 від 18.05.2018 року; № 0033201409 від 02.08.2018 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "А-МЕДІА" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Реклама агенція "А-МЕДІА" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги з посиланням на ч. 9 ст. 79 КАС зазначає, що ним не порушено вимоги щодо подання копій заяви та усіх копій доданих до неї документів для відповідача. Також вказує, що оскільки на момент пред'явлення позову в розпорядженні позивача перебували грошові кошти лише у сумі 5603,76, то саме ця сума була сплачена в дохід держави за подання позову, а тому позивач просив відстрочити сплату судового збору, однак дане до уваги не було прийнято.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем частково виконані вимоги ухвали суду про залишення без руху поданої позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За правилами ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Аналіз наведених норм показав, що метою залишення позову без руху є усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

При цьому, особа, яка подала позов не у відповідності вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, має бути обізнана про недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і строк, встановлений для усунення недоліків.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що обставини, які свідчать про недодержання вимог, передбачених процесуальним законодавством для звернення до суду, мають бути такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Недоліки, що є неістотними і які можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду або під час розгляду справи не можуть бути перешкодою для відкриття провадження у справі.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, вказав на те, що позивачем не додано документу про сплату судового збору, а заявлене позивачем клопотання про відстрочення від сплати судового збору є необґрунтованим, не доведеним та не підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, в межах строку, наданого для усунення недоліків позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення за їх позовною заявою , яке мотивовано тим, що підприємство має скрутний матеріальний стан,що підтверджується довідкою АТ Укргазбанк , згідно якої залишок грошових коштів на рахунку позивача № 26002172700 станом на 27.08.2018 року складає 5603,76 грн. Вказаний рахунок є єдиним відкритим банківським рахунок позивача, що в тому числі відображено в додатку 2 до акту перевірки Довідка про загальну інформацію щодо платника податків ; копіями звітності за останні три звітних роки, згідно яких позивач мав фінансові показники прибутку з 2015-2017 р.р. -134855 грн., прибуток після оподаткування 110581,10 грн.;

Так, положеннями частини першої ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини другої ст. 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд може відтермінувати особі, яка звертається до суду, виконання обов'язку щодо сплати судового збору на певний строк, у разі наявності в такої особи станом на момент звернення до суду об'єктивних перешкод фінансового (матеріального) характеру.

Суд, до якого звертається особа зі скаргою, при вирішенні питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору повинен з'ясувати показники фінансових ресурсів у джерелах акумулювання коштів скаржника станом на момент звернення до суду у кожному конкретному випадку.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки майновому стану позивача. Окрім того, в такій ситуації суд мав врахувати усі докази якими обґрунтовано клопотання про відстрочення сплати судового збору та запропонувати позивачу подати інші докази скрутного матеріального становища, як то: виписки з рахунків тощо.

Також, повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у спосіб встановлений судом щодо подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача) копії позовної заяви та усіх копій доданих до неї документів для відповідача.

Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що фактично позивачем на усунення недоліків позовної заяви суду подано: заяву про усунення недоліків позовної заяви - на 3-х арк. в 1-му примірнику; копію поштового конверту - на 1-му арк. в 1-му примірнику; доказів надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із додатками, заяви про усунення недоліків разом із додатками - на 3-х арк. в 1-му примірнику.

Колегія суддів зазначає, що позивачем забезпечено пред'явлення матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, оскільки до заяви про усунення недоліків позивачем додано опис, згідно якого вбачається, що на адресу відповідача надіслано позовну заяву разом з додатками до неї та заяву про усунення недоліків.

Разом з цим, на думку колегії суддів, правила ч. 1 ст. 161 КАС України не мають імперативний характер, оскільки їх альтернативною метою є забезпечення інших учасників справи матеріалами, що стосуються розгляду справи та вирішення спору.

Отже, колегія суддів вважає, що фактичне усунення недоліків адміністративного позову в інший спосіб ніж запропонований судом, не може свідчити про наявність безумовних обставин для застосування наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки в іншому випадку це свідчитиме про формальний підхід у вирішенні питання про прийняття до провадження відповідної заяви.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд не повинен тлумачити положення статтей у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Так, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зазначені рішення Суду свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, висновок суду першої інстанцій про повернення позову позивачу, є помилковим й таким, що постановлений з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 312, 320, 321, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ "Рекламна агенція "А-МЕДІА" задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 р. скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 05 листопада 2018 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.12.2018
Оприлюднено06.12.2018
Номер документу78318559
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —1540/4364/18

Ухвала від 02.09.2019

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Цховребова М. Г

Ухвала від 02.01.2019

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Цховребова М. Г

Постанова від 04.12.2018

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 22.11.2018

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 12.11.2018

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Лук'янчук О.В.

Ухвала від 08.10.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Цховребова М. Г

Ухвала від 29.08.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Цховребова М. Г

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні