Рішення

від 26.11.2018 по справі 922/2361/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2361/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний Партизан", с.Великі Хутори Шевченківського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвестхолдинг", м. Харків про стягнення коштів в сумі 958858,61 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 13.07.2018 року;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Червоний Партизан" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвестхолдинг" боргу в сумі 800040,00 грн., втрат від інфляції в сумі 105785,82 грн., 3% річних в сумі 30774,14 грн., пені в сумі 22258,65 грн. та судових витрат по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 25 від 03.04.2017 року в частині поставки товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.08.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.09.2018 року на 10:30 год.

В судовому засіданні 13.09.2018 року оголошено перерву до 08.10.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2018 року продовжено строк проведення підготовчого провадження до 27.11.2018 року, підготовче засідання у справі № 922/2361/18 відкладено на 13.11.2018 року на 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.11.2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2018 року на 12:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2018 року підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 26.11.2018 свого уповноваженого представника не направив.

Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 28.08.2018 року направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вищезазначена ухвала повернулась на адресу суду без вручення з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

На підставі викладеного, суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В силу частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що норми статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлюють принципи диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, беручи до уваги приписи статті 129 Конституції України, які визначають одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані ним докази, суд встановив наступне.

03.04.2017 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Червоний Партизан" (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгінвестхолдинг" (Продавець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 25 (далі - Договір; а.с. 27), відповідно до умов якого, Продавець зобов'язався поставити у власність Покупця товар - Навантажувач фронтальний Т 156 Б09 2017 року випуску, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Загальна ціна товару за Договором складає 800040,00 грн. (п. 5.3. Договору).

Продавець зобов'язався повністю поставити товар Покупцю протягом квітня 2017 року (п. 4.1. Договору).

Покупець, в свою чергу, зобов'язувався здійснити попередню оплату в розмірі 10% від ціни договору протягом десяти банківських днів з моменту підписання договору. Остаточний термін оплати складав: не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання акту приймання - передачі представниками сторін. (п.п. 6.1., 6.3. Договору).

03.04.2017 року позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано 80004,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 231 від 03.04.2017 року (а.с. 30). Однак, згодом, відповідачем було повідомлено, що для вчасної поставки товару необхідно перерахувати залишок його вартості, у зв'язку із чим позивач 27.04.2017 року було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 720036,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 291 від 27.04.2017 року (а.с. 31).

Проте, станом на час розгляду справи, відповідачем не передано позивачу обумовлений Договором товар на загальну суму 800040,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, при чому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договором, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, товар за договором не поставив.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар, за який було проведено попередню оплату у розмірі 800040,00 грн., а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що відповідач не поставив позивачу товар, беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження повернення ним суми попередньої оплати в розмірі 800040,00 грн., господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в розмірі 800040,00 грн. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано пеню в сумі 22258,65 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Втім, як вбачається з умов спірного договору, сторони у ньому не передбачили відповідальність відповідача за порушення зобов'язань у вигляді сплати неустойки. Законом також не встановлена така відповідальність.

Отже, вимога про стягнення пені є незаконною та такою, що підлягає відхиленню в повному обсязі.

Також, позивачем нараховано втрати від інфляції в сумі 105785,82 грн. та 3% річних в сумі 30774,14 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім 3% річних та інфляційних втрат, дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню в сумах 30116,57 грн. та 104880,00 грн. відповідно.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 6, 8, 11, 525, 530, 570, 625, 626, 663, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 546, ч. 1 ст. 629, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвестхолдинг" (вул. Короленка, 25, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 40158681) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний Партизан" (вул. 40-річчя Перемоги, 75, с. Великі Хутори, Шевченківський район, Харківська область, 63611, ідентифікаційний код 30755313) основний борг в сумі 800040,00 грн., втрати від інфляції в сумі 104880,00 грн., 3% річних в сумі 30116,57 грн. та судові витрати по справі в сумі 14025,54 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 22258,65 грн., 3% річних в сумі 657,57 грн. та втрат від інфляції в сумі 905,82 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.12.2018 року.

Суддя ОСОБА_2