Рішення
від 04.12.2018 по справі 569/12217/18
РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12217/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді Кучиної Н.Г.

при секретарі Ющук О.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Рівне цивільну справу № 569/12217/18 за позовною заявою ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю ЕПІЦЕНТР К про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2018 року ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ТОВ ЕПІЦЕНТР К про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просить захистити її права як споживача та стягнути з ТОВ ЕПІЦЕНТР К оплачені кошти за товар (плитку керамічну) в сумі 4734,86 грн, понесенні збитки в сумі 5 491,0 грн., моральну шкоду в сумі 5 000,0 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 07.02.2018 року вона разом з племінником ОСОБА_4 обрала в гіпермаркеті Епіцентр К м. Рівне (далі - Відповідач), згідно представленому на стенді зразку, плитку керамічну TerragresALLEN Бежевий 1198*198 РЕКТИФІКАТ 471120, штрих-код: 4823057146622. Дану плитку підбирали спів ставляючи її з кольором світлого ламінату, який був придбаний у відповідача, шпалер та міжкімнатних дверей, які вже були також куплені. Стверджує, що колір керамічної плитки, який був на зразку відповідав кольору купленого нею у відповідача ламінату. Працівниками гіпермаркету Епіцентр К м. Рівне, було підтверджено наявність такої плитки та її колір, як на предоставленому зразку. Після чого, позивачем було оплачено кошти за плитку керамічну TerragresALLEN Бежевий 1198*198 РЕКТИФІКАТ 471120, штрих-код: 4823057146622, що підтверджується копіями квитанцій та відомостей замовлення товару.)13.02.2018р. товар (плитка керамічна) був отриманий майстром ОСОБА_5, ним було звірено штрих-код товару згідно видаткової накладної Ррз/RV-0010439 від 13.02.2018р. та упаковки плитки і все співпадало. При отриманні плитки ніякої інформації від відповідача, стосовно того, що продукція містить якісь недоліки по асортименту, зокрема що колір плитки не відповідає зразку, який знаходиться на стенді, йому не було повідомлено. Уже під час укладки плитки, позивачкою було виявлено, що колір плитки абсолютно не відповідав, тому кольору, що вона обирала відповідно до представленого на стенді зразку відповідача та зовсім по кольору не підходив до ламінату, який був уже улаштований. Позивачка у позові стверджує, що такими діями, відповідач порушив її права як споживача,

Позивач у позові зазначає, що на її заяву та доповнення до заяви про заміну, або компенсацію вартості плитки, компенсації розхідних матеріалів, вартості робіт майстра та демонтаж плитки, відповідачем не було відреаговано. Однак, стверджує, що в телефонному режимі було неодноразово погоджено відповідачем компенсувати заявлені нею витрати. Оскільки, ніяких конкретних дій зі сторони відповідача стосовно відшкодування понесених витрат позивачу не відбувалося, вона звернулася до Головного управління держпродспоживслужби в Рівненській області зі скаргою про проведення позапланової перевірки. До матеріалів перевірки, які знаходилися у Головному управлінні держпродспоживслужби в Рівненській області, директором гіпермаркету Епіцентр К в м. Рівне ОСОБА_6 було надано письмове пояснення про те, що він готовий вирішити питання на користь споживача. Однак, звернення позивача до директора гіпермаркету Епіцентр К в м. Рівне ОСОБА_6О про відшкодування понесених нею витрат на підставі квитанцій про сплату коштів, що підтверджують понесені позивачем витрати, не дали позитивного результату.

Крім того, відповідно до п. 3 ст.700 ЦК України, якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитись від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди. Тому, вважає що відповідач повинен повернути їй сплачені кошти за плитку в сумі 4734,86 грн. та завдані збитки у розмірі 5 4910 грн.

Крім того, позивач зазначає, що внаслідок порушення її права відповідачем, їй завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, що призвело до емоційного напруження, стресу та хвилювання. Свої вимоги, аргументує, що у відповідності до п.п.1,2,3,4 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральну шкоду оцінює у розмірі 5 000,0 грн. Тому зважаючи на вищевикладене, просить задовольнити позовні вимоги.

