Постанова

від 05.12.2018 по справі 636/895/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року

м. Харків

справа № 636/895/18-ц

провадження № 22ц/818/945/18

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Кіся П.В., Яцини В.Б.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Маяк в особі директора Шаровкіна В.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 25 липня 2018 року в складі судді Гуменного З.І.,

в с т а н о в и в:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк в особі директора Шаровкіна Володимира Михайловича про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 3,6794 га, що розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_2, виданий 29 грудня 2002 року Чугуївською райдержадміністрацією Харківської області. зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 398.

Зазначив, що згідно договору оренди земельної ділянки № б/н, укладеного між ним та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Маяк в особі директора Шаровкіна В.М., зареєстрованого в ДРРП 16 липня 2014 року за № 6365377, вищевказану земельну ділянку він передав товариству в оренду строком на 10 років з щорічною виплатою орендної плати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі.

Вказав, що на даний час його, як власника, не влаштовує обумовлений розмір орендної плати та вважав, що він має становити не менше 11% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації за попередні роки.

В листопаді 2017 року він звернувся до товариства з письмовою вимогою про збільшення розміру орендної плати з 4% на 11%, шляхом оформлення додаткової угоди про внесення змін до умов договору.

Із відповіді відповідача від 13 грудня 2017 року за № 165 йому стало відомо, що його вимога щодо збільшення орендної плати у розмірі не менше 11% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації за попередні роки є неприйнятною для товариства.

Зазначив, що на даний час його, як власника, не влаштовує розмір орендної плати, він запропонував відповідачу в досудовому порядку за взаємною згодою розірвати достроково договір оренди земельної ділянки, про що повідомив сторону письмово шляхом направлення на його адресу рекомендованого листа.

Вказав, що до цього часу частина орендної плати за 2017 рік відповідачем і досі йому не виплачена.

На даний час орендар отримує від користування належною йому земельною ділянкою немалий прибуток, однак не погоджується на збільшення розміру орендної плати, яка б влаштовувала і його.

Зазначив, що відповідач утримує у себе оригінал належного йому екземпляра договору оренди земельної ділянки, що дає йому можливість без його відома в односторонньому порядку змінювати умови договору, передруковувати сторінки, що не містять його підпису.

В спірному договорі не міститься конкретної дати закінчення терміну дії договору, що є одним із порушень істотних умов договору оренди землі, також в договорі не зазначено, які саме насадження чи посіви будуть здійснюватися на його земельній ділянці, їх тривалість; не зазначені заходи, спрямовані на покращення стану землі, що дає можливість ефективного її використання.

Зазначив, що відповідач не надав йому проект землеустрою щодо забезпечення еколого - економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, як того вимагає чинне законодавство.

Вказав, що те, на що він розраховував, відповідачем не виправдано, а саме він не може отримувати від оренди належної йому земельної ділянки достойну плату, що є можливим за умови її розумного, належного цільового використання орендарем; орендна плата, яку виплачує йому відповідач, незрівнянно мала по відношенню до прибутку, який він отримує від здійснення підприємницької діяльності за рахунок орендованої у нього земельної ділянки.

Просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 07 липня 2014 року, укладений між ним та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Маяк в особі директора Шаровкіна В.М., зареєстрований в ДРРП 16 липня 2016 року за № 6365377 щодо земельної ділянки площею 3,6794 га, кадастровий номер НОМЕР_1, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 25 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги. При цьому зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач утримує у себе оригінал належного йому екземпляру договору оренди землі, що дає йому можливість без його відома в односторонньому порядку змінювати умови договору, передруковуючи сторінки, що не містять його підпису; що факту передачі земельної ділянки на місцевості не відбулося, оскільки він і досі не має відомостей від відповідача про місцезнаходження земельної ділянки та її стан; що власникам земельних ділянок суміжних районів, орендарі виплачують вже давно орендну плату за користування їх землею в розмірі від 11% до 15% від нормативної грошової оцінки землі; що відповідач вкотре, порушуючи вимоги щодо обов'язкового дотримання істотних умов договору при його оформленні, не конкретизував умови використання належної йому земельної ділянки, тому у нього є сумніви щодо розумного, належного цільового її використання орендарем; що за відсутності чітко визначених умов використання земельної ділянки в договорі оренди він не може перевірити ефективність використання орендарем належної йому земельної ділянки, а саме надмірне виснаження землі, використання пестицидів, які суттєво погіршують її стан тощо; що відповідач не надав проект землеустрою щодо забезпечення еколого - економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, як того вимагає чинне законодавство.

10 вересня 2018 року від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк в особі директора Шаровкіна В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій вважав рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.

Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Сащенка І.С. від 22 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області в складі колегії суддів Сащенка І.С., Коваленко І.П., Піддубного Р.М. від 30 серпня 2018 року призначено справу до розгляду без повідомлення учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.

Згідно з пунктом 8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набрав чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29 грудня 2017 року № 452/2017 постановлено ліквідувати Апеляційний суд Харківської області та утворено Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові.

На підставі Указу Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 судді, які здійснювали правосуддя в Апеляційному суді Харківської області переведені до новоутвореного Харківського апеляційного суду.

03 жовтня 2018 року повідомлення про початок роботи Харківського апеляційного суду оприлюднено в газеті Голос України № 185 (6940).

03 жовтня 2018 року справу передано до Харківського апеляційного суду.

17 жовтня 2018 року за допомогою автоматизованого розподілу справ між суддями на суддю судової палати з розгляду цивільних справ Бурлака І.В. розподілено цивільну справу № 636/895/18-ц (22ц/818/945/18) за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк в особі директора Шаровкіна Володимира Михайловича про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2018 року у складі колегії суддів Бурлака І.В., Кіся П.В., Яцини В.Б. справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довів, що під час укладення договору оренди та його дії його права та законні інтереси порушено товариством.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на праві приватної власності ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,68 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_2, виданим 29 грудня 2002 року на підставі розпорядження Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 10 грудня 2002 № 333, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 398.

07 липня 2014 рокуміж ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Маяк в особі директора Шаровкіна В.М. укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,68 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської областістроком на 10 років.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_1 передав, а Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Маяк в особі директора Шаровкіна В.М. прийняв земельну ділянку загальною площею 3,68 га.

Відповідно до пунктів 8-12 договору оренди за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки з урахуванням добутку коефіцієнтів індексації за попередні роки, що становить 3545,04 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій та натуральній формі. Форми орендної плати та розмір платежів за окремими формами погоджується між сторонами щороку та наводяться у додатку № 1 до договору. Орендна плата, враховуючи не виплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України. Орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем щорічно протягом дії договору не пізніше як у термін до 31 грудня. Орендар за погодженням з орендодавцем може перенести термін виплати орендної плати.

Розмір орендної плати переглядається раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції - щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Земельний податок за орендовану земельну ділянку сплачується орендарем у встановлений законодавством термін. У разі невнесення орендної плати у строки, встановлені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до пунктів 33, 34 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

В 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк з письмовою вимогою щодо внесення змін до договору оренду земельної ділянки, в якій просив шляхом оформлення додаткової угоди, внести зміни до пункту 8 договору в частині розміру орендної плати з 4% на 11%.

Із відповіді Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк від 13 грудня 2017 року за № 165 вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено, про те, що розмір орендної плати у 11% від нормативної грошової оцінки є економічно необґрунтованим та неприйнятним для підприємства, але у будь-якому разі товариство гарантує виплату орендної плати, не нижчої ніж на підприємствах, розташованих на території Коробочинкської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

У зв'язку з вказаною відмовою, 23 грудня 2017 року ОСОБА_1 запропоновано товариству дострокове розірвання укладеного договору оренди земельної ділянки за взаємною згодою.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

З матеріалів справи вбачається, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Маяк сплачував орендну плату ОСОБА_1 за договором оренди землі своєчасно.

Згідно розрахунку орендної плати за оренду земельної ділянки за 2017 рік Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк від 27 березня 2018 року № 68, розмір розрахункової орендної плати за оренду земельної ділянки орендодавця згідно з договором оренди становить 5261,11 грн.

