Рішення

від 04.12.2018 по справі 903/653/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 грудня 2018 р. Справа № 903/653/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика", Харківська обл., Зміївський район, смт. Слобожанське

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Імфуд", м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство "Перша продовольча компанія"

про стягнення 74 567 грн. 49 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Касьянова К.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

від третьої особи: н/з

встановив: 10.09.2018 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 "Зміївська овочева фабрика" №б/н від 05.09.2018 року про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Імфуд" 74 567 грн. 49 коп., в тому числі 56 640 грн. 00 коп. основного боргу, 9 563 грн. 26 коп. пені, 8 364 грн. 23 коп. 30% річних та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №16 від 25.04.2018 року зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Ухвалою суду від 13.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.

Ухвалу суду від 13.09.2018 року позивач отримав 18.09.2018 року, відповідач 20.09.2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301036466779, №4301036466760 від 25.09.2018 року (а.с. 34-35).

24.09.2018 року, у встановлений судом строк, на адресу суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_3 "Зміївська овочева фабрика" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з метою надання можливості позивачу реалізувати своє право на подання пояснень, доводів та міркувань, які виникають під час судового розгляду.

Ухвалою суду від 25.09.2018 року у задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" від 18.09.2018 року про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

02.10.2018 року, у встановлений судом строк, на адресу суду надійшли відзив на позовну заяву та заява ТОВ "Імфуд" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Заява обгрунтовна тим, що вимоги позивача про стягнення коштів ґрунтуються на товарі, поставленому неналежної якості. Розгляд справи потребує з'ясування всіх істотних обставин, в тому числі встановлення факту поставки частини товару неналежної якості, правомірності дій відповідача в частині розрахунку лише за товар, поставлений належної якості. Позовні вимоги заперечує, оскільки, відповідно до умов договору поставки №16 від 25.04.2018 року позивач поставив 18 000 кг томатів вищого ґатунку на загальну суму 656 640 грн. 00 коп. Товар завантажений згідно п. 3.7 договору 25.04.2018 року за юридичною адресою позивача та відправлений на склад ПП "Перша продовольча компанія, з якою відповідач уклав договір купівлі-продажу №12/04-18. Під час розвантаження виявлено неякісний товар на суму 56 640 грн. 00 коп. Недоліки зафіксовані представником відповідача та третьої особи в актах сортування овочевої продукції, приймання передачі за кількістю та якістю. Про виявлені недоліки відповідач повідомив позивача, надіславши претензію засобами електронного зв'язку. В телефонній розмові позивач погодився знизити вартість товару на 56 640 грн. 00 коп., які і були недоплачені. Видаткову накладну №1022 від 25.04.2018 року про отримання томатів представник відповідача не підписував (а.с 36-56).

Ухвалою суду від 03.10.2018 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Імфуд" від 02.10.2018 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 5-ти днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня її отримання з доказами надіслання позивачу. Зобов'язано позивача подати суду оригінали договору поставки №16 від 25.04.2018 року, видаткової накладної №1022 від 25.04.2018 року, довіреності №14 від 25.04.2018 року для огляду у судовому засіданні.

16.10.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує твердження відповідача щодо поставки товару неналежної якості, оскільки відповідно до п.п. 3.7, 3.8 договору зауваження по кількості та якості товару здійснюються покупцем в присутності представника постачальника в момент відвантаження товару. Договірні правовідносини відповідача з ПП "Перша продовольча компанія" не стосуються предмету доказування. Позивач виконав свої зобов'язання з поставки товару, що підтверджується наданими до суду доказами. Відповідачем не направлялись на адресу позивача претензії щодо недоліків товару. Йому стало відомо про претензії відповідача після отримання відзиву на позовну заяву. Разом із позовною заявою до суду були надані докази надіслання копії позовної заяви відповідачу - поштова квитанція та опис вкладень до цінного листа (а.с. 67-70).

Позивач у судове засідання 17.10.2018 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується витягом з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", повідомленням про вручення поштового відправлення №4301036634906 від 23.10.2018 року.

Відповідач звернувся з клопотанням від 17.10.2018 року про повернення позовної заяви позивачу відповідно до ч. 5 ст. 174 ГПК України, мотивуючи тим, що надісланий їм примірник не відповідає вимогам, встановленим ч.ч. 1, 5.ст. 164 ГПК України (а.с. 72-75).

Судом встановлено, що позовна заява ПАТ "Зміївська овочева фабрика" підписана представником позивача ОСОБА_4 (в межах повноважень, визначених довіреністю №б/н від 04.09.2018 року (а.с. 8) та до позовної заяви долучено докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу (поштова квитанція та опис вкладень до цінного листа, а.с. 28).

Статтею 174 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви на стадії надходження до суду.

Оскільки, подана суду позовна заява підписана повноважною особою, надіслання додатків до позовної заяви відповідачу підтверджене належними та допустимими доказами, суд протокольною ухвалою від 17.10.2018 року відмовив у задоволенні заяви відповідача про повернення позовної заяви, як не обґрунтованої. При цьому судом враховано, що позовна заява прийнята до розгляду ухвалою суду від 13.09.2018 року. Відповідач ознайомився з матеріалами справи та зробив копії 16.10.2018 року. У судовому засіданні 17.10.2018 року пояснив, що зміст надісланої на його адресу позовної заяви відповідає поданій суду.

Відповідач у заяві №б/н від 17.10.2018 року просить залучити третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ПП "Перша продовольча компанія". Заяву обґрунтовує тим, що на підставі договору партія томатів завантажена 25.04.2018 року позивачем без участі представника відповідача, була відправлена на склад третьої особи - ПП ""Перша продовольча компанія" (а.с. 76).

Ухвалою суду від 17.10.2018 року судом задоволено заяву відповідача та в порядку, визначеному ст. 50 ГПК України, залучено ПП "Перша продовольча компанія" (вул. Леніна, 69-а, с. Гаврилівка, Вишгородський р-н., Київська обл., код ЄДРПОУ 33401485) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання на 31.10.2018 року об 11 год. 30 хв. Повідомлено позивача та третю особу про відкладення підготовчого засідання. Зобов'язано позивача направити на адресу третьої особи копію позовної заяви з доданими до неї документами, відповіді на відзив, докази надіслання надати суду. Зобов'язано відповідача направити на адресу третьої особи копію відзиву на позовну заяву, докази надіслання надати суду. Запропоновано третій особі - ПП "Перша продовольча компанія" надати відповідно до ст. 168 ГПК України письмові пояснення на позовну заяву не пізніше ніж у 5-ти денний строк з дня вручення ухвали; одночасно надіслати всім учасникам судового процесу копію пояснень та доданих документів, докази такого направлення надати суду.

