Рішення

від 30.10.2018 по справі 917/1035/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 р. Справа № 917/1035/18

м. Полтава

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022; адреса для листування: Кременчуцька філія ПАТ "Полтаваобленерго" пр-т. Свободи,8, м.Кременчук, Полтавської області, 39601

до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська лікарня "Правобережна" вул. Генерала Манагарова, 7, м.Кременчук, Полтавської області, 39608

про стягнення 27 895,61 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. в протоколі

від відповідача: ОСОБА_2, дов. в протоколі

Розглядається позовна заява про стягнення 27 895,61 грн. - пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.

Від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 10112 від 30.10.2018р.).

Представник позивача в судовому засіданні на позові наполягає. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що відповідач порушив терміни оплати спожитої активної електричної енергії встановлених договором, відповідно до чого відповідачу нараховано суму пені, передбачену умовами договору.

Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні просить суд про зменшення суми пені на 90%, оскільки КНМП Кременчуцька міська лікарня Правобережна є комунальною, неприбутковою організацією, що фінансується з місцевого бюджету.

Утримання медичного закладу і оплата праці працівникам здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Джерелами фінансування закладу є кошти отримані з міського бюджету і кошти отримані від надання медичних послуг юридичним та фізичним особам.

Несвоєчасність проведення розрахунків зумовлено рядом причин, як вказує відповідач, зокрема, відсутністю належного фінансування та порядком проведення розрахунку за отриману електричну енергію.

Відповідач не керує власними фінансовими потоками в силу чинників економічного та юридичного характеру. Це призводить до неможливості виконання зобов'язань, що як наслідок, тягне за собою відповідальність відповідача за невиконання зобов'язань з оплати електричної енергії, встановлених договором. У відповідності до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми.

Перерахування коштів, як зазначає відповідач, здійснюється через орган державного казначейства в Полтавській області. Даний факт не враховується позивачем при встановленні строків оплати за надані послуги, що призводить до затримки виконання зобов'язань по договору.

Крім того, відповідач стверджує, що поточний борг по сплаті за послуги з постачання електричної енергії по договору постачання електричної енергії наразі відсутній.

Ухвалою суду від 30.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 27.09.2018р. на 15-00 год.

27.09.2018 р. ухвалою суду відкладено розгляд справи на 30.10.2018р. на 09 год. 30 хв.

В судовому засіданні 30.10.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Між Публічним акціонерним товариством Полтаваобленерго (постачальник) (далі-позивач) та Другою міською лікарнею м. Кременчука (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №14 від 03.02.2014р. (а.с.13-20), який набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014р. та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п. 9.4).

06.03.2017 р. сторони уклали додаткову угоду до договору (а.с.17), якою змінили оплату електроенергії по факту споживання на попередню оплату.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.09.2017р. Про реорганізацію 2-ої міської лікарні м. Кременчука шляхом перетворення (а.с.60-61) вирішено реорганізувати 2-гу міську лікарню м. Кременчука шляхом перетворення в комунальне некомерційне медичне підприємство Кременчуцька міська лікарня Правобережна з 01.12.2017р. Вирішено визнати комунальне некомерційне медичне підприємство Кременчуцька міська лікарня Правобережна правонаступником усього майна, прав та обов'язків 2-ої міської лікарні м. Кременчука.

Таким чином, споживачем за договором про постачання електричної енергії №14 від 03.02.2014р. є позивач.

Відповідно до Розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 378,1 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії визначена згідно з додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін . Сумарна приєднана потужність у точках підключення становить 378,6 кВт.

Відповідно до п. 2.1 умов договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.2.2 умов договору постачальник зобов'язувався постачати споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 7 цього договору (додаток Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу ); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (надалі ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін ; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до п.3.1.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Відповідно до п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше першого листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу ).

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і засобів комерційного обліку оформлюються такі документи: акт про прийняття передавання товарної продукції (про використану електричну енергію); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку (п. 7.5 договору).

Відповідно до п. 2.3.3 договору позивач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і засобів комерційного обліку .

Відповідно до п. 6 додатку №2 до договору ( в редакції додаткової угоди від 06.03.2017р.) акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) (додаток №4А до договору) оформлюється постачальником та направляється (надається) споживачу. Оформлений належним чином Акт про прийняття - передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) споживач повертає постачальнику у триденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого акта про прийняття - передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати виписки за умови підписання трьома представниками постачальника.

Відповідно до п. 1 додатку №2 до договору Порядок розрахунків (в редакції від 06.03.2017р.) сторонами узгоджено розрахунковий період з 8 годин 17 числа попереднього місяця до 8 годин такого ж числа поточного місяця.

Відповідно до п.2 додатку до договору споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

У разі відсутності інформації про тарифи на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді.

Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично використаної електроенергії, різниця зараховується в рахунок наступних платежів.

Відповідно до п. 3 додатку №2 до договору обсяг фактично спожитої енергії, який підлягає оплаті на підставі виставлених постачальником рахунків, визначається відповідно до фактичних даних розрахункового обліку електричної енергії, зазначених у відомості про фактичні покази розрахункових засобів обліку електричної енергії (додаток №4 до договору) вимог ПКЕЕ та чинного законодавства.

Згідно п. 13 додатку №2 до договору розрахунки за спожиту активну електричну енергію, перетікання реактивної енергії, перевитрату договірних величин та потужності, нарахування за Актами про порушення ПКЕЕ, пеня та інші платежі, оформлені рахунками постачальника, здійснюється споживачем самостійно протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків.

На виконання умов договору та додаткової угоди позивач відповідачу здійснив постачання електричної енергії, що підтверджується актами до договору №0014 від 03.02.2014р. та згідно Договору про закупівлю електричної енергії від 01.02.2017р. №14z-1 про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) в період з березня 2017р. по березень 2018р. (а.с. 25,27,29,31,33,35,37,39,41,43,45,47,49), які були направлені відповідачу позивачем (п.6 додатку № 2 до договору). Правомірність складення позивачем вищезазначених актів підтверджується наявністю в матеріалах справи відомостей про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, підписані відповідачем (а.с.26,28,30,32,34,36,38,40,42,44,46,48,50). Відповідачем також було отримано та підписано рахунки на оплату за спожиту електричну енергію.

Всього на підставі відомостей про фактичні покази розрахункових засобів обліку електричної енергії, за період з 17.02.2017р. по 17.03.2018р. позивачем відповідачу було виставлено рахунки на сплату використаної енергії з 17.03.2017р. по 19.03.2018р. на загальну суму 1 367 222,03 грн., в т.ч. ПДВ., які були направлені позивачем відповідачу (п.11 додатку №2 до договору).

Відповідач провів оплату позивачу в повному обсязі платіжними дорученнями: № 105 від 24.03.2017р., № 140 від 28.04.2017р., № 185 від 31.05.2017р., № 238 від 30.06.2017р., № 288 від 25.07.2017р., № 361 від 30.08.2017р., № 409 від 26.09.2017р., № 414 від 28.09.2017р., № 476 від 27.10.2017р., № 605 від 27.12.2017р., №17 від 30.01.2018р., № 22 від 31.01.2018р., № 71 від 27.02.2018р., № 108 від 27.03.2018р. за отриману електричну енергію (а.с. 73-86), але порушив строки перерахування коштів, передбачені умовами договору по оплаті за отриману електричну енергію.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

За ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 10 додатку №2 до договору у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним Порядком, постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Пеня, інфляційні нарахування та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача за несвоєчасну оплату активної електроенергії пені в сумі 27 895,61 грн. за період з квітня 2017р. по лютий 2018р. (розрахунок пені в мат. справи, а.с.21-23).

Суд дійшов висновку про зменшення розміру нарахованої пені, виходячи з наступного.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що відповідач є комунальною, неприбутковою організацією, і фінансується з міського бюджету, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді значних збитків для позивача, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені за несвоєчасну оплату активної електроенергії на 50%.

При цьому судом враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в сумі 13 947,81 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в сумі 27 895,61 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 13 947,81 грн., як такі, що обґрунтовані та підтверджені наявними в справі доказами.

В задоволенні решти вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що порушення строків оплати виникло не з вини відповідача, оскільки відсутність чи затримки бюджетного фінансування не звільняє його від виконання зобов'язань щодо оплати енергоносіїв в порядку та строки встановлені договором.

Відповідно до приписів статті 617 ЦК України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2012р. у справі № 3-28гс12 зазначив, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для не проведення розрахунків, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність Відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська лікарня "Правобережна" вул. Генерала Манагарова, 7, м.Кременчук, Полтавської області, 39608, код 01204294 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022; адреса для листування: Кременчуцька філія ПАТ "Полтаваобленерго" пр-т. Свободи,8, м.Кременчук, Полтавської області, 39601, код 00131819 - 13 947, 81 грн. - пені, 881,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.