Рішення

від 05.12.2018 по справі 748/2656/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження №2/748/1128/18 справа № 748/2656/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2018 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Криворученка Д.П., секретарі Сидор А.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у загальному позовному провадженні у залі суду у м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування;

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Чернігівська районна державна нотаріальна контора

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, діючи на підставі договору про надання правової допомоги та в інтересах позивачів, 2.10.2018 року, посилаючись на положення ст.ст.120, 123 ЦК УРСР, ст.ст.16, 328, 392, 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати за позивачами право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по вулиці Попудренка,18 у с. Завод Чернігівського району Чернігівської області, зокрема: за ОСОБА_1 на 1/3 частину вказаного домоволодіння, як за колишнім членом колгоспного двору; за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/3 частині даного домоволодіння, як за спадкоємцями першої черги за законом після смерті їх батька - ОСОБА_5, який помер 25.10.2004 року.

Позов обґрунтовується наступним.

Згідно по господарських книг Пакульської сільської ради Чернігівського району, станом на 1990-1991 роки спірний будинок відносився до суспільної групи господарств колгоспний двір , головою якого була ОСОБА_6, а членами колгоспного двору її син ОСОБА_5 та невістка ОСОБА_1, а отже вони були співвласниками даного домоволодіння. 22.12.1999 року померла ОСОБА_7, спадщину якої прийняв її син і став власником 2/3 частин даного домоволодіння. Після смерті 25.10.2004 року ОСОБА_5 його спадщину прийняли діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є позивачами по справі, оскільки звернулись до нотаріальної контри з заявами про прийняття спадщини, а дружина спадкодавця ОСОБА_1 відмовилась від спадщини чоловіка на користь дітей. Перепоною у отриманні свідоцтва про право на спадщину, є той факт, що на будинок відсутній правовстановлюючий документ, у зв'язку з вище викладеним позивачі змушені звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 10 жовтня 2018 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

До підготовчого засідання від представника позивачів - адвоката ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі. (а.с.96)

Представник відповідача - Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області у підготовче засідання не з'явився, від сільського голови надійшла заява з проханням справу розглядати без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог сільська рада не заперечує. (а.с.97)

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до приписів ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу.

У свою чергу згідно положень ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Представник третьої особи - Чернігівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області, у судове засідання не з'явився, від завідуючої нотаріальною конторою надійшла заява з проханням справу розглянути без участі їх представника. (а.с.78)

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши і оцінивши наявні у справі матеріали та докази вважає позовні вимоги обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню, а визнання даного позову стороною відповідача таким, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідженням повторного свідоцтва про смерть серії І-ЕЛ №319361 встановлено, що ОСОБА_6 померла 22.12.1999 року у віці 97 років у с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області. (а.с.24)

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЕЛ №496589. (а.с.28)

Отже, ураховуючи положення ст.529 ЦК УРСР, які діяли на момент смерті ОСОБА_6, спадкоємцем за законом до майна померлої є її син ОСОБА_5

Дослідженням копії спадкової справи №959/2000 встановлено, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6, подавши 1.11.2000 року відповідну заяву до Чернігівської районної державної нотаріальної контори та 1.11.2000 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП Поліссся села Пакуль Чернігівського району Чернігівської області. (а.с.64-68)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ЕЛ №209228 ОСОБА_8 помер 25.10.2004 року у віці 73 років у с. Завод Чернігівського району Чернігівської області. (а.с.26)

З свідоцтва про одруження серії ІІІ-УР №151927 вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.09.1961 року. (а.с.29)

За час шлюбу у подружжя ОСОБА_1 народилось двоє дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження. (а.с.30, 31)

12.02.1983 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 і після укладання шлюбу отримала прізвище чоловіка Чайка , підтвердженням чого є свідоцтво про укладення шлюбу серії І-ЕЛ №435172. (а.с.32)

Згідно довідки Пакульської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області №511 від 9.07.2018 року, станом на день своєї смерті ОСОБА_5 був зареєстрований і постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і разом з ним зареєстроване місце проживання мала дружина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.27)

Наведене свідчить, що позивачі по справі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті чоловіка та батька ОСОБА_5, в силу приписів ст.1261 ЦК України, положення якої діяли на момент відкриття спадщини.

З дослідженої у судовому засіданні довідки виконавчого комітету Пакульської сільської ради Чернігівського району №512 від 09.07.2018 року встановлено, що згідно даних по господарських книг домоволодіння по вул. Попудренка,18 у с. Завод Чернігівського району Чернігівської області відносилось до категорії господарств колгоспний двір , і станом на 15.04.1991 року, в ньому були зареєстровані та проживали голова колгоспного двору ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та член колгоспного двору: син ОСОБА_5; невістка ОСОБА_1 (а.с.40)

За даним КП Чернігівське РБТІ право власності на спірне домоволодіння не зареєстроване, а дані технічного паспорта свідчать, що його дійсна вартість становить 108153 грн. (а.с.34-37)

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.6 Постанови Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності від 22 грудня 1995 року N20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України Про власність застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст.120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Відповідно до ч.2 ст.123 ЦК УРСР частки кожного члена колгоспного двору рівні, включаючи неповнолітніх та непрацездатних членів двору.

Достовірними доказами встановлено, що після 15 квітня 1991 року, із вступом в силу Закону України Про власність , майно вказаного колгоспного двору не змінилося і не зменшилося, а тому суд дійшов висновку, що голова колгоспного двору та його члени ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мали право кожний на 1/3 частину спірного домоволодіння на праві спільної сумісної власності, адже стороною відповідача не доведено ту обставину, що вони втратили право на частку у майні колгоспного двору.

Доказів того, що спірний житловий будинок станом на 15 квітня 1991 року було переведено до іншої суспільної групи, матеріали цивільної справи не містять.

Підстав вважати його самочинно збудованим майном суд не вбачає.

Так як ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, то відповідно він став фактичним власником 2/3 частини домоволодіння по вулиці Попудренка,18 у с. Завод, однак юридично своє право власності не зареєстрував.

Суд, роблячи такий висновок, бере до уваги те, що відповідно до приписів ст.560 ЦК УРСР, положення якої діяли на час відкриття спадщини, спадкоємець закликаний до спадкоємства може, а не зобов'язаний одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Згідно вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до вимог ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобоввЂ�язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як убачається з копії спадкової справи №289/2005 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після померлого батька ОСОБА_5, подавши відповідні заяви до Чернігівської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області, а дружина спадкодавця ОСОБА_1 відмовились від прийняття спадщини чоловіка на користь дітей спадкодавця, при цьому позивачі вже отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові вклади, однак свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок по вул. Попудренка,18 у с. Завод не отримали, у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на дане майно. (а.с.33, 82-94)

Як передбачено ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Отже, ураховуючи, що за життя спадкодавець ОСОБА_5 не оформив та не зареєстрував своє право власності на 2/3 частини вказаного вище спірного нерухомого майна, то це унеможливлює реалізацію спадкових прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як спадкоємців першої черги за законом та перешкоджає ОСОБА_1 у реєстрації її речових прав на 1/3 частину домоволодіння, як за колишнім членом колгоспного двору.

Суд бере до уваги особливість забудови спірного будинку, який було збудовано у системі колгоспного двору.

Зокрема, ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов об'єктивного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.120, 123, 529, 548, 549, 560 ЦК УРСР, ст.ст.16, 257, 328, 1261, 1268, 1270, 1297 ЦК України, ст.ст.12-13, 43, 89, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7; ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: с. Завод, Чернігівський район, Чернігівська область, вул. Попудренка,18, як за колишнім членом колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку господарськими будівлями та спорудами за адресою: с. Завод, Чернігівський район, Чернігівська область, вул. Попудренка,18, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька - ОСОБА_5, який помер 25.10.2004 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину житлового будинку господарськими будівлями та спорудами за адресою: с. Завод, Чернігівський район, Чернігівська область, вул. Попудренка,18, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька - ОСОБА_5, який помер 25.10.2004 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Криворученко Д.П.