Відповідно до довідки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк від 27 березня 2018 року № 80 у термін до 27 жовтня 2017 року орендарем сплачена, а орендодавцем отримана орендна плата за оренду земельної ділянки за 2017 року у розмірі 9575,15 грн. в грошовій формі: 08 вересня 2017 року отримано в розмірі 2484,47 грн.; 09 жовтня 2017 року отримано в розмірі 4090,68 грн., 27 жовтня 2017 року отримано в розмірі 3000,00 грн. Із зазначеної орендної плати орендар утримав з орендодавця податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1723,52 грн. та військовий збір 143,63 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що, починаючи з моменту укладання договору оренди, орендодавець отримував орендну плату своєчасно з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Доказів того, що мала місце несвоєчасна сплата або несплата орендної плати, матеріали справи не містять.

Частиною 2 статті 23 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Указом Президента України від 02 лютого 2002року № 92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) (у редакції Указу від 19 серпня 2008 року № 725/2008) передбачено, що забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Дійсно, ОСОБА_1 звертався до відповідача з пропозицією щодо підвищення розміру орендної плати і йому було відмовлено. Між тим, позовних вимог про зміну умов договору щодо розміру орендної плати ОСОБА_1 не заявляв. Доказів щодо наявності або відсутності підстав для такого підвищення сторони не надавали. Відмова Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк у підвищенні орендної плати сама по собі не є підставою для розірвання договору.

Твердження ОСОБА_1 щодо того, що відповідач вкотре, порушуючи вимоги щодо обов'язкового дотримання істотних умов договору при його оформленні не конкретизував умови використання належної йому земельної ділянки; що у нього є сумніви щодо розумного, належного цільового її використання орендарем; що за відсутності чітко визначених умов використання земельної ділянки в договорі оренди він не може перевірити ефективність використання орендарем належної йому земельної ділянки, а саме надмірне виснаження землі, використання пестицидів, які суттєво погіршують її стан тощо; що відповідач не надав проект землеустрою щодо забезпечення еколого - економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, як того вимагає чинне законодавство є безпідставними, виходячи з наступного.

Статтею 5 ЗК України визначені основні принципи земельного законодавства, серед яких зазначено принцип раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки засобами, які суперечать екологічним вимогам.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів від 04 червня 2009 року статтю 22 ЗК України доповнено частиною четвертою з наступним змістом: Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель .

Між тим, згідно пункту 18 Перехідних положень ЗК України вимоги частини четвертої статті 22 цього Кодексу поширювалися лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) від 12 лютого 2015 року № 191-VIII частину четверту статті 22 Земельного Кодексу України виключено.

З матеріалів справи вбачається, що площа земельної ділянки складає 3,68 га.

Отже, ненадання проекту землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь не є самостійною підставою для розірвання договору. Доказів про те, що відповідач використовує земельну ділянку засобами, які суперечать екологічним вимогам, що він допускає погіршення екологічного стану та родючості земельної ділянки, позивачем не надано.

Застосування сівозміни та внесення мінеральних добрив підтверджено відповідною довідкою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк .

Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідач утримує у себе оригінал належного йому екземпляру договору оренди землі, що дає йому можливість без його відома в односторонньому порядку змінювати умови договору, передруковуючи сторінки, що не містять його підпису; що факту передачі земельної ділянки на місцевості не відбулося, оскільки він і досі не має відомостей від відповідача про місцезнаходження земельної ділянки та її стан є необґрунтованими, оскільки спірний договір недійсним не визнаний, зареєстрований у встановленому законом порядку.

Посилання ОСОБА_1 на те, що власникам земельних ділянок суміжних районів, орендарі виплачують вже давно орендну плату за користування їх землею в розмірі від 11% до 15% від нормативної грошової оцінки землі, у зв'язку з чим необхідно задовольнити його позовні вимоги, не ґрунтуються на вимогах закону та не можуть бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим матеріали справи свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору; в подальшому сторони протягом декількох років добросовісно виконували умови даного договору, у тому числі орендар сплачував орендну плату, а орендодавець її отримував.

Таким чином, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 81, 89 ЦПК України правильно виходив із того, що позивачем не доведено порушення істотних умов договору.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 25 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді П.В. Кісь

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 05 грудня 2018 року.