Постанова

від 04.12.2018 по справі 177/613/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/0430/335/18 Справа № 177/613/17 Суддя у 1-й інстанції - Суботіна С.А. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 177/613/17

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Чубіна А.В.

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Алькон-Сервіс ,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Алькон-Сервіс на заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2017 року, ухваленого суддею Суботіною С.А. в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складений 22 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Алькон-Сервіс (надалі - ТОВ Алькон-Сервіс ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Позовна заява мотивована тим, що 01.07.2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ Алькон-Сервіс укладено Договір оренди земельної ділянки, площею 6,530 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_1

23 березня 2009 року орендодавець помер. Його спадкоємцем є відповідач ОСОБА_2, який прийняв спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 червня 2010 року.

Маючи намір продовжувати договірні відносини, ТОВ Алькон-Сервіс надіслало відповідачу заяву про внесення змін до договору оренди, в якому пропонувалось надати згоду на внесення змін до діючого договору оренди в частині зміни власника земельної ділянки, а саме змінити орендаря з Сумовського Олександра Михайловича на Сумовського Миколу Олександровича , та змінити розділ договору юридичні адреси та реквізити сторін . ОСОБА_2 не було отримано вказане поштове повідомлення, яке повернулось із відміткою за закінченням терміну зберігання .

У зв'язку із тим, що сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору оренди, позивач просив суд: внести зміни до договору оренди земельної ділянки № б/н від 01.07.2008 року та в реченні Договір укладено між власником земельної ділянки ОСОБА_3 ... , змінити на Договір укладено між власником земельної ділянки ОСОБА_2... , в параграфі IX. Юридичні адреси та реквізити сторін: реквізити Орендодавця: ОСОБА_3, адреса АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл., 14.04.1998, ідентифікаційний № 114650041, змінити на ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_3 виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл.,19.10.2001, ідентифікаційний № 23 11007170.

Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2017 року ТОВ Алькон-Сервіс відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ Алькон-Сервіс просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неврахування положень п.п.7, 11 Договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 року.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи (а.с. 11-112), в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надали, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3, як орендодавцем, та ТОВ Алькон-Сервіс , як орендарем, 01 липня 2008 року укладено Договір оренди земельної ділянки б/н від 01.07.2008 року, об'єктом якого є земельна ділянка, загальною площею 6,530 га, з кадастровим номером НОМЕР_4 (а.с.4). Вказаний договір зареєстровано у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії Державне підприємство Центр Державного земельного кадастру , про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди вчинено запис 11.02.2009 рокуза № 010912100254 (а.с.4 - зворот).

За актом приймання-передачі земельної ділянки до Договору оренди від 01.07.2008, який є невід'ємною частиною договору, вказану земельну ділянку передано у користування ТОВ Алькон-Сервіс , строком на 16 років для сільськогосподарського використання - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який підписано сторонами Договору (а.с.4).

ОСОБА_3 помер 23 березня 2009 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09 червня 2010 року, відповідач ОСОБА_2 успадкував вищезазначену земельну ділянку ( а.с.10).

Звертаючись до суду із позовними вимогами про внесення змін в укладений договір оренди, представник ТОВ Алькон-Сервіс посилався, як на правову підставу задоволення позову, на зміну власника земельної ділянки в порядку спадкування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що ані діючим законодавством, ані умовами укладеного Договору, не передбачено підстави для внесення в нього змін у зв'язку із зміною власника орендованої земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Між сторонами виник спір з приводу наявності підстав для внесення змін в договір оренди землі, у зв'язку із зміною орендодавця.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічне положення міститься у п. 11 Договору оренди земельної ділянки від 01.07.2008 року, згідно якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної (фізичної) особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору. У разі зміни власника переоформлення державного акту на землю, а також переоформлення договору оренди, відповідно до п. 11 цього договору, його реєстрація в державних службах, згідно з вимогами діючого законодавства проводиться за рахунок Орендодавця. У строк переоформлення договору оренди з новим власником виплата орендної плати не є обов'язковою.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання представника позивача в апеляційній скарзі на обов'язок відповідача внести зміни до укладеного його батьком договору оренди земельної ділянки, оскільки посилання на пункт 11 цього Договору вирване з контексту договору.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 10 ЦПК України ).

Підстави для звільнення позивача ТОВ Алькон-Сервіс від доказування, у цій справі відсутні.

Представник позивача ТОВ Алькон-Сервіс не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування заявленого позову, стосовно наявності правових підстав для внесення змін в діючий договір оренди. Так само, як і наявності між сторонами спору про право.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку від ОСОБА_3 до його сина ОСОБА_2, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, не є підставою для зміни умов або розірвання договору на підставі п.11 цього Договору, що також узгоджується з ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі .

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю Алькон-Сервіс - залишити без задоволення.

Заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2018 року.

Головуючий:

Судді: