Справа № 675/2930/18
Провадження № 2/675/724/2018
У Х В А Л А
04 грудня 2018 року м.Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Трасковський С.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, третя особа - Ізяславська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В :
13.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, третя особа - Ізяславська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16.11.2018 року вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено ОСОБА_1 строк для усунення її недоліків - десять днів з моменту отримання ухвали, протягом якого позивачу необхідно було надати документ, який підтверджує вартість спірних земельних ділянок, документ про сплату (доплату) судового збору, виходячи із ціни позову та ставок судового збору, вказати в позовній заяві ціну позову та письмово підтвердити про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, надати відомості про вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
03.12.2018 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву, в якій зазначено, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з цим самим предметом та з цих самих підстав, а також, що ним не вживалися заходи досудового врегулювання спору та не вживалися заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Крім того, надано довідки відділу в Ізяславському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.11.2018 року №1628/401-18-0.25 та №1629/401-18-0.25 про те, що нормативна грошова оцінка за межами населених пунктів не розроблялась, та відділ не може надати нормативну грошову оцінку земельних ділянок, право власності на які просить визнати позивач. В зв'язку з чим ОСОБА_1 зазначає, що неможливо на день подання позову встановити точну його ціну, а тому ним сплачено мінімальний розмір судового збору - 704,80 грн.
Відповідно до наведених в ст.1 Закону України Про оцінку земель визначень, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Згідно ст.5 Закону України Про оцінку земель грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Статтею 1 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За приписами ч.1 ст.3 вказаного Закону судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позову майнового характеру, яка подана фізичною особою, за ставкою: 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних вище норм діючого законодавства, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не є тотожною з дійсною вартістю нерухомого майна та не призначена для обчислення розміру судового збору при зверненні до суду із позовом. Тому, неможливість отримання позивачем документів, що підтверджують нормативно грошову оцінку спірних земельних ділянок, не звільняє позивача від виконання обов'язку щодо встановлення дійсної вартості нерухомого майна в порядку, передбаченому діючим законодавством, та вказання ціни позову зі сплатою відповідного розміру судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищезазначене, суддя вважає, що з метою унеможливлення порушення права позивача на судовий захист, необхідно продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, протягом якого йому необхідно надати суду документ, який підтверджує дійсну вартість спірних земельних ділянок, документ про сплату (доплату) судового збору (при необхідності), виходячи із ціни позову та ставок судового збору, вказати в позовній заяві ціну позову.
Керуючись ст.ст. 127, 176, 185 ЦПК України , суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Продовжити встановлений ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16.11.2018 року строк для усунення недоліків позовної заяви на десять днів з моменту отримання зазначеної ухвали.
Запропонувати ОСОБА_1 у вказаний строк виконати вимоги, зазначені у мотивувальній частині даної ухвали .
Роз'яснити ОСОБА_1, що у випадку не виконання зазначених вимог, його позовна заява до Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, третя особа - Ізяславська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.Л.Трасковський
Суд | Ізяславський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2018 |
Оприлюднено | 06.12.2018 |
Номер документу | 78344362 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ізяславський районний суд Хмельницької області
Трасковський С. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні