Рішення

від 05.07.2007 по справі 4/206-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/206-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 липня 2007 р.           Справа 4/206-07

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокуд -1", 21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 46, код ЄДРПОУ 24900145   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "СМАРТ", м. Вінниця, вул. Свердлова, 24, код ЄДРПОУ 31602192  

про визнання недійсним договору

Головуючий суддя     Білоус В.В.     

При секретарі судового засідання Логінов А.О.

Представники

          позивача :   не з'явився ( не надано доказів про повноваження бути представником )

          відповідача : Кучеренко А. Б. за довіреністю

інші особи: Сташко А. І.

Розглянувши  справу  у відкритому  судовому засіданні  за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Бокуд-1", м. Вінниця  до  Товариства  з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "СМАРТ", м. Вінниця  про визнання   недійсним  договору № 80  від 01.07.2006р.  укладеного  між   ТОВ "Бокуд"   і ТОВ Телерадіокомпанія "СМАРТ", -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві на позов поданому , в листі № 509 від 22.05.2007р.   та його  представник   в судовому засіданні   проти   позову  заперечили . Покликалися  на те, що  позивач  , із посиланням  на ЗУ "Про  приватизацію   житлового  фонду"   та рішення  Конституційного суду України  від 02.09.2004р. № 4-рп/2004, зазначає  у  своєму   позові, що   установка  підсилювачів   кабельної   мережі  в житлових   будинках  може   здійснюватися  тільки   за згодою  мешканців   житлових будинків. П. 1.3  вказаного рішення  Конституційного  суду України  говорить  про те, що   питання  щодо  згоди   співвласників  допоміжних   приміщень   на надбудову   поверхів,  улаштування  мансард  у багатоквартирних  будинках, на  вчинення  інших дій  стосовно   допоміжних   приміщень   ( оренда  тощо )   вирішується відповідно  до  Законів  України , які  визначають правовий  режим  власності.

Абз. 6 ст. 19 ЗУ "Про  об'єднання  співвласників   багатоквартирного  будинку"   визначає,   що об'єкти   права  спільної  власності   на майно   можуть  бути  передані   в користування  фізичній осіб   або групі   осіб у разі, якщо  це   не пов'язано  з порушенням   прав і інтересів  інших   співвласників   неподільного  та загального майна, які охороняються законом. В даному   випадку   установка   підсилювачів   кабельної   мережі   ніяким   чином   не порушує  прав  та інтересів   мешканців   житлових  будинків  та не   перешкоджає   володінню, користування та  розпорядженню   вказаним  майном.

Позивач  у своїй   позовній заяві   посилається   на те,  що  07.12.06р.   на адресу    відповідача   було  направлено  додатком   договору № 80 від 01.07.2006р.  про визнання   договору   недійсним.  Відповідно   до  ст. 204 ЦК України правочин є правомірним , якщо   його  недійсність   прямо   не  встановлена   законом   або  якщо   він не  визнаний   судом  недійсним. Відповідно  до  п. 1  ст. 215 підставою недійсності  правочинну є недодержання  в момент   вчинення  правочину   сторонами  вимог, які   встановлені  частинами 1-3, 5, 6  ст. 203  цього Кодексу.   вказані вимоги   під час   підписання   договору  були враховані, оскільки   особа,  що  вчиняла   правочин   ( директор ТОВ "Бокуд - 1")  , мала  необхідний   обсяг   цивільної   дієздатності , волевиявлення   даної   особи  було   вільним,  правочин  був   спрямований   на реальне   настання   наслідків, що були   обумовлені   ним. Тобто, загальні   вимоги, додержання  яких  є необхідним  для  чинності правочину, були   дотримані.  Згідно   п. 3 ст. 215 ЦК України   якщо  не недійсність   правочину   прямо   не встановлена   законом,  але   одна   із  сторін  або інша   заінтересована   особа заперечує  його  дійсність   на    підставах, встановлених  законом, такий   правочин  може   бути  визнаний  судом   недійсним ( оспорюваний   правочин ). Зазначив , що  установка  підсилювачів  кабельної   мережі   сприяє   правам мешканців  житлових   будинків  при наданні   послуг   кабельного  телебачення. Таким   чином, виходячи , виходячи  із змісту   ст. 204, п. 3 ст. 215 ЦК України, недійсність   договорів   визначається    виключно  судом,   тому  ТОВ Телерадіокомпанія "СМАРТ"  не   мало  підстав   для   визнання  Договору   № 80   від 01.07.06р. недійсним.

Позивач  двічі   не виконав   вимоги   ухвал   суду про   явку   представника   в  судове засідання.   Громадянка  А. Сташко не  допущена   до участі  в справі   в якості   представника   позивача, оскільки   не  надала   доказів   про  повноваження  бути   представником   позивача, передбачених  ст. 28  ГПК України . Суд   належним  чином   повідомив   позивача  про час  і місце   розгляду   справи. З огляду  на це,  на подані   в справу  докази   суд  приходить   до висновку   про те , що  неявка   представника   позивача не перешкоджає  вирішенню  спору та   про розгляд   справи  за наявними  в ній   документами  у відсутність   представника  позивача.

Вислухавши   пояснення представника  відповідача, дослідивши  всебічно  подані  в справу  докази, надавши   їм  юридичну   оцінку, суд на підставі   ст. 33,   ч. 2 ст. 34  ГПК України   прийшов   до висновку    про те,  що  позов  з підстав   вказаних в  ньому   не   підлягає задоволенню за недоведеністю  обставин і підстав  вказаних   в ньому. До такого   висновку   суд   прийшов  з огляду  на таке:

 01.07.2006р.   між  позивачем ( за договором  "Підприємство")  та відповідачем  (  за договором  "Телекомпанія" ) було   укладено  договір   № 80 про   встановлення   на  будинках, підвідомчих   позивачу, підсилювачів кабельної мережі  - WA - 36 R в кількості 43 штук.   Відповідач   брав   зобов'язання   сплачувати   вартість  спожитої   електроенерної  на підставі   рахунку  позивача щоквартально. Також   брав  зобов'язання   нести   відповідальність   за  безпечну  експлуатацію, обслуговування  підсилювачів, своєчасно  вносити  оплату  за електроенергію. Як  на підставу   своїх  вимог  позивач   покликався   на  те, що   договір  № 80  від 01.07.2006р.   суперечить   ст. 10 Закону України  "Про   приватизацію   державного  фонду", рішенню Конституційного  Суду  України  від 02.03.2004р.   № 4-рп /2004р.,  ст. 203, 369 ЦК України, оскільки   в будинках, які   знаходяться   у позивача, як  житлово - експлутаційної   організації, 2176 квартир  приватизовано, а відтак   мешканці   цих   будинків  є  співвласниками   допоміжних  приміщень, горищ, дахів.  Тому  мотивує, що  установка підсилювачів кабельної мережі  в житлових   будинках   може  здійснюватися  тільки   за  згодою   мешканців   житлових   будинків  Ватутіна, 9а, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 41, 44, 46, 50 ,52, 54, 56 , 58, Баженова 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 26, 28, 32, 34, 36, пров. Ватутіна, 2, Москаленка 36, 40, 54, 56, 65, 67, Якіра 2а, 5а, Немирівське шосе 84, 86..

Відповідно   до ст. 33,  ч. 2 ст. 34 ГПК України    кожна   сторона   має довести  ті обставини  на які   покликається  як не підставу  своїх   вимог   чи   заперечень.   Докази   подаються   сторонами . Якщо   обставини  справи   відповідно  до законодавства   повинні  бути   підтверджені   певними  засобами   доказування, вони  не  можуть підтверджуватися  іншими  засобами  доказування . До  позовної  заяви як    доказ  приватизованих   квартир  позивач  надав  довідку, оскільки   довідки  є похідними  документами, то суд  ухвалами  від 30.03.2007р., 24.05.2007р.   вимагав  надати  суду  передбачені  законом докази, які   стверджують право   спільної   сумісної   власності   громадян на дахи горища   будинків, вказаних  у  позовній заяві. З листом  від 16.05.2007р.  № 433  позивач  надав  тільки   список   приватизованих  квартир  по житлових  будинках, які  він  обслуговує  як   житлово -  експлуатацінйа   організація. В цьому   списку  наведено  прізвища  3301  громадянина, їх  адреси, номера їх  особових  рахунків. Відповідно   до  п. 4.2   рішення  Конституційного Суду України у справі  № 1-2/2004 ( № 4-рп/2004 )   від 02.03.2007р.  з посиланням   на   п. 2 ст. 10 Закону України  "Про  приватизацію державного  житлового  фонду"  право  спільної  власності   співвласників  багатоквартирних  будинків  на  допоміжні   приміщення  має   засвідчуватися єдиним  документом -  свідоцтвом  про   право   власності  на   квартиру. Таких  доказів   позивач  в   обґрунтування   обставин, викладених  в позовній заяві   не надав, а відтак  і не довів їх. З огляду   на   вказане , списки  приватизованих   квартир, довідка  є  неналежними  доказами  і не  можуть  підтверджувати   право  спільної  власності   громадян  в багатоквартирному  житловому будинку.

Рішення  у справі  може вплинути  на права 3301  громадян. Вони  не  позбавлені   права  самозахищати охоронювані  законом  їх інтереси шляхом пред'явлення  позовів   про  демонтування  підсилювачів дахів, якщо   вважають,  що їх  установка порушує їх права.

В зв'язку  з відмовою  в позові   судові  витрати   в загальній  сумі  203 грн.    на державне мито та  витрати на  інформаційно - технічне забезпечення  судового процесу підлягають  віднесенню на  позивача.

          Керуючись ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 33, 34, 36, 43 , ч. 1, 5 ст. 49, ст. 75, 82 - 84, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3.Копію даного  рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Вступну  та резолютивну частину рішення оголошено 05.07.2007р..  Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 09.07.2007р

Суддя                                             Білоус В.В.