Відповідач у запереченні на відповідь позивача на відзив зазначає, що ТзОВ "Імфуд" отримало електронним шляхом від позивача редакцію договору поставки № 16 від 25 квітня 2018 року, який на прохання позивача був підписаний керівником відповідача та надісланий по електронній пошті позивачу, що підтверджується електронним листуванням між сторонами. Позивач надіслав відповідачу рахунок № 205 від 25 квітня 2018 року на оплату томату вищого ґатунку в кількості 18 000 кг вартістю 656 640 грн. без ПДВ. На усне прохання позивача відповідач 25.04.2018 року перерахував йому в якості авансу 50 000 грн. 00 коп. Одночасно, на прохання позивача, відповідач надіслав копію довіреності № 14 від 25.04.2018 року, виданої на ім'я директора ТзОВ "Імфуд" ОСОБА_5, оригінал якої позивачу не надавався і знаходиться у відповідача. Оскільки, томати, які відповідач мав придбати у позивача, в подальшому мали бути відправлені на адресу ПП "Перша продовольча компанія" в с. Гаврилівка Київської області, то по усній домовленості з позивачем, останній мав відправити томати саме на вказану адресу, де мали бути прийняті по кількості та якості, для чого 25 квітня 2018 року відповідач видав своєму працівнику експедитору ОСОБА_6 довіреність № 15 на приймання від позивача томату вищого ґатунку в кількості 18 тонн. Узгодивши вище вказані господарські та фінансові питання, директор ТзОВ "Імфуд" ОСОБА_5 для вирішення питань постачання овочевої продукції 25 квітня 2018 року відбув у відрядження в с. Волиця Сокальського району Львівської області і прибув в м. Нововолинськ лише 26 квітня 2018 року, що підтверджується посвідченням про відрядження. Таким чином, відповідач виконав свої зобов'язання по умовах договору поставки № 16 від 25.04.2018 року, в той час, коли позивач порушив як умови договору поставки, так і якість відправленого товару. У долученій до позовної заяви видатковій накладній №1022 від 25.04.2018 року підпис директора ОСОБА_5 є підробленим, що може підтвердити почеркознавча експертиза. Тим самим є підстави стверджувати, що вказаний товар покупцем (відповідачем) не отриманий. Під час розвантаження 26.04.2018 року в с. Гаврилівка Київської області на складі ПП "Перша продовольча компанія" виявлено завантаження томатів в ящики неналежної жорсткості, внаслідок чого нижні 222 ящики просіли і розчавили наявні в них томати. Були виявлені і гнилі томати, в зв'язку з чим загальна вага неякісних томатів склала 1 290 кг, які явно не відповідали задекларованим позивачем томатам "вищого ґатунку". Вказана обставина була зафіксована шляхом складання 26.04.2018 року актів сортування овочевої продукції та приймання-передачі продукції за кількістю та якістю. Крім того, під час приймання товару здійснювалась фото та відео фіксації ушкоджених ящиків та томатів. По факту виявлення неякісної продукції по телефону відразу повідомлено позивача, який в телефонному режимі визнав свою вину і просив не повертати всю кількість товару. 26.04.2018 року відповідач електронною поштою відправив позивачу претензію щодо поставки неякісного товару на загальну суму 57 482 грн. 60 коп., яка в подальшому була погоджена з позивачем в розмірі 56 640 грн. Вартість придатного для використання томату відповідач перерахував позивачу, зокрема, 27.04.2018 року - 120 000 грн. 00 коп. та 02.05.2018 року - 430 000 грн. 00 коп. (а.с. 82-101).

Позивач у судовому засіданні 31.10.2018 року звернувся з клопотаннями про приєднання до матеріалів справи податкової накладної №431/2 від 25.04.2018 року, доказів її надіслання, реєстрації та отримання відповідачем; доказів надіслання позовної заяви з додатками третій особі: поштової квитанції та опису вкладень (а.с. 116-122).

Третя особа у судове засідання 31.10.2018 року не з'явилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301036632580 від 01.11.2018 року.

З пояснень представника відповідача у судовому засіданні третя особа надіслала суду та сторонам пояснення по справі, проте, оскільки ухвалу суду отримала незадовго до засідання, вони не надійшли адресатам на час розгляду справи.

На підставі ст.ст. 182, 185 195, 234 ГПК України, господарський суд протокольною ухвалою від 31.10.2018 року закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив 28.11.2018 року о 12 год. 00 хв. Ухвалою суду від 31.10.2018 року повідомлено третю особу, що розгляд справи по суті відбудеться 28.11.2018 року о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 01.11.2018 року задоволено клопотання ОСОБА_3 "Зміївська овочева фабрика" щодо участі у судовому засіданні, що призначене 28.11.2018 року на 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. Доручено господарському суду Харківської області забезпечити проведення "28" листопада 2018 року на 12:00 год. в режимі відеоконфенції судового засідання по справі №903/653/18.

Третя особа у поясненнях від 26.10.2018 року позовні вимоги заперечила, мотивуючи поставкою неякісного товару. Зазначає, що 25 квітня 2018 року представник ТзОВ "ІМФУД" в телефонному режимі повідомив, що має можливість продати 18 000 кг свіжих томатів, які, в разі згоди, можемо отримати на наступний день з Харківської області. Після узгодження вартості томатів компанія погодилась на прийом товару з участю представника ТзОВ "Імфуд". 26 квітня 2018 року на ПП "Перша продовольча компанія" прибув представник ТзОВ Імфуд" ОСОБА_6 з довіреністю № 15 від 25 квітня 2018 року на право отримувати від Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" томати вищого ґатунку в кількості 18 тонн. Працівниками в присутності представника ТзОВ "Імфуд" ОСОБА_6 виявлено, що томати завантажені відправником в ящики неналежної жорсткості, внаслідок чого нижні 222 ящики просіли та розчавили томати, які знаходились в нижніх ящиках. Також, було виявлено недостиглі, зелені та гнилі помідори, які не відповідали заявленій якості як томати вищого ґатунку. Процес розвантаження товару та виявлення вказаних неякісних томатів фіксувався відеокамерою та фотографувався. По вказаному факту менеджер з продажу ПП "Перша продовольча компанія" ОСОБА_7 та експедитор ТзОВ "Імфуд" ОСОБА_6 26.04.2018 року склали акт сортування овочевої продукції та акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю. Всього було забраковано 1290 кг продукції, в зв'язку з чим хотіли відмовитись від приймання вказаних томатів. Однак, як повідомив представник ТзОВ "Імфуд" ОСОБА_6, після спілкування його керівництва з ПАТ "Зміївська овочева фабрика", яке просило не повертати їм всю кількість томатів, було погоджено з ТзОВ "Імфуд" прийняти та оплатити лише якісний товар загальною кількістю 16 7110 кг.

Позивач у клопотанні від 13.11.2018 року в порядку ч. 10 ст. 80 ГПК України просить приєднати до матеріалів справи електронні докази в паперових копіях, а саме: копію податкової накладної № 461/2 від 25.04.2018 року, копію квитанції про направлення ТОВ Імфуд податкової накладної № 461/2 від 25.04.2018 року, копію квитанції про отримання ТОВ Імфуд податкової накладної № 461/2 від 25.04.2018 року, копію квитанції про реєстрацію податкової накладної № 461/2 від 25.04.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. У клопотанні від 13.11.2018 року просить витребувати у ТОВ "Імфуд" докази в порядку ст. 81 ГПК України - товарно-транспортну накладну №Р1022 від 25 квітня 2018 року; договір перевезення вантажів, укладений з ФОП ОСОБА_8. Клопотання обґрунтував тим, що позивач не отримував від відповідача підписану вантажоотримувачем - відповідачем товарно-транспортну накладну, яка може підтвердити факт отримання та оприбуткування товару відповідно до договору поставки № 16 від 25.04.2018 року, а також враховуючи наявний договір перевезення вантажів між відповідачем та ФОП ОСОБА_8

Суд протокольною ухвалою від 28.11.2018 року відхилив клопотання позивача про витребування доказів, оскільки відповідно до ч.1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

З пояснень представника відповідача, третьої особи договір на перевезення ними не укладався. Товар доставлявся транспортом позивача.

У судовому засіданні 28.11.2018 року позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та запереченнях на відзив. Відповідач та третя особа позов заперечили з підстав, викладених у відзиві.

Судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 04.12.2018 року до 14 год. 00 хв. для надання можливості врегулювання спору в добровільному порядку.

Сторони у судове засідання 04.12.2018 року не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками представника відповідача та третьої особи а розписці суду та протоколом судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

25.04.2018 року між приватним акціонерним товариством "Зміївська овочева фабрика" (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Імфуд" (покупець) укладений договір поставки №16 (а.с. 10-13).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору постачальник зобов'язується передати у встановлений договором строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього згідно умов даного договору. Товаром, який поставляється за договором, є овочі свіжі та ягоди свіжі (товар). Найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість партії зазначається в накладних, рахунках. При тлумаченні умов поставки товару за договором сторони застосовують Міжнародні правила тлумачення термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року). Конкретний пункт поставки товару попередньо узгоджується з покупцем та зазначається в товарно-транспортній накладній (п. 3.7 договору).

Відповідно до п.п. 2.1-2.4 договору кількість та асортимент товару визначається в накладних, рахунках. Якість товару, який поставляється, повинна відповідати встановленим стандартам, технічним умовам й підтверджуватись сертифікатом відповідності якості або іншим документом, який видає постачальник на вимогу покупця. Товар відвантажується в тару покупця або постачальника за домовленістю між сторонами. Тара одноразового використання постачальнику не повертається. Вартість товару включає в себе вартість тари одноразового використання.

Пунктами 3.5, 3.7-3.10 договору визначено, що надання покупцем замовлення на товар та транспортного засобу до місця відвантаження є згодою покупця з ціною, асортиментом, кількістю та якістю товару, який постачається. Поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року), які застосовують з врахуванням особливостей, які пов'язані з внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, які випливають з цього договору на умовах FCA (пункти: Харківська область, Зміївськй район, смт. Слобожанське, Балаклійське шоссе, будинок 17-А; м. Харків, вул. Драгомирівська, 10; Харківська обл., Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Квітуча, будинок 5В). Конкретний пункт поставки товару попередньо узгоджується з покупцем та зазначається в товарно-транспортній накладній. Зобов'язання постачальника вважаються виконаними в повному обсязі з моменту надання покупцю товару за адресою, вказаною в п. 3.7 договору, завантаження і доставка товару до пункту призначення здійснюються силами, засобами й за рахунок постачальника. Розвантаження товару на складі покупця здійснюється силами, засобами і за рахунок покупця. На кожну партію товару постачальник в обов'язковому порядку надає покупцю видаткову накладну. Документи, що підтверджують якість товару, надаються постачальнику на вимогу покупця. Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній. Перехід права власності, а також ризиків випадкового псування, загибелі або знищення товару виникає в момент передання товару покупцю за адресою, вказаною в п. 3.7 договору.

Оплата товару здійснюється покупцем в день поставки до передання товару покупцю згідно з умовами цього договору на підставі рахунку-фактури (пункт 4.4 договору).

Пунктами 5.1, 6.1 договору визначено, що приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем в присутності представника постачальника в момент відвантаження товару у відповідності з п.п. 3.7, 3.8 договору. Після відвантаження претензії покупця по кількості та якості товару не приймаються. Покупець зобов'язується своєчасно та в порядку, встановлених даним договором , сплатити вартість товару; забезпечити своєчасне та належне прийняття товару на умовах даного договору; перевірити якість та кількість товару при його відвантаженні у відповідності з п.п. 3.7, 3.8 договору; у разі виявлення відхилень від умов даного договору відносно кількості та (або) якості товару покупець зобов'язаний негайно повідомити про це постачальника; виконувати інші обов'язки, визначені цим договором, додатковими угодами до нього та чинним законодавством.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року. Факсові копії договору, додатків до нього, документів, пов'язаних з його виконанням, мають силу оригіналу до моменту передавання (обміну) сторонами оригіналів вказаних документів (п.п. 10.1, 12.4 договору).

У відповідності до статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір №16 від 25.04.2018 року за правовою природою є договором поставки. Згідно ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Про надання факсовій копії договору сили оригіналу сторони погодили п. 12.4 договору.

Договір поставки № 16 від 25.04.2018 року предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був. Протилежного суду не доведено.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивач поставив товар, зокрема, томат вищого ґатунку кількістю 18 000 кг., загальною вартістю 656 640 грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ 109 440 грн. 00 коп.), що підтверджується видатковою накладною №1022 від 25.04.2018 року. Довіреністю №14 від 25.04.2018 року уповноважено отримати товар директора ОСОБА_5 (а.с. 14-15).

Позивачу надіслана копія довіреності, яка має силу оригіналу відповідно до п. 12.4 договору, оскільки оригінал на час розгляду справи знаходиться у відповідача.

Крім того, позивачем оформлено та зареєстровано податкову накладну №461/2 від 25.04.2018 року щодо постачання томатів вищого ґатунку в кількості 18 000 кг. загальною вартістю 547 200 грн. 00 коп. (а.с. 118-121).

Докази коригування накладної на спірну суму в матеріалах справи відсутні.

Надіслана позивачем на адресу відповідача претензія №88-7 від 11.08.2018 року на суму 56 640 грн. 00 коп. залишена без відповіді та задоволення (а.с. 24-25).

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Відповідач не заперечує обов'язок приймання товару на складі позивача, проте, повідомлення про неможливість прийняття товару не надав.

Замовлення товару та погодження місця поставки не заперечує.

Згідно п. 5.1 договору прийняття товару по кількості та якості здійснюється покупцем в присутності представника постачальника в момент відвантаження товару у відповідності з п.п. 3.7, 3.8 договору. Після відвантаження претензії покупця по кількості та якості товару не приймаються.

Відправка товару позивачем без виконання відповідачем умов договору щодо попередньої оплати, приймання товару, не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема, щодо порядку прийняття товару, оскільки позивач скористався своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України №3-78гс14 від 19.08.2014 року, №3-121гс14 від 30.09.2014 року, №33-125гс 14 від 07.10.2014 року.

Відповідач поставлений товар прийняв, оплатив частково на суму 600 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача та не заперечено представником у судових засіданнях (а.с. 16-23).

Відповідач стверджує, що позивач в телефонному режимі погодив оплату за мінусом 56 000 грн. 00 коп. вартості неякісного товару, проте, доказів звернення до позивача з вимогою надати скориговану накладну, чи іншого вирішення питання щодо поставки неякісного товару, не надав.

Товарно-транспортна накладна на поставлений товар, договір з перевізником в матеріалах справи відсутні.

Всі учасники справи замовлення транспорту заперечують.

Позивач зазначає, що ним встановлено, що перевезення здійснив фізична особа-підприємець ОСОБА_8 за замовленням ТОВ "Імфуд", проте доказів на підтвердження не подав.

Сторони не обгрунтували, на підставі яких товарно-супровідних документів (ТТН) відвантажений та прийнятий від перевізника товар.

Позивач надав покупцю товар за зазначеною в договорі адресою, завантажив та доставив до пункту призначення, отже, згідно п. 3.7 договору передав відповідачу право власності на товар, ризики псування, загибелі, знищення.

Згідно п. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Поставку товару сторони не заперечують. Спір виник щодо невідповідності частини товару якісним показникам. Згідно умов договору поставки №16 від 25.04.2018 року завантаження, доставка товару до пункту призначення здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника. Пошкодження товару при перевезенні відповідач обгрунтовує порушенням технології пакування та завантаження товару в автомобіль та не якісними ящиками, в які упаковувався товар. Причини - ящики не витримали нагрузки, просіли і роздавили томати.

Отже, товар прийнятий відповідно до видаткової накладної №1022 від 25.04.2018 року. Про наявність інших документів, на підставі яких міг бути прийнятий товар, відповідач не повідомив.

Відповідач стверджує про підробку підпису директора ТОВ "Імфуд" ОСОБА_5 у спірній накладній, оскільки він не міг прийняти товар у зв'язку з його відрядженням у період відвантаження товару в іншу область.

Проте, спірний товар отримано відповідачем 25.04.2018 року.

Часткова оплата товару була здійснена 25.04.2018 року, 27.04.2018 року, 02.05.2018 року, тобто після його отримання.

П.3.4 постанови Пленуму ВГС України №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Таким чином, здійснення ТОВ "Імфуд" часткової оплати товару після підписання видаткової накладної №1022 від 25.04.2018 року є подальшим схваленням товариством правочину, зокрема, постачання та отримання спірного товару.

Крім того, відповідач поставку томатів в кількості 18 000 кг не заперечує.

Заперечення відповідача щодо підробки підпису ОСОБА_5 в накладній №1022 від 25.04.2018 року в сукупності з іншими обставинами справи та доказами не спростовують поставку товару в кількості 18 000 кг. на суму 656 640 грн. 00 коп.

Докази невідповідності підпису ОСОБА_5 на накладній в матеріалах справи відсутні. Дата підпису накладної не зазначена.

Спір у даному випадку виник щодо поставки товару неналежної якості на суму 56 640 грн. 00 коп.

Заперечення відповідача щодо поставки товару неналежної якості також не приймаються судом.

Договором визначено, що приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем в присутності представника постачальника в момент відвантаження товару. У відповідності з п.п. 3.7, 3.8 договору після відвантаження претензії покупця по кількості та якості товару не приймаються (п. 5.1 договору).

Разом з тим, з умов договору не вбачається, що сторонами було визначено окремий порядок оформлення приймання-передачі товару по якості, зокрема, складення відповідного двостороннього акту, розписок покупця про отримання тощо, що не виключає мовчазної згоди. Згідно п. 3.5 договору надання покупцем замовлення на товар та транспортного засобу до місця відвантаження є згодою покупця з ціною, асортиментом, кількістю та якістю товару, який постачається. Отже, не направленням свого представника для участі у прийманні товару відповідач взяв на себе ризик відвантаження неякісного товару.

Згідно акту сортування з ознаками гнилі виявлено лише 180 кг томату.

Відсутність представника ТОВ "Імфуд" при прийнятті товару позивач не спростував.

Відповідач стверджує, що товар по якості прийняв не у постачальника, а на складі кінцевого покупця - ПП "Перша продовольча компанія".

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не

врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Таким чином, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості або некомплектних, а також в неналежній тарі (упаковці), господарським судам необхідно керуватись статтями 248-253 Цивільного кодексу України, Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції (товарів) за якістю, а також договором.

Приймання товару по якості здійснюється на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затверджена постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966 року №П-7, надалі "Інструкція 7")

Пунктом 14 Інструкції встановлено, що приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішуванню з іншою однорідною продукцією (п. 17 Інструкції).

Частинами 1, 2 ст. 688 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно ч. 8 ст. 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Надіслана відповідачем на електронну адресу позивача претензія від 26.04.2018 року щодо виявлених дефектів не є визначеним ст. 688 ЦК України повідомленням продавця про порушення умов договору (а.с. 54). Вона надіслана за результатами приймання товару за участю третьої особи.

Заперечення позивача щодо надіслання претензії на невідому електронну адресу, яка немає відношення до ТОВ "Зміївська овочева фабрика", не приймаються судом, оскільки, між сторонами неодноразово проводились електронні переписки щодо істотних умов договору, обмін документами, саме зі спірної електронної адреси (а.с. 87-90).

Згідно п. 8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №01-6/1205 від 12.11.1993 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних" якщо якість продукції (товарів) не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам (еталонам) або умовам договору, покупець (одержувач) має право відмовитись від її прийняття і вимагати заміни (пункти 41 та 34 Положень про поставки продукції і товарів).

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Доказів відмови відповідача від поставленого товару чи вимога про його заміну в матеріалах справи відсутні.

Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.

При неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться, зокрема, за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції (п. 20 Інструкції).

Згідно п. 32 Інструкції, акт, що встановлює неналежну якість чи некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п. 20, п. п. а), б) та в) затверджується керівником підприємства-отримувача чи його заступником не пізніше трьохденного строку після складання акту.

Системний аналіз положень Інструкції П-7 та умов укладеного між сторонами договору (п.п. 3.7, 3.8, 5.1, 6.1) дає підстави дійти висновку про те, що саме на покупця покладено обов'язок здійснити прийомку товару та скласти відповідний Акт, що встановлює неналежну якість продукції, у випадку виявлення товару неналежної якості, у тому числі й в процесі його обробки (використання).

Відповідачем не виконано всіх обов'язкових умов щодо складання відповідного акту, що встановлює неналежну якість отриманого товару, а тому відсутні підстави вважати, що поставлений позивачем та використаний відповідачем товар є неналежної якості, оскільки за умови порушення відповідачем вимог Інструкції П-7 щодо складання акту, останній позбавлений права відмовитися від оплати придбаного товару з посиланням на неякісність придбаного у позивача товару за договором.

Крім того, не виклик представника відповідної галузевої інспекції за якістю продукції позбавляє можливості суд перевірити кількість та відповідну якість відвантаженого товару.

Докази на підтвердження повноважень представника ПП "Перша продовольча компанія", який брав участь у прийманні товару, в матеріалах справи відсутні.

Наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі продукції за кількістю та якістю від 26.04.2018 року не відповідає умовам договору поставки №16 від 25.04.2018 року, вимогам Інструкції П-7, не містить обов'язкових реквізитів, а саме: не зазначено дата та номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції за якістю, вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю; дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений; номери і дати договору на поставку продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа, що посвідчує якість продукції; умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта; кількість (вага) перевіреної продукції; чи зроблений відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані, не може вважатись належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, а тому не приймається судом.

Відповідач та третя особа зазначають, що товар у місці призначення оглядався в присутності експедитора постачальника, проте, доказів не надали.

Крім того, не доведено, що акти оформлені про прийняття товару, поставленого позивачем відповідачу, оскільки, одержувачем у них зазначено ПП "Перша продовольча компанія", постачальником ТОВ "Імфуд", поставка на виконання договору №12/01-18 від 12.04.2018 року, який укладений між відповідачем та третьою особою. Докази надіслання актів позивачу в матеріалах справи відсутні.

Надані третьою особою фото та відео докази не є належними та допустимими. Крім того, з них не вбачається, що фіксація проведена при прийманні спірного товару.

Докази на підтвердження вартості пересортування в сумі 8 000 грн. 00 коп., ціни ящиків, не подані.

Пунктом 6.1 договору визначено, що покупець зобов'язується своєчасно та в порядку, встановленим даним договором сплатити вартість товару; забезпечити своєчасне та належне прийняття товару на умовах даного договору; перевірити якість та кількість товару при його відвантаженні у відповідності з п. 3.7, 3.8 договору; у разі виявлення відхилень від умов даного договору відносно кількості та (або) якості товару покупець зобов'язаний негайно повідомити про це постачальника; виконувати інші обов'язки, визначені цим договором, додатковими угодами до нього та чинним законодавством.

Пояснення відповідача щодо повідомлення позивача в телефонному режимі про проведення перевірки якості товару не взяті судом до уваги, оскільки не є належними та допустимим доказами. Згідно пояснень позивача про неналежну якість товару дізнався з відзиву на позов.

Отже, акти сортування, приймання-передачі продукції за кількістю та якістю від 26.04.2018 року, в яких зазначаються недоліки поставленого товару, зокрема, невідповідність товару договірним умовам, що зумовило відмову в оплаті поставленої партії товарів, не доводять фактів поставки саме неякісної продукції, що є підставою застосування відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.07.2018 року по справі №904/8494/1.

Враховуючи прийняття відповідачем товару у встановленому договором порядку згідно видаткової накладної, яка оформлена у відповідності до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та його часткову оплату, останнім фактично своїми діями було підтверджено, що поставку було здійснено позивачем належним чином, у відповідності до умов договору.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 56 640 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Імфуд" відповідно до ст.ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 692, 712 ЦК України.

Також, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 9 563 грн. 26 коп. пені за період з 26.04.2018 року по 04.06.2018 року та 8 364 грн. 24 коп. 30% річних за період з 26.04.2018 року по 04.06.2018 року.

Договором поставки № 16 від 25.04.2018 року (п. 7.2) передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за договором покупець на вимогу постачальника виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого але неоплаченого товару, а також 30 % річних від суми прострочення.

Згідно ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір відсотків змінений сторонами у п. 7.2 договору.

Нараховані позивачем 9 563 грн. 26 коп. пені та 8 364 грн. 24 коп. 30% річних (нарахування перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3) підлягають до стягнення в силу ст.ст. 230-232, 343 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ", п. 7.2 договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. ОСОБА_3 на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 129, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Імфуд" (вул. Василя Стуса, буд. 3, м. Нововолинськ, Волинська обл., код ЄДРПОУ 40086785) на користь приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (Балаклійське шоссе, буд. 17-А, смт. Слобожанське, Зміївський район, Харківська обл., код ЄДРПОУ 31834736)

- 56 640 грн. 00 коп. боргу, 9 563 грн. 26 коп. пені, 8 364 грн. 23 коп. 30% річних та 1 762,00грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 76 329 грн. 49 коп. (сімдесят шість тисяч триста двадцять дев'ять грн. 49 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складено 06.12.2018

Суддя А. М. Кравчук