В свою чергу, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовна заява є необґрунтованою та безпідставною, свої заперечення обґрунтовує тим, що позивач перед укладенням плитки, відповідно до інформації на упаковці, повинен був перевірити розмір, відтінок, калібрі, сорт плитки та інше. Та зазначає, що згідно інформації на упаковці недоліки в результаті вказаних недоглядів не підлягають гарантії та на укладену плитку претензії після її укладення не приймаються. Також, зазначає, що на заяву та доповнення до заяви ОСОБА_3, відповідачем було надіслано лист від 16.04.2018р., який повернувся у зв'язку із закінченням терміну зберігання. У відзиві відповідач стверджує, що порушення вимог законодавства під час здійснення позапланової перевірки Головним управлінням держпродспоживслужби в Рівненській області щодо фактів викладених у заяві не виявлено. Крім того, зауважує, що враховуючи технологію виробництва керамічної плитки, можуть виникнути відмінності у відтінках інтенсивності кольору між плиткою, яка представлена в експозиції і плиткою, яка надходить у продаж. У зв'язку із цим, на упаковці, біля експозиторів та в місцях видачі плитки знаходиться інформація, що кожна партія плитки може відрізнятися за кольором (тоном) калібром. Крім того, на експозиторі зазначено, що зразок, може відрізнятися від наявної плитки. З цією метою, потрібно порівняти плитку з різних коробок і перевірити, чи співпадають позначеннями групи розмірів, відтінку, виду і дати виробництва на всіх упаковках. Тому, відповідач вважає, що доводи позивачки щодо порушення Закону України Про захист прав споживачів , а саме не надання вчасно та в повному обсязі інформації є безпідставними. Щодо відшкодування збитків, то вважає, що позивачем не обґрунтовано наявність недоліків в продукції. Щодо відшкодування моральної шкоди, відповідач зазначає, що позивач не вказав, якими неправомірними діями з боку відповідача заподіяно моральну шкоду, та в чому полягає незаконність цих дій, а також не вказав з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди. Тому, зважаючи на викладенні заперечення у відзиві відповідач просить відмовити у позові.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, при цьому посилаючись на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилалась на підстави викладені у відзиві .

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно відомості замовленого товару № Кзк/RV-0000571 від 07.02.2018р., позивачем 07.02.2018 року, було здійснено попередню оплату відповідачу за плитку керамічну TerragresALLEN Бежевий 1198*198 РЕКТИФІКАТ 471120 (в упаковці 4 од), штрих-код: 4823057146622, в розмірі 25% від вартості товару- в сумі 1183,86 грн. 13.02.2018р. позивачем було здійснено остаточний платіж в розмірі 75% від вартості товару - в сумі 3551,0 грн., що підтверджується фіскальними чеками ФН НОМЕР_1 від 07.02.2018р. та ФН НОМЕР_2 від 13.02.2018р. На отримання товару відповідачем було видано позивачу видаткову накладнуРрз/RV-0010439 від 13.02.2018р. Після того, як (плитка керамічна) була проплачена в повному обсязі, за усним дорученням позивача 13.02.2018р., плитка була отримана - ОСОБА_5 Дані обставини сторонами визнавались.

Судом встановлено, що плитку підбирали згідно предоставленому на стенді зразку співставляючи із кольором світлого ламінату, який позивач також придбала у відповідача, а також шпалер та міжкімнатних дверей. Колір керамічної плитки, який був на зразку відповідав кольору купленого ламінату. Позивач перед тим, як оплатити вартість вибраної керамічної плитки, звернулася до працівників відповідача з проханням перевірити чи є в наявності обрана нею керамічна плитка та такий самий колір, як на предоставленому зразку. Та лише після підтвердження, щодо наявності у відповідача обраної позивачкою плитки в т.ч. кольору згідно зразку, остання здійснила оплату за обраний товар (плитку керамічну Terragres ALLEN Бежевий 1198*198 РЕКТИФІКАТ 471120, штрих-код: 4823057146622). Зазначені обставини не спростовані відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виявила, що колір плитки не відповідає тому кольору (асортименту), який вона обрала згідно зразку предоставленому відповідачем та за який позивачем були проплачені кошти, лише після того як плитка була укладена та стало видно не відповідність кольору плитки з кольором ламінату, шпалер та дверей. Колір отриманої плитки позивач значно відрізнявся від кольору плитки, який знаходився на стенді зразку відповідача, про що свідчать додані до матеріалів справи позивачем фотографії. Перед здійсненням оплати за товар (плитку керамічну) та у момент отримання товару, ні позивач, ні майстер, який забирав товар не отримували інформацію від відповідача про невідповідність кольору плитки наявному у відповідача на зразку. Товар позивачу, було відпущено іншого асортименту, ніж вона обрала. Такі обставини також, не спростовуються наявними в матеріалах справи документами та не заперечувалися відповідачем.

Надані, відповідачем до матеріалів справи копії інформації на стендах, стосовно того що покупці повинні перевіряти плитку за номером партії та тоном, не беруться судом до уваги, оскільки відповідачем не надано жодного доказу, що така інформація була розміщена у період купівлі позивачем плитки керамічної, а не після її звернення із заявою до відповідача про відшкодування витрат, а також не надано жодного доказу про те, що відповідач надав можливість позивачу, перед здійсненням оплати за плитку керамічну, перевірити чи співпадає колір плитки що був на зразку із наявною плиткою у відповідача, яка знаходилася на складі. Крім того, інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуг).

Суд вважає, що такими діями, відповідач порушив права позивача як споживача. Відповідно до п.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів (далі-Закон), споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема на: необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент. Пунктом 15 ст.1 Закону передбачено, що недоліком є будь-яка невідповідність продукції нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Крім того, із копії інформації на стенді керамічна плитка для підлоги , що додана до матеріалів справи відповідачем, слідує, що така інформація стосується керамічної плитки для підлоги конкретного розміру, ваги та кількості плитки в упаковці, що не відповідає вимогам придбаної позивачем плитки.

Щодо надання відповідачем копії відповіді на заяву позивача за №6 від 27.02.2018р. з доповненнями від 03.03.2018р., копію конверту та копію рекомендованого повідомлення про відправлення такої відповіді позивачу, судом не може бути взято до уваги, оскільки такі документи не свідчать про відправлення позивачу саме відповіді на її заяву та на її адресу, зазначену у заяві позивача №6 від 27.02.2018р. Та крім того, на копії конверту стоїть штамп про відправлення листа за №3076 від 12.03.2018р., що не відповідає зазначеному номеру у відповіді. Також, відсутній опис про відправлення позивачу відповіді на заяву та саме на адресу позивача.

З копії акту перевірки головного управління Держспоживслужби в Рівненській області №05-02-14/000034, яка проводилася з 31.05.2018р. по 01.06.2018р., вбачається, що на момент перевірки було виявлено лише незначні порушення та такі які не стосуються порушеного права позивача. Однак, з копії листа Головного управління держпродспоживслужби в Рівненській області №07-20/Х-57 від 04.06.2018р. та копії письмового пояснення директора гіпермаркету Епіцентр ОСОБА_6 слідує те, що він готовий вирішити питання на користь споживача ОСОБА_3 та для цього споживачу необхідно звернутися до гіпермаркету Епіцентр К за адресою: м. Рівне, вул. Макарова,17.

Відповідно до наданих пояснень представника позивачки, директор гіпермаркету Епіцентр ОСОБА_6 при зустрічі відмовився відшкодовувати понесені витрати позивачем відповідно до наданих йому розрахункових документів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що йому було доручено позивачем забрати плитку у відповідача та 13.02.2018р. він з'явився до відповідача з розрахунковими документами та забрав плитку керамічну, відповідно до видаткової накладної, розрахункових документів ним було звірено штрих-код товару на упаковці плитки. Стверджує, що ніякої інформації від працівників гіпермаркету стосовно того, що продукція містить якісь недоліки по асортименту, йому повідомлено не було. Оскільки плитка ним не вибиралася, то й він не міг знати, якого саме кольору вона повинна була бути. Та вже після укладки даної плитки було виявлено позивачкою, що їй продали зовсім інший колір плитки ніж був на зразку. Крім того, вказав, що він був присутній, коли приїздив працівник гіпермаркету ОСОБА_7 та фотографував плитку з ламінатом. Також, на другий день, після приїзду ОСОБА_7, йому зателефонувала ОСОБА_3 та попросила, щоб він побув на квартирі, бо мали приїхати працівники гіпермаркету демонтувати плитку, однак він чекав цілий день та так ніхто і не з'явився.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він дійсно приїжджав на квартиру до позивачки та фотографував покладену плитку. Підтвердив, що плитка відрізнялася від кольору ламінату та була темніша за ламінат.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що ним разом із позивачкою обиралася плитка у відповідача. Плитка була підібрана по кольору до ламінату та шпалер, які були куплені у відповідача. Працівниками відповідача було підтверджено наявність такого кольору як на зразку та такої кількості плитки, яка була необхідна позивачу. Перед здійсненням проплати за плитку ніхто із працівників не надав можливість перевірити плитку, яка була в упаковках чи відповідає вона предоставленому зразку, а лише підтвердили її наявність. Крім того, на момент купівлі обраної плитки, ніяких стендів, щодо самовільної перевірки споживачами плитки в упаковках згідно із зразком, у відповідача не було. Також, підтвердив, що продана та покладена плитка відповідачем не відповідала тому кольору, якій він з позивачкою обрали та за який були проплачені кошти.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-XII). Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону №1023-XII споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У відповідності до ст. 4 вказаного Закону , споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Законом України Про захист прав споживачів не передбачено, в якій саме формі споживач має звертатися до продавця щодо обміну непродовольчого товару належної якості на аналогічний.

