Ухвала

від 05.12.2018 по справі 927/863/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05 грудня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/863/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Романенко А.В. перевіривши матеріали позовної заяви 6902вих-18 від 28.11.2018

за позовом Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави

вул. 1-го травня, 50а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

до відповідача-1: Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області,

майдан Центральний, 4, с. Журавка, Варвинський район, Чернігівська область, 17620

до відповідача-2: фізичної особи-підприємця Малько Інни Володимирівни,

АДРЕСА_1

предмет спору: про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

30.11.2018, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави до Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області та фізичної особи-підприємця Малько Інни Володимирівни про визнання недійсним договору від 23.02.2018 за № 2230-2, укладеного між Журавською сільською радою Варвинського району Чернігівської області та фізичною особою-підприємцем Малько Інною Володимирівною.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами п. 9, 17, 18, 32 частини 1 статті 1, статті 3 Закону України Про публічні закупівлі , Порядком визначення предметів закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 17.03.2016 за № 454, зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, статтями 16, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 179, 180 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що дану позовну заяву подано з урахуванням вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України). Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, що передбачені ГПК України, відсутні. Відповідно до статтей 12, 247 ГПК України, справа № 927/863/18 не підпадає під категорію малозначної справи, відтак її розгляд має бути здійснений за правилами загального позовного провадження.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з'ясовують судом першої інстанції при відкритті провадження у справі.

В силу вимог статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 5 вказаної статті встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Наведене узгоджується зі змістом частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру , згідно якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначив, що недотримання замовниками вимог Закону України Про публічні закупівлі під час проведення закупівель товарів, продукції за бюджетні кошти є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва у суді. При цьому, прокурор вказав на відсутність органу, уповноваженого державою захищати її інтереси у цій сфері.

Як вказав прокурор, статтею 7 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

У свою чергу, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 за № 634/2011 (надалі - Положення), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (надалі -Мінекономрозвитку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, оборонного замовлення.

Згідно п. 3 вказаного Положення основними завданнями Мінекономрозвитку України є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері державних та публічних закупівель, державного замовлення.

Відповідно до п. 4 Положення, Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань формує та реалізовує державну політику у сфері державних закупівель, зокрема, розробляє та затверджує відповідні нормативно-правові акти; здійснює проведення моніторингу та аналізу системи державних закупівель; надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель; здійснює в установленому порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника; погоджує навчальні програми з підготовки спеціалістів у сфері закупівель та підвищення їх кваліфікації; забезпечує видання безоплатного державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, безоплатного міжнародного інформаційного видання з питань державних закупівель та функціонування безоплатного веб-порталу уповноваженого органу з питань закупівель; формує державне замовлення на постачання продукції для державних потреб і координує роботу державних замовників щодо його розміщення та виконання.

Наведене, за висновком прокурора, свідчить про те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель (шляхом нормативно-правового забезпечення державного регулювання у сфері публічних закупівель), однак не наділене повноваженнями контролю у сфері закупівель та правом звернення до суду в інтересах держави у разі недотримання суб'єктами господарювання законодавства про закупівлі, зокрема, про визнання недійсними договорів на закупівлю.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України Про публічні закупівлі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 за № 2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 за № 43.

Статтею 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пунктом 10 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні встановлено, що орган державного фінансового контролю має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 за № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, вживає в установленому порядку заходи усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі не забезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З огляду на зазначене, прокурор ствердив, що Держаудитслужба є органом уповноваженим державою здійснювати від її імені контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, при цьому, права на звернення до суду в інтересах держави з позовами про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, зазначений орган не має.

Обґрунтовуючи наведені висновки, прокурор вказав на правову позицію Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 915/600/17, у межах якої на розгляд Касаційного господарського суду було винесено проблему застосування норм матеріального та процесуального права - статті 23 Закону України Про прокуратуру , статтей 2, 29, частини 1 статті 81 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

За висновком Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 915/600/17 у прокурора наявні достатні підстави для представництва інтересів держави за позовами про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі за відсутністю органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах.

Разом з тим, за висновком Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 органами, уповноваженими державою на представництво її інтересів у сфері публічних закупівель, що здійснюють контроль за дотримання суб'єктами господарювання чинного законодавства при укладені правочинів за результатами таких закупівель та наділені правом на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням норм Закону України Про публічні закупівлі є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України та Держаудитслужба України, які мають бути зазначені прокурором як позивачі при його зверненні до суду з відповідним позовом.

24.10.2018, Верховним Судом, враховуючи позицію Касаційного господарського суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 915/600/17 щодо наявності у прокурора підстав для самостійного представництва інтересів держави без зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та протилежну позицію Касаційного господарського суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, з метою формування єдиної правозастосовної практики, - справу № 924/1256/17 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.11.2018 у справі № 924/1256/17 прийнято до розгляду касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 у справі № 924/1256/17.

За приписами п. 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 927/863/18 до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 924/1256/17.

Керуючись статтями 12, 176, п. 7 частини 1 статті 228, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Провадження у справі № 927/863/18 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 924/1256/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2018

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court . gov . ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr . court . gov . ua/.

Суддя А.В. Романенко