Рішення
від 05.12.2018 по справі 925/1045/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1045/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Регіон Черкаси ЛТД до фізичної особи-підприємця Луговенка Андрія Леонідовича про стягнення 388413 грн. 55 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Регіон Черкаси ЛТД звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Луговенка Андрія Леонідовича (далі - відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 388413 грн. 55 коп. боргу за поставлений товар та відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року позовна заява була залишена без руху, позивачу надано час на усунення зазначених в ній недоліків.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року, у зв'язку із виконанням позивачем вимог ухвали суду 08.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1145/18, справу призначено за правилами загального позовного провадження, зобов'язано позивача надати усі документи в обґрунтування позовних вимог та оригінали цих документів для огляду в судовому засіданні, а відповідача - письмовий відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову у разі їх наявності. Копії ухвали суду від 08.10.2018 року направлені сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними позивачем у позовній заяві.

Ухвалою суду від 20.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито, справу № 925/1045/18 призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач в засідання суду явку свого представника не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, адресовані йому у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернені суду з відмітками інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення та за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В засідання суду 05.12.2018 року сторони явку своїх представників не забезпечили, хоч про місце, дату і час судового розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

Із видаткових накладних № РЧ-0002437 від 25.06.2018 року на суму 17707,20 грн., № РЧ-0002438 від 27.06.2018 року на суму 1017,92 грн., № РЧ-0003336 від 20.08.2018 року на суму 32089,45 грн., № РЧ-0003339 від 20.08.2018 року на суму 19503 грн., № РЧ-0002250 від 18.06.2018 року на суму 7588,80 грн., № РЧ-0003184 від 15.08.2018 року на суму 16442,40 грн., № РЧ-0003238 від 13.08.2018 року на суму 4620,29 грн., № РЧ-0003127 від 10.08.2018 року на суму 1072,66 грн., № РЧ-0003121 від 06.08.2018 року на суму 40473,60 грн., № РЧ-0002898 від 24.07.2018 року на суму 34819,73 грн., № РЧ-0002203 від 11.06.2018 року, № РЧ-0002202 від 11.06.2018 року на суму 59445,60 грн., № РЧ-0002899 від 25.07.2018 року на суму 18972 грн., № РЧ-0002768 від 16.07.2018 року на суму 12648 грн., № РЧ-0002763 від 16.07.2018 року на суму 30355,20 грн., № РЧ-0002652 від 09.07.2018 року на суму 5362,51 грн., № РЧ-0002643 від 29.07.2018 року на суму 15177,60 грн., № РЧ-0003007 від 02.08.2018 року на суму 20236,80 грн., № РЧ-0003012 від 02.08.2018 року н суму 23611,84 грн., № РЧ-0002539 від 01.07.2018 року на суму 5032,46 грн., № РЧ-0002538 від 02.07.2018 року на суму 24031,20 грн. вбачається, що позивач, як постачальник, поставив відповідачу, як покупцю, товар - паливо дизельне, на загальну суму із ПДВ - 392161,06 грн., а відповідач зазначений товар отримав без зауважень (а.с. 13-23).

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені печатками юридичних осіб, підтверджують факт вчинення господарської операції з поставки товару та прийняття товару у позивача без будь-яких зауважень до оформлення цих видаткових накладних.

Отриманий на підставі видаткових накладних товар відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

Сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків за червень 2018 року, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становила 365012 грн. 97 коп. та Акт звірки взаємних розрахунків за липень 2018 року, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становила 388413 грн. 55 коп.

17.09.2018 року позивач засобами поштового зв'язку, з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачу претензію про сплату боргу, попередивши відповідача, що в іншому випадку звернеться з позовом до суду (а.с. 31, докази відправки - а.с. 32).

Відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді і виконання, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Вимога позивача до відповідача про стягнення 388413 грн. 55 коп. заборгованості є предметом спору у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки, який сторонами у формі єдиного документа не укладався. Доказами його укладення є складені сторонами видаткові накладні про поставку і отримання товару. Вимоги позивача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань поставки.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до викладених обставин справи суд вбачає, що згідно наданих позивачем видаткових накладних позивач, як постачальник, поставив відповідачу, а відповідач, як покупець, прийняв товар без зауважень, отриманий товар відповідач не оплатив. Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем підтверджено доказами, які визнаються судом допустимими і достатніми, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані, тому вимогу позивача про їх примусове стягнення суд вважає обґрунтованою, доказаною та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що підписанні відповідачем акти звірки, у яких зазначено розмір заборгованості, свідчить про визнання ним такого боргу, такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного господарського суду постанові від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, за викладених обставин справи і норм законодавства суд вважає, що наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в загальному розмірі 388413 грн. 55 коп. позивачем обґрунтовані та підтверджені наданими документами, відповідачем допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 5826 грн. 20 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Луговенка Андрія Леонідовича, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Регіон Черкаси ЛТД , код ЄДРПОУ 41080522, місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 118, оф. 210, р/р 26000051539509 в ЧГРК ПАТ КБ Приватбанк , МФО 354347 - 388413 грн. 55 коп. боргу, 5826 грн. 20 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Суддя В.М. Грачов

СудГосподарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення05.12.2018
Оприлюднено06.12.2018
Номер документу78325876
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/1045/18

Ухвала від 05.02.2019

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 30.01.2019

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Рішення від 05.12.2018

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 20.11.2018

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 22.10.2018

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

Ухвала від 08.10.2018

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Грачов В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні