Постанова

від 27.11.2018 по справі 820/1818/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1818/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Макаренко Я.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю представника позивача Кутового Г.І.,

представника відповідача Фіщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року (повний текст виготовлено 18.07.2018 року, головуючий суддя І інстанції Заічко О.В., м.Харків) по справі № 820/1818/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАТ-ЛТД" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товаристо з обмеженою відповідальністю "ПАССАТ-ЛТД" (далі - ТОВ "ПАССАТ-ЛТД"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.12.2017 р. за №0094971213. (т.1 а.с.4-8)

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є таким, що звільнений від відповідальності за ст. 120-1 Податкового кодексу України, оскільки відповідні податкові накладні, подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем, є такими, що не надаються отримувачу (покупцю).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року задоволено адміністративний позов ТОВ "ПАССАТ-ЛТД". (т.1 а.с.246-249)

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Харківській області подало апедяційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. (т.2 а.с.2-5)

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що проведеною камеральною перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, податковий орган звертає увагу, що від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних звільняються платники податків лише за умови, що це стосується податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою. Проте, в даному випадку податкові накладні, подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем не характеризувалися такими ознаками як складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягав на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції та відсутності підстав для його скасування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ПАССАТ-ЛТД" за лютий 2016 року, квітень 2016 року, липень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, січень - вересень 2017 року.

За результати проведеної перевірки складено акт від 10.11.2017 року № 19271/20-40-12-13-19/21195568, яким встановлено порушення позивачем у перевіряємому періоді (лютий 2016 року, квітень 2016 року, липень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, січень - вересень 2017 року) граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, на загальну суму з податку на додану вартість 5350669,24 грн. (т.1 а.с.11-14)

На підставі акту перевірки контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 року № 0094971213, яким до ТОВ "ПАССАТ-ЛТД" застосовано штраф в загальному розмірі 778712,16 грн. (т.1 а.с.10)

Не погодивщись із даним податковим повідомленням-рішенням, платником податків оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16.02.2018 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін. (т.1 а.с.15-17)

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що штраф, передбачений ст. 120-1 Податкового кодексу України, не застосовується до трьох окремих видів податкових накладних, а саме: податкових накладних, що не надаються отримувачу ( покупцю); податкових накладних, складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; податкових накладних, складених на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, а тому, враховуючи, що позивач здійснював постачання товарів/послуг (медикаменти та фармацевтичні товари) за готівку кінцевому споживачеві, який не є платником податку, а податкові накладні за даними операціями не надавались покупцю, то позивач звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, ані в адміністративному позові, ані у відзиві на апеляційну скаргу, позивачем не оскаржується наявність/відсутність повноважень у контролюючого органу проводити камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так само, позивачем не наводиться жодних доводів щодо незгоди із висновками податкового органу про встановлення порушення у перевіряємому періоді (лютий 2016 року, квітень 2016 року, липень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, січень - вересень 2017 року) граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України, на загальну суму з податку на додану вартість 5350669,24 грн.

Позивачем лише наголошується на тому, що податкові накладні, порушення граничного строку реєстрації яких було встановлено контролюючим органом, були такими, що не надаються отримувачам (покупцям), а тому відповідно до положень п.120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України позивач звільнений від відповідальності.

Відповідно до п.п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України.

Згідно із п.п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Положеннями п.120-1.1 ст.120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Системний аналіз положень ст.201 та п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що на платника податків покладено обов'язок по реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання. При цьому обов'язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю.

В той же час, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність водночас двох обов'язкових складових:

- податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю)

- податкова накладна повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 року по справі №816/1990/17 та від 04.09.2018 року по справі №816/1488/17.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано доказів щодо наявності у податкових накладних, порушення граничного строку реєстрації яких було встановлено контролюючим органом, такої ознаки як складення на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог позивача

Відповідно до ч.1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права під час розгляду даної справи рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову позивачу.

Керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року по справі № 820/1818/18 - скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАТ-ЛТД" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2017 р. за №0094971213 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 4 грудня 2018 року .

Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях Судді (підпис) (підпис) М.М. Яковенко Я.М. Макаренко