Постанова

від 04.12.2018 по справі 813/414/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2018 року

Київ

справа №813/414/13-а

адміністративне провадження №К/9901/5030/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" (відокремлений підрозділ-шахта "Відродження") на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року (суддя - Москаль Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року (судді: Каралюк В.М. (головуючий), Затолочний В.С., Улицький В.З.) у справі №813/414/13-а за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" до Офісу великих платників ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство Львіввугілля (далі - позивач, ДП Львіввугілля ) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 30.08.2012 №0000980802/8818, №0000990802/8819, №0001000802/8821.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також зменшення суми від'ємного значення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про те, що ТОВ Іртас , ТОВ Інпо-Трейд , ПП Захід-Торг , ТОВ Свердловський доркомплект , ТОВ Драмторг , ТОВ Медео-Захід , ПП Інвест Пром , ТОВ Ваел Плюс , ТОВ Промислові мастила , ПП Мрія-дім не мали необхідних матеріальних, трудових ресурсів та об'єктивно не могли продати та доставити ДП Львіввугілля товарно-матеріальні цінності. Тому сама по собі наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до податкового законодавства є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат не є підставою для їх відображення в податковому обліку, оскільки господарські операції в дійсності не відбулися. Відсутність судового рішення про визнання недійсними договорів між позивачем та його постачальниками не свідчить про реальність виконання умов договорів зазначеними суб'єктами, а факт укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП Львіввугілля .

6. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №653/32-00/32323256 від 10.08.12, оформленого за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Львіввугілля з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ТОВ Іртас за період лютий-березень 2010 року, ТОВ Інгуз за період червень 2010 року, ТОВ Інпо-Трейд за період вересень 2010 року, ПП Захід-Торг за період жовтень-грудень 2010 року та січень 2011 року, ТОВ Запорізький енергомашзавод за період грудень 2010 року, ТОВ Свердловський доркомплект за період січень 2011 року, ТОВ Драмторг за період квітень-травень 2011 р., ТОВ Промислові мастила за період квітень-червень 201 року, ПП Інвест Пром за період червень 2011 року, ТОВ Ваел плюс за період липень 2011 року, ТОВ Медео-Захід за період серпень, листопад-грудень 2011 року, ПП Мрія-Дім за період вересень-грудень 2011 року та січень 2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, підпунктів 7.2.3, 7.2.6, пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого завищена сума податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 272 567,45 грн; пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового Кодексу України, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 кв. 2010р. у розмірі 22 826,08 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.08.2012 №0000980802/8818, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 349 763,33 грн, в т.ч. основний платіж - 272 567,45 грн, штрафні (фінансові) санкції - 77 195,88 грн; №0000990802/8819, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 28 532,55 грн (основний платіж - 22 826,08 грн, штрафні (фінансові) санкції - 5 706,47 грн), №0001000802/8821, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 271 533,55 грн, в т.ч. за І півріччя 2010 року на 208 953,95 грн, за І кв. 2011 року на 137 453,70 грн, за ІІ-ІV кв. 2011 року на 899 090,90 грн, за І кв. 2012 року на 26 035,00 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у перевіряємий період здійснював господарські операції з ТОВ Іртас , ТОВ Інпо-Трейд , ПП Захід-Торг , ТОВ Свердловський доркомплект , ТОВ Драмторг , ТОВ Медео-Захід , ПП Інвест Пром , ТОВ Ваел Плюс , ТОВ Промислові мастила , ПП Мрія-дім , на підтвердження виконання яких, позивачем надано до суду копії договорів, видаткових та податкових накладних, розрахункових документів, а також документів щодо внутрішнього переміщення товарів між структурними підрозділами підприємства та їх часткове списання в процесі використання.

