Рішення

від 05.12.2018 по справі 502/2008/18

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2008/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Десантнеської сільської ради Кілійського району Одеської області

про визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Десантненської сільської ради та просив суд:

-встановити факт належності земельної ділянки площею 3,19 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122380800:01:002:0179, кадастровий номер 5122380800:01:002:0180 - ОСОБА_3, померлому 01 лютого 2013 року;

-визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 3,19 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122380800:01:002:0179, кадастровий номер 5122380800:01:002:0180, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3, який помер 1 лютого 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує, що 01 лютого 2013 року помер батько позивача ОСОБА_3, який на день смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3, який помер 1 лютого 2013 року, залишив на ім'я, позивача заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області від 3 грудня 2012 року. Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається: з земельної ділянки площею 3,19 га, яка розташована на території Десантненської сільської ради та яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач, ОСОБА_2 в порядку ст. 1235 ЦК України є спадкоємцем, за заповітом, після померлого 1 лютого 2013 року ОСОБА_3. Спадщину яка залишилася після смерті ОСОБА_3, який помер 01.02.2013 року позивач прийняв відповідно до ст.1269 ЦК України, тобто на підставі заяви, поданої до нотаріальної контори. Так Кілійською районною державною нотаріальною конторою Одеської області було заведено спадкову справу за №218/2013 за заявою про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2. На вказану земельну ділянку відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відділом у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 05.12.2014 року були надані кадастрові номера 5122380800:01:002:0179 та 5122380800:01:002:0180, що зареєстровано там же. Вказаний державний акт при житті спадкодавця було втрачено, таким чином правовстановлюючий документ, відсутній. Під час звернення до приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, позивачу було надано роз'яснення, у якому приватний нотаріус вказала, що вказаний державний акт на право приватної власності на землю, відсутній, що не підтверджує права власності спадкодавця та рекомендувала звернутись до суду. Інших спадкоємців, в тому числі за законом та осіб які мають право на обов'язкову частку у спадщині, немає. На даний час у позивача виникла необхідність оформити спадщину після смерті спадкодавця. Однак із-за відсутності оригіналу правовстановлюючого документу, позивач змушений звернутись до суду, за захистом свої прав.

Представник позивача надав заяву, згідно якої просив суд розглянути справу за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, Десантненської сільської ради Кілійського району, в судове засідання не з'явився, надав заяву згідно якої вимог та заперечень не має, просив суд розглянути справу за його відсутності.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів в підготовчому судовому, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис № 26 - рос. Кравченко Алексей Алексеевич та рос. Кравченко Анастасия Григорьевна є батьками рос. Кравченко Валентины Алексеевны , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений 18.11.1972 року, актовий запис № 279. Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєне прізвище Морозова .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії І-ЖД № 332385, виданого та зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 66, ОСОБА_3, помер 01.02.2013 року.

З копії державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД № 058576, виданого на підставі рішення XVII сесії ХХІІІ скликання Десантненської сільської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 13 лютого 2001 р. № 10-XVII-XXIII, вбачається, що ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 3,19 гектарів, розташовану на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастрові номери 5122380800:01:002:0179 та 5122380800:01:002:0180.

Відповідно до заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області від 03.12.2012 р., ОСОБА_3, заповідав ОСОБА_2, земельну ділянку площею 3,19 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Десантненської сільської ради Кілійського району, належній йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії І-ОД № 058576 виданого Десантненською сільською радою Кілійського району Одеської області.

Як вбачається з інформаційного листа від 30.10.2018 р. № 532/01-16, приватний нотаріус Кілійського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 на підставі звернення ОСОБА_2 щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 роз'яснила, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, за їх відсутності питання оформлення спадщини вирішується в судовому порядку.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 54100102 від 15.11.2018 р. сформованої Теплодарською міською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після смерті ОСОБА_3, 01.02.2013 р. Кілійською районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 54681232 та номером у нотаріуса 213/2013.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 54099655 від 15.11.2018 р. сформованої Теплодарською міською державною нотаріальною конторою, заповідачем є ОСОБА_3, номер у спадковому реєстрі 54211025, дата посвідчення 03.12.2012 р., місце посвідчення Десантненська сільська рада Кілійського району Одеської області.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стосовно встановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз'яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.95 N 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог представника позивача, беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, задовольняє зазначену вимогу.

Стосовно визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 , суд виходить з наступного:

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті .

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку у нотаріуса, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст.12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт належності земельної ділянки площею 3,19 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122380800:01:002:0179, кадастровий номер 5122380800:01:002:0180 - ОСОБА_3, померлому 1 лютого 2013 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельну ділянку площею 3,19 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122380800:01:002:0179, кадастровий номер 5122380800:01:002:0180, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3, який помер 1 лютого 2013 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_7