Постанова

від 04.12.2018 по справі 826/17201/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17201/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.

суддів Сорочко Є.О.

Коротких А.Ю.

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у якому просив визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо надання ОСОБА_3 відмови (викладеної в листі №П-16025/0-9902/6-17 від 14 червня 2017 року) у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га., яка розташована: Київська область, Бориспільській район, Іванківська сільська рада та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтованою площею 2 (два) га., яка розташована: Київська область, Бориспільській район, Іванківська сільська рада, на підставі клопотання позивача від 18 травня 2017 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2018 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо надання ОСОБА_3 відмови (викладеної в листі №П-16025/0-9902/6-17 від 14 червня 2017 року) у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га., яка розташована: Київська область, Бориспільській район, Іванківська сільська рада;

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтованою площею 2 (два) га., яка розташована: Київська область, Бориспільській район, Іванківська сільська рада, на підставі клопотання позивача від 18 травня 2017 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Станом на 04 грудня 2018 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 18 травня 2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з письмовим клопотанням про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Іванківська сільська рада, з масиву земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

В додаток до даного клопотання позивачем надано копію паспорта громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію посвідчення учасника бойових дій, копію довідки про безпосередню участь у проведенні АТО, план-схему розташування земельної ділянки.

За результатом розгляду клопотання ОСОБА_3 відповідачем листом № П-16025/0-9902/6-17 від 14 червня 2017 року надано відповідь, що за наявною у Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області інформацією бажана до відведення земельна ділянка розташована на земельному масиві, який зарезервовано для потреб військовослужбовців-учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення (для ведення особистого селянського господарства, площею по 0,5000 га).

Зазначеним вище листом позивачу рекомендовано визначитись з іншим розташуванням бажаної до відведення земельної ділянки та звернутись з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, враховуючи вимоги статей 118, 121 та 122 Земельного кодексу України.

Вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що не відповідає чинному законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 4 Земельного кодексу України, земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За приписами статті 5 Земельного кодексу України, земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Згідно зі статтею 13 Земельного кодексу України, до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель; в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом; г) координація проведення земельної реформи; ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель; д) організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою; е) встановлення порядку проведення моніторингу земель; е-1) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року №308, Головне управління Держгеокадастру у Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Київської області.

Отже, повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Київської області покладені на Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, може бути підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач надав позивачу відповідь, яка по суті не відповідає фактичним обставинам, а саме, не було встановлено невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів у розумінні частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Тобто, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством.

Така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як резерв земельної ділянки для потреб військовослужбовців-учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення (для ведення особистого селянського господарства, площею по 0,5000 га) Земельним кодексом України або іншим законом не передбачена.

При цьому, позивачем в додаток до клопотання від 18 травня 2017 року було надано копію посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь в проведенні АТО, однак вказані обставини не враховані відповідачем при наданні відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В той же час, Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , передбачено першочергове відведення земельних ділянок учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам (сім'ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону.

Вказаним Законом дійсно передбачено надання пільг учасникам бойових дій (пункту 4 статті 12 цього Закону), інвалідам війни (пункт 18 статті 13 цього Закону), учасникам війни (пункт 13 статті 14 цього Закону), особам (сім'ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону у вигляді першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №898-р від 19 серпня 2015 року Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київська міська державні адміністрації повинні забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що до відповідача звернувся в.о. начальника відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області листом №23-6008/0/1-17 від 27 квітня 2017 року щодо включення в наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області масив земельної ділянки для індивідуального садівництва та для ведення особистого селянського господарства площею 45,0815 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована за межами населеного пункту на території Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області в резерв для учасників АТО.

02 червня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області видано наказ №144, яким внесено зміни до пункту 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10 лютого 2016 року №15 Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, підібраних (зарезервованих) на території області для задоволення потреб військовослужбовців-учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення, та альбому-атласу місць розташування цих земельних ділянок .

Наведене свідчить, що станом на момент звернення позивача із клопотанням від 18 травня 2017 року земельна ділянка, яка вказана ним у такому клопотання, не була віднесена до земель зарезервованих для задоволення потреб військовослужбовців-учасників антитерористичної операції та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення.

Також, наведені відповідачем підстави для відмови зводяться до посилань на накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які не містять правових норм для врегулювання відносин, які склалися між позивачем та відповідачем щодо отримання/надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Процедура регулювання зазначених правовідносин чітко визначена в Земельному кодексі України.

Право громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки не може бути обумовлено діями чи бездіяльністю будь-якого державного органу чи його посадової особи, або поставлено в залежність від настання подій, на які не може впливати громадянин.

Відповідач в своїй діяльності повинен керуватися чинним законодавством та приймати свої підзаконні акти з дотриманням вимог нормативно-правових актів, що врегульовують порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність. Водночас, такі підзаконні акти відповідача, прийняті у формі наказів, не є спеціальними актами, що врегульовують спірні правовідносини, на відміну від Земельного кодексу України.

Крім того, факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою ще не є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у власність, оскільки цей дозвіл лише засвідчує намір щодо розпорядження земельною ділянкою. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не створює права на її отримання у власність поза встановленою законодавством процедурою. Позивач та відповідач мають ще вжити певні заходи, які передбачено для остаточного оформлення права власності.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності відмови відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Іванківська сільська рада.

Крім того, підлягає задоволенню позов в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована: Київська область, Бориспільський район, Іванківська сільська рада на підставі його клопотання від 18 травня 2017 року, оскільки позивачем виконано всі умови, визначені чинним законодавством, а протиправність відмови відповідача встановлена в межах розгляду даної адміністративної справи.

Колегією суддів не враховуються посилання, апелянта на те, що земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку площею 0, 1 га з кадастровим номером НОМЕР_2, яка перебуває у приватній власності третьої особи, оскільки відповідачем було відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства з інших підстав.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2018 року.