Рішення

від 05.12.2018 по справі 576/2599/18

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/2599/18

Провадження № 2/576/812/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого- судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права в порядку спадкування та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області (далі - відповідач), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права в порядку спадкування та визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20 квітня 2000 року померла його мати, ОСОБА_3. Її спадкоємцями першої черги за законом були її чоловік ОСОБА_4 та позивач. Інших спадкоємців ОСОБА_3 не мала, інших дітей крім нього не мала, а її батьки померли раніше за неї. Спадщину після смерті матері прийняв батько позивача ОСОБА_4, оскільки був зареєстрований і проживав разом з нею і протягом шести місяців після відкриття спадщини фактично вступив у володіння спадковим майном. Позивач не прийняв спадщину після смерті матері, оскільки проживав окремо від батьків і фактично у володіння і користування спадковим майном його матері протягом шести місяців не вступав. Спадщина, яку прийняв його батько після смерті ОСОБА_3, складається в тому числі із права на земельну частку (пай) розміром 10,72 умовних кадастрових гектара, розташованої на території Фотовизької сільської ради, яка належала померлій матері на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай). Зазначений сертифікат ОСОБА_3 отримала, але на даний час він не зберігся. 21 листопада 2005 року помер ОСОБА_4, який за життя заповіт не склав. Спадщину після смерті батька прийняв позивач, оскільки до дня його смерті постійно проживав з ним. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає. Спадщина його померлого батька складається в тому числі з права на земельну частку (пай) розміром 10,72 умовних кадастрових гектара, розташована на території Фотовизької сільської ради, яка належала ОСОБА_5, та яку він прийняв, але юридично не оформив свої прав. Також спадщина батька позивача складається із земельної ділянки (паю) загальною площею 11,1095 га, яка належала йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. Зазначений Державний акт батько отримав, але на даний час оригінал вказаного державного акту не зберігся. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивач звернувся до приватного нотаріуса Глухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів та факту прийняття спадщини. Спадщину після ОСОБА_4 він фактично прийняв, оскільки з лютого 2005 року до дня смерті батька постійно проживав разом з ним за адресою: с. Фотовиж, вул. Лугова, буд. 18, Глухівського району Сумської області, доглядаючи за ним, користувався будинком та городом, займався господарством, але фактично був зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_1. 27.11.2015 зареєстрував місце проживання за вказаною адресою в с. Фотовиж. Оскільки відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, та факту постійного проживання зі спадкодавцем унеможливлює видачу йому свідоцтва про право на спадщину, тому змушений звернутися з даним позовом до суду.

У судове засідання позивач та його представник не з'явились, при цьому представник позивача подав заяву про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі та без участі позивача.

Представник відповідача - Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву про відсутність заперечень на позов та слухання справи без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в судове засідання не з'явився, але надав письмові пояснення на позов про відсутність заперечень щодо позовних вимог та слухання справи без його участі.

Враховуючи те, що позивач позов підтримав, відповідач проти задоволення позову не заперечував, тому розгляд даної справи по суті був проведений, відповідно до статті 198 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) , у підготовчому судовому засіданні за правилами частини третьої статті 200 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено, 20 квітня 2000 року в с. Фотовиж Глухівського району Сумської області померла ОСОБА_3 (а.с.9), а згідно свідоцтва про смерть серії І-БП №268492 від 27.09.2016, виданого повторно, 21 листопада 2005 року в с. Фотовиж Глухівського району Сумської області помер ОСОБА_4 (а.с.10).

За змістом витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 23.09.2016 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрував шлюб з ОСОБА_7, яка після укладення шлюбу змінила прізвище на „Кандибіна» (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 від 09.02.1949 його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.12).

З листа відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 13.08.2018 за №84/133-18 вбачається, що ОСОБА_3 за життя отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0106118, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією за №118 від 01.10.1996 та виготовлений на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 04.09.1996 під №346. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 не отримувала. Вартість земельної частки (пай) на території Фотовизької сільської ради станом на 01.01.2018 складає 173275 грн. (а.с.15).

Водночас, згідно листа відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 13.08.2018 за №86/133-18 вбачається, що ОСОБА_4, який помер 21.11.2005, за життя отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ №043045, зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за №26 від 28.01.2004 та виготовлений на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації від 24.11.2003 під №464 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 11,1095 га на території Фотовизької сільської ради (а.с.16).

В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування зазначено: при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми Цивільного кодексу УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 2 діючого, на час смерті, Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти та спадкові договори після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні (а.с.21-24). З довідки виконкому Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області №237 від 04.09.2018 вбачається, що останнє постійне місце проживання померлої 20.04.2000 ОСОБА_3 було с. Фотовиж Глухівського району Сумської області, вул. Лугова,18. Заповіт від імені ОСОБА_3 Фотовизькою сільською радою не посвідчувався. На час смерті з нею за вказаною адресою був зареєстрований та проживав її чоловік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18).

За змістом довідки виконкому Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області №212 від 15.08.2018 вбачається, що останнє постійне місце проживання померлого 21.11.2005 ОСОБА_4 було с. Фотовиж Глухівського району Сумської області, вул. Лугова,18. Заповіт від імені ОСОБА_4 Фотовизькою сільською радою не посвідчувався. На час смерті з ним за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований, а з лютого 2005 року по день смерті постійно проживав його син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який здійснював догляд за хворим батьком (а.с.19).

Згідно довідки комунального закладу „Центр первинної медико-санітарної допомоги Глухівського району» ФП Фотевиж від 14.08.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, дійсно протягом лютого-листопада 2005 року постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з хворим батьком і неодноразово протягом вказаного періоду викликав фельдшера ФП Фотовиж до хворого батька за вказаною адресою (а.с.20).

Так, відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне позивачу для оформлення спадщини, суд приходить до висновку, що позов в частині встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Водночас, у відповідності до статті 548 Цивільного кодексу УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_4 належним чином прийняв спадщину ОСОБА_3 відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР, а дана спадщина належить йому з часу відкриття спадщини, що відповідно до статті 525 ЦК УРСР є днем смерті ОСОБА_3, а позивач відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців немає, тому суд приходить до висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_4.

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №043045, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації №464 від 24.11.2003 вбачається, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 11,1095 га, яка розташована на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області (а.с.17).

Відповідно положень статтей 1216 та 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту а частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) захист прав громадян юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Частиною першою статті 131 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набути у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільного-правових угод.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Отже, після смерті ОСОБА_4 всі належні йому права та обов'язки, у тому числі й право на земельну частку (пай) та право власності на земельну ділянку, що належали останньому, перейшли до його сина ОСОБА_1 відповідно до статті 1261 ЦК України.

Оскільки судом встановлено, що позивач набув у порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розташовану на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області площею 10,72 умовних кадастрових гектара, що належала ОСОБА_3 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0106118; та право на земельну ділянку, розташовану на території Фотовької сільської ради Глухівського району Сумської області площею 11,1095 га умовних кадастрових гектара, що належала ОСОБА_4 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії СМ №043045, однак вказане право не визнається, суд вважає за необхідне захистити дане право позивача шляхом його визнання, тому позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Земельного кодексу України, статтями 392, 1218, 1220, 1225, 1235, 1236, 1261, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, статтями 7, 8, 12, 13 , 200, 258, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1, зареєстрований та мешкає за адресою: 41410, Сумська область, Глухівський район, с. Фотовиж, вул. Лугова, буд.18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, 41410, Сумська область, Глухівський район, с. Фотовиж, вул. Миру,10, код ЄДРПОУ 04389087, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, 40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права в порядку спадкування та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1, зареєстрований та мешкає за адресою: 41410, Сумська область, Глухівський район, с. Фотовиж, вул. Лугова, буд.18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , постійно проживав зі спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 21 листопада 2005 року, у будинку №18 по вул. Лугова в с. Фотовиж Глухівського району Сумської області.

Визнати за ОСОБА_1, зареєстрований та мешкає за адресою: 41410, Сумська область, Глухівський район, с. Фотовиж, вул. Лугова, буд.18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) площею 10,72 умовних кадастрових гектара, що належала ОСОБА_3, померлій 20 квітня 2000 року, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0106118, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації №346 від 04.09.1996, зареєстрованому у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ „Іскра» за №118 від 01.10.1996, розташованої на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, як на спадкове майно померлого 21 листопада 2005 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1, зареєстрований та мешкає за адресою: 41410, Сумська область, Глухівський район, с. Фотовиж, вул. Лугова, буд.18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 11,1095 га, що належала ОСОБА_4, померлому 21 листопада 2005 року, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №043045, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської райдержадміністрації №464 від 24.11.2003, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю під №26 від 28.01.2004, розташовану на території Фотовизької сільської ради Глухівського району Сумської області, як на спадкове майно померлого 21 листопада 2005 року ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Глухівський міськрайонний суд Сумської області до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Мазур