Рішення

від 22.11.2018 по справі 522/7763/13-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7763/13-ц

Провадження номер 2/522/2262/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.,

при секретарі - Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія до Товариства з обмеженою відповідальністю Уют , ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ УкрСиббанк звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просить стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 73 665,99 доларів США ,що за курсом НБУ станом на 20.03.2013 р. складає 588 812,23 гривень, а також судовий збору в розмірі 3441 гривень.

При цьому посилається на те, що між АКІБ УкрСиббанк та ТОВ Уют був укладений кредитний договір від 22.12.2006 року, відповідно до якого АКІБ УкрСиббанк надав кредит з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків.

Для забезпечення виконання зобов'язань, 22.12.2006 року, між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та АКІБ УкрСиббанк був укладений договір поруки.

14.11.2013 року була ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволенні.

За наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, ухвалою суду від 04.07.2014 року вищевказане рішення було скасовано.

Ухвалою суду від 01.12.2016 року був замінений первісний позивач - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

В судове засідання сторони не з'явились, про час слухання справи повідомлялись належним чином, причин не явку суду не повідомили.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, оскільки вони засновані на вимогах закону та підтверджуються наданими доказами, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Судом встановлено , що 22.12.2006 року між АКІБ УкрСиббанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк та ТОВ Уют був укладений кредитний договір № 11102417000 про надання кредиту.

У подальшому Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк та Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія уклали договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 11102417000 від 22.12.2006 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань, 22.12.2006 року, між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та АКІБ УкрСиббанк були укладені договори поруки № 80489 та № 80482.

Відповідачами були порушені умови кредитного договору, а саме своєчасно й у повному обсязі не погашений кредит та не сплачені відсотки за користування коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, борг відповідачів складає 73 665,99 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.03.2013 року складає 588 812,23 гривень.

При новому розгляді справи позовні вимоги уточнені не були, а тому суд розглядає вимоги, що були заявлені первісно.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені у суду не має.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.

Пунктом 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч.1), поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ч.2).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, оскільки відповідачем було надано рішення Приморського районного суду від 06.07.2017 року (справа № 522/15261/14), яким був визнаний припинений договір поруки № 22.12.2006 року № 80482, укладений між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_2

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія до Товариства з обмеженою відповідальністю Уют , ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Уют (код ЄДРПОУ 32901551), ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія (код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за договором кредиту № 11102417000 від 22.12.2006 року у розмірі 73 665,99 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.03.2013 року складає 588 812,23 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

22.11.18