У відповідності до вимог ст. 9 Закону України Про захист прав споживачів :

а) споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

б) якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром (ч. 1 ст.9 закону України Про захист прав споживачів ).

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає в продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару (ч. 2 ст. 9 закону України Про захист прав споживачів ).

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві в день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші в день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів (ч. 3 ст. 9 Закону України Про захист прав споживачів ).

Пунктом 1 ст.672 ЦК України, передбачено, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений-вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ЕПІЦЕНТР К на користь ОСОБА_3 оплачені кошти за товар (плитку керамічну) в сумі 4734,86 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення збитків, завданих позивачу, то суд виходить з такого.

Відповідно до п. 3 ст.700 ЦК України, якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитись від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди.

До матеріалів справи додана розписка від 01.03.2018р., згідно якої слідує що, позивачем були взяті в позику кошти на демонтаж покладеної плитки, купівлю та монтаж нової плитки в сумі 10 500 грн. 00 коп. Також, із наявних в матеріалах доказів, а саме копії договору підряду, локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 та акту приймання виконаних будівельних робіт, слідує, що позивачка 06.03.2018р. уклала договір підряду з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8, згідно даних документів слідує, що в квартирі №47 за адресою: м. Рівне вул. Чорновола, буд.91Л.,було проведено демонтаж покладеної плитки, яка придбана у відповідача та улаштування нової плитки (коридор, кухня). За проведені роботи позивачка сплатила кошти в сумі 5 491,00 грн ., що підтверджується, довідкою про вартість виконаних робіт, рахунком на оплату, квитанцією про сплату коштів за виконанні роботи.

Оскільки, позивач змушена була понести витрати для відновлення свого порушеного права, то такі витрати є реальними збитками. Відповідно до п.п.1,2,3 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі

Відтак, враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними письмовими та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, а тому вони підлягають до задоволення.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд виходив з такого.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. При цьому, стаття 708 ЦК України, яка встановлює права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості, не передбачає права на відшкодування моральної шкоди. А стаття 711 ЦК України та п. 5 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно із ч. 2 цієї ж ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року . Відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виробника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.

Проте позивач, не вказала, якими неправомірними діями з боку відповідача заподіяно моральну шкоду, в чому полягає незаконність цих дій, а також не вказала з яких міркувать вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Отже, наявність шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності.

На підставі вищевикладеного, судприходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди відмовити, оскільки позивачем спричинення моральної шкоди суду не доведено, не зазначено з яких міркувань позивач виходив визначаючи розмір шкоди, будь-яких доказів підтверджуючих спричинення останній моральної шкоди суду не надано і не зазначено причинний зв'язок з діями працівників ТзОВ Епіцентр К і позивачем.

Крім того, відповідно до ст. 141ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору згідно ст.22 Закону України Про захист прав споживачів .

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про захист прав споживачів , ст. ст. 4 , 12 , 13 , 76 81 , 82 , 89 , 141 , 263-265 , 268 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю ЕПІЦЕНТР К про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕПІЦЕНТР К (ЄДРПОУ 32490244, адреса: 02139, місто Київ, вулиця Братиславська, будинок № 11) на користь ОСОБА_3 (адреса: 33000, м. Рівне, вул. Чорновола, 91 Л кв.47): оплачені кошти за товар (плитку керамічну) в сумі 4734,86 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕПІЦЕНТР К (ЄДРПОУ 32490244, адреса: 02139, місто Київ, вулиця Братиславська, будинок № 11) на користь ОСОБА_3 (адреса: 33000, м. Рівне, вул. Чорновола, 91 Л,кв.47): збитки в сумі 5 491,0 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" про стягнення моральної шкоди - відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач -ОСОБА_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3

Відповідач- товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К", 02139. м.Київ, вул. Братиславська,11, ЄДРПОУ 32490244 .

Суддя Н.Г. Кучина

Дата ухвалення рішення04.12.2018
Оприлюднено06.12.2018

Судовий реєстр по справі —569/12217/18

Рішення від 04.12.2018

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Кучина Н. Г.

Рішення від 04.12.2018

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Кучина Н. Г.

Ухвала від 04.07.2018

Цивільне

Рівненський міський суд Рівненської області

Кучина Н. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні