Постанова

від 22.11.2018 по справі 908/844/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2018 року м.Дніпро Справа № 908/844/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

cудді: Чередко А.Є., Парусніков Ю.Б.,

cекретар судового засідання: Мудрак О.М.

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 року у справі№ 908/844/18 (суддя Юлдашев О. О.)

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакшері Стайл Груп", м. Запоріжжя

ліквідатор Риженко Олександра Вікторівна, м. Запоріжжя

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 року у справі № 908/844/18 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакшері Стайл Груп", код ЄДРПОУ 38306549 (вул. Фортечна, 6, м. Запоріжжя, 69002; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001) - банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії - Риженко Олександру Вікторівну.

Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшері Стайл Груп", м. Запоріжжя, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Зобов'язано ліквідатора у визначеному законом порядку і строк здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження.

Зазначена постанова обґрунтована посиланням на те, що:

- боржник правомірно звернувся до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом згідно прийнятого засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакшері Стайл Груп" рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації;

-ознаки неплатоспроможності боржника наявні, ним визнано кредиторські вимоги ТОВ "ТКС МОЛЛ МАРКЕТ" на суму 1 200 000,00 грн.;

- встановлені обставини і матеріали справи свідчать про неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування до боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство;

- боржником заявлено клопотання про призначення голови ліквідаційної комісії Риженко О.В. ліквідатором боржника.

Не погодившись з постановою, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління державної фіскальної служби у м.Києві, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 року у справі № 908/844/18, провадження у справі припинити.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що оскаржуваною постановою у даній справі порушено права Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві як контролюючого органу. Крім того, боржник не довів належними доказами свою неплатоспроможність, а висновки суду про правомірність заявлених Товариством вимог передчасні та не підтверджені належними доказами.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2018 року у справі № 908/844/18 апелянту було поновлено строк для подачі апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, зобов'язано учасників справи у строк до 14.09.2018 року надати відзиви на апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 року у даній справі розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2018 року.

25.09.2018 року розгляд справи відкладено на 16.10.2018 року.

Указом Президента України від 29.12.2017 року № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

03.10.2018 року розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2018 року справу № 908/844/18 було прийнято до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2018 року.

Особа, яка подала апеляційну скаргу та інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що інформацію про час та місце проведення судового засідання 22.11.2018 року було розміщено за веб-адресою https://cag.court.gov.ua/sud4876/gromadyanam/csz/, ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2018 року опубліковано в єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77072736).

Таким чином, апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду врахувавши рівень складності та обставини справи, строк розгляду апеляційної скарги, вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваного судового акту суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі інших учасників провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 20.08.2012 року зареєстровано юридичну особу - ТОВ "Лакшері Стайл Груп" (а.с.6). Засновник Товариства та його керівник - Риженко Олександра Вікторівна (а.с.7).

07.02.2018 року загальними зборами учасників прийнято рішення про припинення Товариства шляхом його ліквідації в добровільному порядку відповідно до чинного законодавства України у зв'язку із незадовільним фінансовим станом та призначити ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) Товариства Риженко Олександру Вікторівну.

Затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури Товариства.

08.02.2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про перебування юридичної особи в стані припинення за рішенням засновників, відомості про голову ліквідаційної комісії Риженко Олександру Вікторівну та про визначений строк для заявлення вимог кредиторів - до 08.04.2018 року (а.с.8).

За даними бухгалтерського обліку боржника, останній має заборгованість перед ТОВ "ТКС МОЛЛ МАРКЕТ" за договором №05\05\2017 безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 05.05.2017 року на загальну суму 1 200 000,00 грн. Вказану заборгованість боржник не заперечує (а.с.45-48).

Відповідно до акту контрольної перевірки інвентаризаційних цінностей від 09.04.2018 року ліквідаційною комісією була з'ясована відсутність активів боржника (а.с.52).

Надана суду довідка боржника без дати та номера свідчить про наявність відкритих розрахункових рахунків боржника в банківських установах.

Із довідки боржника станом на 09.04.2018 року вбачається відсутність заборгованості боржника по виплаті заробітної плати (а.с.58).

Суду надано проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 09.04.2018 року, в якому зазначено про кредиторську заборгованість за розрахунками за товари, роботи, послуги - 1 200 000,00 грн.(а.с.55).

Згідно із ч.1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), до боржника, який ліквідується власником застосовується особливий порядок провадження у справі. Головною умовою порушення провадження у справі про банкрутство за цією статтею є стан неоплатності боржника, що встановлюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника за наслідками аналізу його пасиву та активу.

Так, при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржник вказував на наявність у нього заборгованості перед єдиним кредитором - ТОВ "ТКС МОЛЛ МАРКЕТ" в сумі 1 200 000,00 грн., що виникла на підставі Договору № 05\05\2017 від 05.05.2017 року безвідсоткової зворотної фінансової допомоги.

Зазначений кредитор у встановлений для звернення з кредиторськими вимогами строк звернувся до боржника з заявою про включення його кредиторських вимог в сумі 1 200 000,00 грн. до проміжного ліквідаційного балансу підприємства, що підтверджується відповідним листом від 19.02.2018 року (а.с.45).

Оскільки кредитори наділені саме правом, а не обов'язком звернення до боржника з кредиторськими вимогами та відповідний порядок звернення кредитора у порядку добровільної ліквідації за нормами цивільного законодавства та під час провадження у справі про банкрутство передбачає таке звернення, то встановлені обставини дають підстави дійти висновку про небажання кредитора отримати повернення своїх коштів, відтак ставлять під сумнів підставність звернення до суду в порядку спрощеного провадження у справі про банкрутство через відсутність волевиявлення кредитора та недостовірність встановлення пасиву в проміжному ліквідаційному балансі боржника.

Колегія суддів звертає увагу, що в проміжному ліквідаційному балансі боржника сума 1 200 000,00 грн. відображена як поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками, що не може свідчити про достовірність встановлення пасиву в проміжному ліквідаційному балансі боржника.

Згідно приписів ч. 4 ст. 11 Закону, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Таким чином, нормами Закону встановлено додаткову вимогу до заяви боржника про порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (висновок про застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 904/1853/17, від 01.08.2018 року у справі № 911/3540/17).

Матеріали справи не свідчать про подання боржником доказів на підтвердження наявності активів, достатніх для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів; відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржником, а також доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Частина 7 статті 111 Цивільного кодексу України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію боржника та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника в межах встановленого в публікації строку, перевірка фінансового-господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов'язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов'язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним (висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 16.08.2018 року у справі № 915/1490/16).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ліквідатором боржника не додержано вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також матеріали справи свідчать про неподання ліквідатором на момент порушення справи про банкрутство документів на підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації боржника.

В порушення вимог Закону, судом першої інстанції фінансово-майновий стан боржника належним чином не досліджувався, не було перевірено чи мав боржник станом на день прийняття рішення його засновниками (учасниками) про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, виходячи з того, що суду не було надано належних доказів обґрунтованості вимог кредитора та здійснення інвентаризації майна боржника належним чином.

В постанові Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 927/557/17 зроблено висновок про те, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат у справі про банкрутство, порушеної у порядку статті 95 Закону, відсутність доказів надання ліквідатором товариства контролюючим органам, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, відсутність звернення до боржника та до суду єдиного, визначеного самим боржником, кредитора, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в порядку статті 95 Закону.

В постанові Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі № 904/8185/17 зроблено висновок про те, що лише дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм статті 95 Закону. При цьому, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно із цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Щодо права апелянта на апеляційне оскарження постанови у даній справі слід зазначити наступне:

Частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України визначено як обов'язок голови ліквідаційної комісії у процедурі самоліквідації не тільки подання до контролюючих органів відповідної звітності, але й своєчасне надання первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Отже, у межах процедури самоліквідації ліквідатор (ліквідаційна комісія) повинен вжити самостійних активних кроків до надання контролюючому органу такої документації для того, щоб він міг виконати свої обов'язки з проведення перевірки суб'єкта господарювання на предмет дотримання податкового законодавства.

Законодавцем право на апеляційне оскарження прийнятих у процедурі банкрутства рішень визначено як таке, що надає учасникам справи про банкрутство можливість оскарження постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та усіх ухвал місцевого господарського суду, прийнятих у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом.

Апелянтом до апеляційної скарги надано докази того, що підприємство боржника за 2016, 2017 рік звітувало до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві.

Оскаржувана постанова стосується прав та обов'язків скаржника як податкового органу.

Правовий статус Головного управління ДФС у м. Києві, як контролюючого органу щодо сплати податкових зобов'язань боржника, передбачений податковим законодавством згідно з п.п. 191. 1 45 п. 19 1 ст. 19 1 Податкового кодексу України та надає скаржнику право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство відповідно до ст. 95 Закону.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 95 Закону, а також не проведено аналізу активів і пасивів боржника та належним чином не було з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не ґрунтується на належних доказах, а тому суд не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглядаючи справу у судовому засіданні господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та закрити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.

Оскільки, провадження у даній справі підлягало закриттю, суд першої інстанції не мав правових підстав для призначення ліквідатора.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на неприпустимість використання процедури банкрутства з метою, що суперечить нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В ч.1 ст.83 Закону встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом; 6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 83 Закону провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

З урахуванням зазначених норм процесуального права, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лакшері Стайл Груп" підлягає закриттю на підставі п. 11 ч. 1 ст. 83 Закону.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити.

Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої мав би обчислюватись судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. В зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись п. 11 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 275, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 30.05.2018 року у справі № 908/844/18 скасувати.

Провадження у справі № 908/844/18 про банкрутство ТОВ "Лакшері Стайл Груп" закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: А.Є. Чередко

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Повний текст складено 05.12.2018 року.