Рішення

від 30.11.2018 по справі 915/644/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Справа № 915/644/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: акціонерного товариства «Миколаївобленерго» , 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393),

до відповідача: комунального підприємства «Миколаївська овочева база» , 54000, м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1 (код ЄДРПОУ 32189152),

про стягнення 3600,53 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01/54-335 від 02.05.2018 року;

від відповідача: представник не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2018 року акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом № 01/22-4770 від 19.06.2018 року до комунального підприємства «Миколаївська овочева база» про стягнення грошових коштів у сумі 3600,53 грн., з яких:

- 3296,68 грн. - пеня,

- 303,85 грн. - 3% річних.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 44/4131 від 15.05.2007 року про постачання електричної енергії.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 09.08.2018 року.

09.08.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.09.2018 року.

19.09.2018 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.09.2018 року учасників справи повідомлено про призначення розгляду справи на 15.10.2018 року.

Оскільки 15.10.2018 року засідання не відбулось, ухвалою від 16.10.2018 року розгляд справи призначено на 22.10.2018 року.

22.10.2018 року розгляд справи відкладено на 05.11.2018 року.

05.11.2018 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із знаходженням головуючого судді у відпустці, у зв'язку з чим ухвалою суду від 06.11.2018 року розгляд справи призначено на 30.11.2018 року.

30.11.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив по суті спору не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

15.05.2007 року між позивачем, як постачальником та відповідачем, я споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 44/4131 (далі - Договір) та додатки до нього (а.с. 10-18).

Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 630 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору постачальник зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію як різновид товару.

Відповідно до п. 2.3, 2.3.1 Договору споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків» (Додаток № 10) та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (Додаток № 4).

Відповідно до п. 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Доказів розірвання або припинення дії Договору суду не надано.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору (а.с. 16) сторони домовились, що споживач в останній календарний день місяця на 24.00 год. знімає покази засобів обліку і 01 числа місяця, наступного за розрахунковим, повідомляє про них постачальнику у формі «Акту про використану електричну енергію» (в оригіналі), що складений згідно зразку, який є невід'ємною частиною цього додатку.

Постачальник проводе контрольне зняття показів розрахункових засобів обліку наприкінці розрахункового періоду.

Відповідно до отриманого постачальником «Акту про використану електричну енергію» постачальник формує рахунок (рахунки) на оплату електричної енергії.

Споживач зобов'язується отримати підписаний та скріплений печаткою «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» за спожиту у календарному місяці електроенергію разом з рахунками на оплату у філії ПАТ «Миколаївобленерго» , м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94.

Підписаний та скріплений печаткою «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» споживач зобов'язується повернути постачальнику протягом п'яти робочих днів з дня отримання або у цей же термін у письмовій формі надати мотивовану відмову від його підписання. У разі неповернення постачальнику підписаного «Акту про прийняття-передавання товарної продукції» у вищезазначений строк, даний акт вважається підписаним з боку споживача без зауважень.

Факт переходу споживачу права власності на спожиту у календарному місяці електричну енергію підтверджується «Актом про прийняття-передавання товарної продукції» .

Відповідно до додатку № 10 до Договору (а.с. 17) розрахунковим періодом вважається календарний місяць. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на останній календарний день місяця та оформлюються «Актом про використану електричну енергію» по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Споживач 15 числа місяця в поточному розрахунковому періоді здійснює оплату за наступний розрахунковий період (попередню оплату) у сумі вартості 100 % заявленого обсягу споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. В день надання «Акту про використану електричну енергію» постачальник надає споживачу рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період та рахунок на здійснення попередньої оплати.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою попередньої оплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків внесення оплати за активну електроенергію у період з січня по травень 2018 року включно, а також строків внесення оплати за фактичне перетікання реактивної електроенергії у грудні 2017 року, січні та березні 2018 року, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 01.01.2018 року по 01.05.2018 року в сумі 3296,68 грн. та 3% річних за період з 01.01.2018 року по 01.05.2018 року в сумі 303,85 грн.

Детальні розрахунки пені та 3 % річних наявні у матеріалах справи (а.с. 35-42).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7 додатку № 10 до Договору та п. 4.2.1 Договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить нарахування споживачу пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3 % річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем по кожному окремому зобов'язанню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Розрахунок 3 % річних також здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем по кожному окремому зобов'язанню, період нарахування визначено позивачем вірно.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1762,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 236, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства «Миколаївська овочева база» (54000, м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1, код ЄДРПОУ 32189152) на користь акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393, на поточний рахунок № 26002392418001 у МРУ ПАТ КБ «Приватбанк» , МФО 326610, код 24789699):

- 3296,68 грн. - пені;

- 303,85 грн. - 3% річних;

- 1762,00 грн. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 05.12.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв