Рішення

від 28.11.2018 по справі 914/1486/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2018 Справа №914/1486/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства Галполітрейд-Постач , с. Оброшине,

до відповідача ОСОБА_2 № 1 ОСОБА_3 квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів,

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів,

про стягнення 2168413,27 грн.

За участю представників:

від позивача - не з явився,

від відповідача не з явився,

від третьої особи : не з"явився.

Суть спору: Приватне підприємство Галполітрейд-Постач , с. Оброшине, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 № 1 ОСОБА_3 квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів,1708826,03 грн. основного боргу, 352616,08 грн. пені, 34988,64 грн. трьох процентів річних та 71982,52 грн. інфляційних втрат.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем взятих на себе зобов язань за Договором оренди майна № 05/10/13-01/ор від 05.10.2013 р., з урахуванням додаткових угод до нього та Додатків. Позивач посилається у позові на норми пунктів 1.1, 2.2., 2.3., 4.1.-4.6.Договору, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 624, 625, 628 ЦК України, ст.ст. 173-175, 284, 286 ГК України, а також на Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом заліку від 12.06.2018 р.

Відповідач та третя особа у справі відзиву і пояснень на позовну заяву не подали, явки свої представників у засідання суду не забезпечили.

Розгляд справи відкладався, строк підготовчого провадження продовжувався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою суду від 09.10.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 квартирно-експлуатаційну частину району, м. Яворів. Ухвалою суду від 29.10.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Енгергозберігаючі технології , правонаступником якого відповідно до Додаткової угоди № 2 від 04 квітня 2014 р. є позивач, укладено Договір оренди майна № 05/10/13-01/ор від 05.10.2013 р. У подальшому сторонами укладено чотири додаткові угоди до цього договору.

На виконання умов згаданого Договору позивач 5 жовтня 2013 р. передав відповідачу у користування обладнання, зазначене у акті прийому-передачі (котельню вагончикового типу Vitromodul 2700 О-О в комплексі та котельню вагончикового типу Vitromodul 2700 О-О в комплексі). Вказане підтверджується вищезгаданим Актом прийому-передачі від 5 жовтня 2013 р.

У вказаному договорі (пункти 2.2., 4.1., 4.2., 4.6.), з урахуванням усіх Додаткових угод, сторони погодили, що нарахування орендної плати за кожен місяць терміну оренди здійснюється з моменту підписання акту прийому Предмету оренди в експлуатацію. За користування Предметом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, у розмірі 182500 грн. за кожен місяць терміну оренди. У разі знецінення української валюти внаслідок інфляційних процесів, офіційно визначених Державним комітетом статистики в розмірі, що перевищує 5 % відносно індексу інфляції, визначеного як 100 % на момент укладання Договору, щомісячна орендна плата підлягає індексації з моменту настання такої події.

Вступ відповідача у володіння та користування предметом оренди настає одночасно з підписанням сторонами акту про його прийом-передачу. Такий акт підписано сторонами 5 жовтня 2013 р. Відповідач зобов язувався сплачувати орендну плату щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним. У Додатковій угоді № 4 сторони погодили, що термін дії договору оренди встановлюється до 31 січня 2018 р.

Згідно з п. 9.1. Договору оренди у випадку несвоєчасної сплати орендної плати відповідач зобов язувався сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та за весь період прострочення.

Наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписано сторонами та скріплено їхніми печатками, підтверджується та обставина, що за період з 04 квітня 2014 р. по 06 лютого 2018 р. розмір орендної плати становив 12785876,14 грн. Однак, при проведенні перевірки відповідача відділом аудиту у бюджетній сфері Західного територіального управління внутрішнього аудиту МОУ щодо порядку застосування розміру індексації встановлено, що при зміні розміру орендної плати з 01.02.2015 р. застосовано невірний розмір індексації, внаслідок чого сторонами завищено розмір орендної плати на 144336,49 грн. Сторонами 22 лютого 2018 р. підписано Акт коригування вартості наданих за Договором послуг на суму 144336,49 грн. Таким чином, загальна вартість оренди за період з 04 квітня 2014 р. по 06 лютого 2018 р. фактично складала 12641539,65 грн.

За період з 04.04.2014 р. по 27.11.2017 р. відповідач сплатив на рахунок позивача 10044204,5 грн. орендної плати за Договором № 05/10/13-01 від 05.10.2013 р., ще 125000 грн. орендної плати відповідачем сплачено позивачу 22.03.2018 р. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи виписками про рух коштів на рахунку позивача та не спростовано відповідачем. Крім цього, 12 червня 2018 р. між сторонами у справі укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно до цього договору (пункти 4 та 7) сторони погодили, що з 12.06.2018 р. зобов язання відповідача за Договором оренди майна № 05/10/13-01/ор від 05.10.2013 р. припиняються на суму 763509,12 грн.

Дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, ч.ч. 1-3 ст. 193, ст.ст. 230, 231, 283, 284, 286 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 ГК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Факт передачі позивачем відповідачу майна в оренду на підставі Договору оренди майна № 05/10/13-01/ор від 05.10.2013 р. підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 05.10.2013 р. Вище переліченими та наявними у матеріалах справи доказами (акти здачі-прийняття робіт, Виписки щодо руху коштів по банківському рахунку позивача, акт коригування вартості наданих послуг від 22 лютого 2018 р., угода про зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом заліку від 12.06.2018 р.) підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1708826,03 грн. За наведених обставин, враховуючи погоджений сторонами строк сплати орендної плати, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Беручи до уваги положення погодженого сторонами пункту 9.1. Договору щодо обов язку відповідача сплачувати пеню за весь період прострочення сплати орендної плати, а також ту обставину, що станом на 01.03.2018 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 2597335,15 грн., станом на 22.03.2018 р. - 2472335,15 грн., а станом на 12.06.2018 р. - 1708826,03 грн., позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 352616,08 грн. пені за період прострочення платежу з 01.02.2018 р. по 06.08.2018 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивачем, з урахуванням вищенаведених заборгованостей, законно заявлено до стягнення з відповідача на підставі норм статті 625 ЦК України 34988,64 грн. трьох процентів річних за період прострочення відповідачем виконання грошового зобов язання з 01.02.2018 р. по 06.08.2018 р., а також 51946,7 грн. інфляційних за період прострочення виконання грошового зобов язання з лютого по березень 2018 р. (при цьому суд виходить з того, що сукупний індекс інфляції за цей період часу становив 102,0%); 19778,68 грн. інфляційних за період прострочення виконання грошового зобов язання з квітня 2018 р. по травень 2018 р., разом 71725,38 грн. Вказані позовні вимоги є обгрунтованими, такими, що відповідають нормам ст. 625 ЦК України й підлягають до задоволення.

Решта позовних вимог щодо стягнення інфляційних задоволенню не підлягають, оскільки позивачем помилково застосовано при їх обчисленні індекс інфляції у розмірі 102,01%, тоді як відповідно до даних Державної служби статистики України індекси інфляції встановлюються у вигляді цілого числа та десятих чисел (одного знаку після коми). Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р сукупний індекс інфляції за певний період часу теж визначається таким же числом (ціле число та один знак після коми), шляхом заокруглення чисел.

Судові витрати у справі на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 № 1 ОСОБА_3 квартирно-експлуатаційної частини району (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Івана Хрестителя, будинок 53, код ЄДРПОУ 24298033) на користь Приватного підприємства Галполітрейд-Постач (81115, Львівська область, Пустомитівський район, село Оброшине, вул. Шашкевича, будинок 16, код ЄДРПОУ 38127544) 1708826,03 грн. заборгованості, 352616,08 грн. пені, 34988,64 грн. 3 % річних, 71725,38 грн. інфляційних та 32522,34 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.12.2018 р.

Суддя Бортник О.Ю.