Разом з тим, досліджуючи матеріали справи, суди попередніх інстанцій виходили з наступного:

- на підтвердження виконання господарських операцій позивача з вказаними контрагентами не надано належним чином оформлених первинних документів, які б підтвердили фактичне здійснення фінансово-господарських операцій (документи на транспортування товару, сертифікати відповідності та якості товару, актів приймання-передачі; доручень на отримання товару, зберігання, документів, що підтверджують подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності);

- встановлено відсутність об'єктів оподаткування, оскільки господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів;

- відносно посадових осіб ТОВ Іртас порушено кримінальну справу № 179-0467 від 01.11.10, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, та фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ПП Гарант ЛООУТГ, ТОВ НВП Дівері, ПП Тарпія Захід за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України, в рамках якої встановлено, що було придбано і перереєстровано ряд підприємств, в т.ч. і ТОВ Іртас - у 2010 р. придбано та перереєстровано на засновника, директора та бухгалтера - ОСОБА_6, з подальшим виробленням 04.02.10 свідоцтва платника податку на додану вартість. Згідно з протоколом допиту підозрюваного від 04.11.2010 року у періоді з 2008-2010рр. ОСОБА_6, службовою особою і засновником підприємства не була, ТОВ Іртас їй не знайоме, підприємство не перереєстровувала на себе, не виробляла свідоцтво платника податку на додану вартість. Крім того перевіркою встановлено, що договори купівлі-продажу від 19.02.10 № П10-02/10 та від 20.03.10 № П21-03/10 підписано зі сторони ТОВ Іртас особою, яка не перебуває у трудових відносинах з ТОВ Іртас ;

- перевіркою встановлено, що за фактом вчинення фіктивного підприємництва та підробки документів ПП Будпрод-захід , ПП Захід-торг ПП Торгівля будівництво перспектива (ЄДРПОУ 35286525), ПП Децимус , ТОВ Маст-Опт , ПП Велес-ЛВ , ПП Мрія Дім , ПП Галич Торг (ЄДРПОУ 37362327), порушено кримінальну справу № 139-0637, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 358 КК України. Досудовим слідством встановлено, що громадяни України за попередньою змовою із невстановленими особами, в період 2010-2011 рр., з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності, при невстановлених обставинах організували придбання ряд суб'єктів господарювання та перереєстрацію їх на спеціально підібраних осіб,серед яких і ПП Захід-торг , по місцю реєстрації такі підприємства не знаходяться, основні засоби, трудові ресурси, виробниче та торгове обладнання, транспортні засоби відсутні. Засновники та службові особи, які числяться згідно установчих документів на вищевказаних підприємствах повідомили, що господарської діяльності не вели, жодних фінансово-господарських документів та податкової звітності підприємств не формували та не підписували. Згідно з висновків судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що в податковій звітності підписи від імені директора ПП Захід-торг - виконані іншою особою.

- згідно з інформацією ВПМ Луцької ОДПІ (службовий лист від 01.03.12 №116/26-32) директор ТОВ Медео-Захід у період з 20.01.11 по 30.06.11 року знаходився у СІЗО м. Рівне, таким чином він не міг особисто приймати участь у веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ Медео-Захід , підписувати документи та заключати договори. З аналізу наданих податкових та видаткових накладних ТОВ Медео-Захід встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів, зокрема, при придбанні в значних обсягах меблів в асортименті, ПММ, цукру, підприємство в свою чергу реалізовувало томатну пасту, овочі, запасні частини, пиломатеріали тощо;

- посадовими особами ПП Мрія-Дім , які були відповідальними за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування та іншого законодавства у періоді вчинення порушення (підписували відповідні документи, ставили підпис на поданій декларації) були: директор ОСОБА_7 (за період з 01.04.11 по 12.09.11), ОСОБА_8. (за період з 13.09.11 по 31.12.11). Досудовим слідством СУ ДПС у Львівській області (кримінальна справа № 139-0637, порушена за фактом вчинення фіктивного підприємництва та підробки документів низкою підприємств, серед яких ПП Мрія Дім , за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 358 КК України);

- в ході розслідування кримінальної справи встановлено, що ПП Мрія Дім за місцем реєстрації не знаходяться, основні засоби, трудові ресурси, виробниче та торгове обладнання, транспортні засоби відсутні. Засновники та службові особи, які числяться згідно установчих документів на вищевказаних підприємствах повідомили, що господарської діяльності не вели, жодних фінансово-господарських документів та податкової звітності підприємств не формували та не підписували. Згідно з висновками судово-почеркознавчої експертиз № 092 від 06.02.12, № 162 від 14.02.12, № 160 від 16.02.12, № 159 від 17.02.12, № 161 від 24.02.12 НДЕКЦ при управлінні МВС України на Львівській залізниці встановлено, що в податковій звітності підписи від імені директора ПП Мрія Дім виконанні іншою особою;

- перелічені постачальники позивача зареєстровані в різних регіонах України (Волинська, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Львівська, Луганська області). Однак позивач не надав до перевірки та суду документів (товарно-транспортних, залізничних накладних, подорожніх листів вантажного автомобіля тощо), що могли б підтвердити факт реального переміщення в просторі придбаних товарно-матеріальних цінності від постачальника на склад покупця. До перевірки не надано сертифікатів якості та відповідності на придбані товари. При цьому частина наданих договорів прямо передбачає обов'язок постачальника надати покупцю як товарно-транспортні документи, так і документи, що підтверджують якість та сертифікацію товару.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій доводів позивача про те, що підтвердженням виконання договорів з контрагентами та поставки товару є належним чином складені первинні бухгалтерські документи. Крім того, позивач посилається на правомірність укладених між ним та контрагентами правочинів, зважаючи на те, що судом не визнана їх недійсність.

9. Контролюючим органом подано відзив (заперечення) на касаційну скаргу позивача, в яких просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу позивача без задоволення, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, зважаючи на те, що позивач придбав товар у осіб, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивності, не звітували про свою діяльність, що свідчить про відсутність реальності господарських операцій.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Закон України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

10.1 Стаття 1

10.1.1 Пункту 1.7

Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

10. 2 Стаття 7

10.2.1 Пункту 7.4

10.2.1.1 Підпункту 7.4.1

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

10.2.1.2 Підпунктом 7.4.5

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпункту 7.2.6 цього пункту).

10.3 Пункту 7.5

10.3.1 Підпунктом 7.5.1

датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

11. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств .

11.1 Стаття 5

11.1.1 Пункт 5.1

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

11.2. Пункт 5.2

11.2.1. Підпункт 5.2.1.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

11.3. Пункт 5.3

11.3.1. Підпункт 5.3.9

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

12. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

12.1. Стаття 1.

12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

14. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

18. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.

19. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій відносно правомірності спірних податкових повідомлень - рішень зважаючи на те, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

23. Крім того, колегія суддів вважає такий висновок правильним з огляду на те, що первинні документи від імені контрагентів позивача підписані особами, які заперечують свою фактичну участь в діяльності вказаних господарюючих суб'єктів та підписанні будь - яких первинних документів, що встановлено почеркознавчими експертизами, а отже такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не можуть визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Отже, є безпідставним формування даних податкового обліку на підставі таких не належно оформлених первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами, які не могли поставити товар позивачу, зважаючи на неможливість фактичного здійснення контрагентами зазначених операцій з рахуванням місця, часу, обсягів матеріального ресурсу, економічно необхідного для виробництва товару, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності відповідного персоналу, виробничих активів.

24. Колегія суддів зазначає, що позивачем також не було надано і будь - яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника послуг, враховуючи відсутність в останнього достатніх трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з вказаними контрагентами.

Крім того, що позивачем не надано відповідних первинних документів як підставу для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти здійснення таких операцій, з яким можливо б прослідити обсяг господарської операції, посади осіб, відповідних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистого підпису або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, факт передачі товару, його транспортування, зберігання, оприбуткування та подальше використання у власній господарській діяльності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо непідтвердження належними первинними документами операцій з придбання товару, а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового обліку за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати витрати та ПДВ за такими операціями.

26. Оцінка доказів судами зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і контролюючим органом.

У касаційній скарзі позивач не зазначав, що докази у справі є недопустимими чи недостовірними, а також не зазначав про їх неповне чи їх необ'єктивне дослідження.

27. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, натомість позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку за господарськими операціями ТОВ Іртас , ТОВ Інпо-Трейд , ПП Захід-Торг , ТОВ Свердловський доркомплект , ТОВ Драмторг , ТОВ Медео-Захід , ПП Інвест Пром , ТОВ Ваел Плюс , ТОВ Промислові мастила , ПП Мрія-дім .

28. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" (відокремлений підрозділ-шахта "Відродження") на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року слід залишити без задоволення.

29. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

30. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Львіввугілля" (відокремлений підрозділ-шахта "Відродження") залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі № 813/414/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду