Рішення

від 30.11.2018 по справі 2140/2004/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/2004/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши за правилами загального провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства "АІСТ" до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2018 року №ХС2181/509/327/АВ/П-ТД-ФС,

встановив:

Мале приватне підприємство "АІСТ" (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2018 року №ХС2181/509/327/АВ/П-ТД-ФС.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою відповідача про накладення штрафу від 21.08.2018 року №ХС2181/509/327/АВ/П-ТД-ФС на позивача накладено штраф у розмірі 893520 грн.

Позивач вважає вказану постанову протиправною у зв'язку з тим, що факти, які викладені в акті, на думку позивача, не базуються на матеріалах інспекційного відвідування, проведеного інспектором праці. Зокрема, в акті вказується, що позивач використовує працю найманих працівників без укладання трудового договору, а саме трудові договори не у кладені з 8 особами. При цьому

26.07.2018 факти, які викладені в акті, перекручені та не базуються на матеріалах інспекційного відвідування, проведеного інспектором праці Венгер О.В. Зокрема, в акті вказується, що МПП "АІСТ" використовує працю найманих працівників без укладання трудового договору, а саме трудові договори не у кладені з 8 особами. Проте особи, яких інспектор праці вважала найманими працівниками, опитані не були, підтвердження фотофіксації позивачу не надано.

Крім того позивач вказав, що на тому самому об'єкті в с. Генічеська Гірка Генічеського району, па підставі договорів оренди здійснює свою підприємницьку діяльність інша особа, яка також використовує найману працю, також між позивачем та ПТУ № 27 від 03.05.2018 року укладений договір про організацію виробничого навчання учнів, слухачів, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працюючого та незайнятого населення, відповідного до умов якого підприємство надало 6 учням навчально-виробничі ділянки з 15.06.2018 по 23.08.2018 року. Проте, вказане залишилися поза увагу перевіряючого.

На підставі вказаного просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області від 21 серпня 2018 року № ХС 2181 /509/327/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в сумі 893520 гри.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року у справі відкрито провадження.

29 жовтня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтовано тим, що за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством та джерел, зазначених у п. 1,2,4-7 цього пункту прийнято наказ від 20.07.2018 р. № 752 та направлення на проведення інспекційного відвідування посадовими особами відповідача здійснено інспекційне відвідування з питань дотримання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин позивачем за наслідками якого складено акт інспекційного відвідування.

Під час інспекційного відвідування встановлено порушення вимог законодавства про працю, що і було відображено у вказаному акті, а саме: на підприємстві працює 8 осіб щодо яких не надано документи щодо офіційного працевлаштування, вказане зафіксовано засобами фототехніки.

У зв'язку з виявленими порушеннями першим заступником начальника Головного управління прийнято рішення №ХС2181/509/327/АВ/П/ТД-ФС від 21.08.2018 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю позивача.

На підставі вказаного у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2018 року у справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи на 29 листопада 2018 року.

В судове засідання, призначене на 29 листопада 2018 року сторони не з'явилися. Причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд приходить до наступного: відповідно до пп. 3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, звернення громадян отримані з "гарячої лінії" Головного управління Держпраці у Херсонській області від 20.04.2018, 16.05.2018, 17.05.2018, 20.05.2018, 30.05.2018, 06.06.2018, 07.06.2018, 18.06.2018, 20.06.2018, 06.07.2018, 18.07.2018, звернення громадян від 19.07.2018 та 20.07.2018., направлення на проведення інспекційного відвідування від 25.07.2018р. № 1069 в період з 26.07.2018р. по 27.07.2018 р., інспекторами праці Головного управління Держпраці у Херсонській області здійснено інспекційне відвідування Малого приватного підприємства "АІСТ", за адресою здійснення діяльності: Херсонська область, Генічеський район, с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 58-а, щодо додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.

26 липня 2018 року посадовими особами відповідача складно акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХС2181/327/АВ. Вказаним актом зафіксовано, що на підприємстві працює 8 працівників, трудові відносини з якими оформлені належним чином. В порушення ч. ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівники у кількості 8 осіб: 1 - адміністратор, 1 - озеленювач, 2- працівники їдальні, 1 - покоївка, 1 - різноробочих, 2- виконували будівельні роботи, працюють без оформлення трудових відносин.

Позивач копію акта отримав.

26 липня 2018 року інспектором з питань праці у Херсонській області прийнято припис № ХС 2181/327/18В/П, яким зобов'язано позивача усунути порушення, які встановлені актом перевірки.

06 серпня 2018 року посадовою особою Головного управління Держпраці у Херсонській області за результатами розгляду акта інспекційного відвідування № ХС 2181/327/АВ прийняв рішення про призначення справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю до розгляду на 21.08.2018 р. о 10:30 год.

Позивачу направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю від 06 серпня 2018 року № 01-08/1/1941.

21 серпня 2018 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХС2181/509/327/АВ/П/ТД-ФС, відповідно до якої позивач у порушення ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та ПКМУ № 413 - допустив працівників до роботи без укладення трудових договорів оформлених наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу та вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 893520 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне: ч.2 ст.19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 та ч. 5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне Управління Держпраці у Херсонській області.

Наказом Держпраці від 04.02.2016 року № 8 затверджено Положення про Головне Управління Держпраці у Херсонській області, згідно із пунктом 1 якого Головне Управління Держпраці у Херсонській області (далі - Управління Дежпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Пунктом 3 Положення про Управління Держпраці визначено, що основним завданням Управління Держпраці є, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці (пп. 5 п. 6 Положення про Управління Держпраці).

На підставі викладеного, суд робить висновок наявність повноважень Головного управління Держпраці у Херсонській області з проведення позапланової перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджено "Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю", "Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю" (далі по тексту - Порядок №295)

Пунктом 1, 2 Порядку № 295 встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 295, Інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Таким чином, п. 5 Порядку № 295 визначено вичерпний перелік підстав для проведення інспекційного відвідування.

З матеріалів справи вбачається, що підставу для прийняття наказу "Про проведення інспекційного відвідування" від 20.07.2018 р. № 752, зазначено пп.3 п.5 Порядку № 295.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України № 887-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом, серед інших, неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами.

При цьому, ч.1 ст.8 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР встановлено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Порядком розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 16.11.2016 р. № 1339 (далі - Порядок № 1339) затверджено процедуру приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у Державній службі України з питань праці (далі - Держпраці) та її територіальних органах.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 1339 передбачено, що усі звернення громадян, що надходять до Держпраці та її територіальних органів, підлягають обов'язковій класифікації за видами, установленими статтею 3 Закону, а саме:

1) пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства;

2) заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

3) скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до п. 4 р. ІІ Порядку № 1339, звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою під час особистого прийому або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії") чи письмовим (надісланим поштою або переданим громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства (у тому числі під час особистого прийому)). Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

Згідно п.5 розділу ІІ Порядку № 1339, звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону. У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано особою (групою осіб) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або інформацію про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними.

Пунктом п.6 розділу ІІ Порядку № 1339 встановлено, що звернення, оформлене без дотримання вимог статті 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів з дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону. Копія такого звернення та другий примірник роз'яснення залишаються у справі підрозділу із роботи зі зверненнями громадян.

Згідно п.7 розділу ІІ Порядку № 1339 письмове звернення, отримане за допомогою Інтернету, засобів електронного зв'язку (електронне звернення), перед реєстрацією роздруковується на папері. Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб-сайті Держпраці та її територіальних органів. Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на визначену електронну адресу або дата заповнення електронної форми та її відправлення. Якщо електронне звернення надійшло на визначену електронну адресу у неробочий день, датою подання електронного звернення вважається наступний після нього робочий день. Розміщена на офіційному веб-сайті Держпраці електронна форма повинна мати графи для зазначення громадянином свого прізвища, імені, по батькові, місця проживання, електронної поштової адреси (відомостей про інші засоби зв'язку з ним), викладення суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, зазначення дати подання звернення.

Пунктом 16 розділу ІІ Порядку № 1339 встановлено, що анонімні звернення розгляду не підлягають (крім анонімних повідомлень про порушення вимог ЗУ "Про запобігання корупції"). Анонімні звернення після реєстрації доводяться до відома керівників структурних підрозділів відповідно до їх функціональних повноважень. Оригінал або копія анонімного звернення разом із другим примірником роз'яснення підшиваються до справи.

Таким чином, анонімне звернення не може бути підставою для призначення інспекційного відвідування. Також суд звертає увагу, що законодавством заборонено розгляд анонімних звернень, так проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними заявами.

При цьому, наявне в матеріалах справи повідомлення про не оформлених осіб, які працюють у позивача є анонімним зверненням, оскільки не містить відомостей про особу, яка подала це повідомлення (відсутнє ім'я, по-батькові, місця проживання чи реєстрації).

Отже, суд робить висновок, що відповідачем не доведено наявність належних підстав для проведення інспекційного відвідування позивача, визначених пп.3 п.5 Порядку № 295.

Пунктом 19, 20 Порядку № 295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Щодо встановленого порушення, яке зафіксовано в акті інспекційного відвідування суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено наявність працівників, які могли працювати у позивача без оформлення трудових відносин.

При цьому, суд критично відноситься до посилання, наявного в акті інспекційного відвідування щодо здійснення фотофіксації, оскільки з наданих до суду фотодоказів не можливо встановити ким є особи, які зафіксовані на фотознімках та наявність праці працівників.

Позивачем надано до суду документи на підтвердження трудових відносин з працівниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Як встановлено в ході розгляду справи, вказані працівники належним чином оформлені та щодо них подано інформацію до органів ДФС.

Таким чином, в ході розгляду справи не встановлено інших осіб, які мали належним чином не оформлені трудові відносини з позивачем.

Проаналізувавши матеріали справи, суд робить висновок, щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Херсонській області про накладення штрафу в розмірі 893520 грн. від 21.08.2018 №ХС2181/509/327/АВ/П/ТД-ФС.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Бендерський проти України" (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо посилання відповідача на обставини, які викладено у відзиві на позов, суд зазначає, що не погоджується з ними, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства "АІСТ" (75500, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Воровського (Соборна), 176, код ЄДРПОУ 21301496) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Театральна, 8, код ЄДРПОУ 39792699) про визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2018 року №ХС2181/509/327/АВ/П-ТД-ФС - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області від 21.08.2018 року №ХС2181/509/327/АВ/П-ТД-ФС.

Стягнути на користь Малого приватного підприємства "АІСТ" (75500, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Воровського (Соборна), 176, код ЄДРПОУ 21301496) судові витрати в сумі 13402 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Театральна, 8, код ЄДРПОУ 39792699) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.4.1