Ухвала

від 05.12.2018 по справі 907/703/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                    88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"05" грудня 2018 р.                     м. Ужгород                     Справа № 907/703/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт Напоїв», м. Ужгород суми 60099,87грн., у тому числі 41000,00грн. заборгованості за лімітом овердрафту згідно Договору кредиту за овердрафтом №04-7/3о-72 від 14.03.2017, 1781,54грн. відсотків за користування овердрафтом, 3073,32 грн. пені внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно договору кредиту, 12500,00грн штрафу, 256,11грн. три відсотки річних та 1489,24грн. інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

04.12.2018 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт Напоїв», м. Ужгород суми 60099,87грн., у тому числі 41000,00грн. заборгованості за лімітом овердрафту згідно Договору кредиту за овердрафтом №04-7/3о-72 від 14.03.2017, 1781,54грн. відсотків за користування овердрафтом, 3073,32 грн. пені внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно договору кредиту, 12500,00грн штрафу, 256,11грн. три відсотки річних та 1489,24грн. інфляційних втрат.

05.12.2018 за вказаною заявою Господарським судом Закарпатської області був виданий судовий наказ за вимогою Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт Напоїв», м. Ужгород суми 41000,00грн. заборгованості за лімітом овердрафту згідно Договору кредиту за овердрафтом №04-7/3о-72 від 14.03.2017, 1781,54грн. відсотків за користування овердрафтом.

Дослідивши подану заяву в іншій частині - щодо вимог про стягнення з боржника 3073,32 грн. пені внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно договору кредиту, 12500,00грн штрафу, 256,11грн. три відсотки річних та 1489,24грн. інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що у цій частині заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом, вимоги Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт Напоїв», м. Ужгород суми 3073,32 грн. пені внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно договору кредиту, 12500,00грн штрафу, 256,11грн. три відсотки річних та 1489,24грн. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення строків повернення кредиту, не відповідають приписам ст.148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки пеня, штраф, інфляційні втрати та 3% річних не є заборгованістю за своєю правовою природою.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, проценти, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, не мають характеру штрафних санкцій, а становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, що відрізняється від штрафної, яка полягає, наприклад, у стягнення пені.

В свою чергу інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних затрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Також судом встановлено, що крім вимог про стягнення 1489,24 грн. інфляційних втрат та 256,11 грн. 3% річних, заявник в поданій суду заяві також просить суд стягнути з боржника пеню в розмірі 3073,32 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 12500,00грн. штрафу.

Згідно з приписами ст. ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Так, у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що розмір штрафних санкцій щодо окремих видів зобов'язань встановлюється законом, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому суд зазначає, що вимоги про сплату пені, штрафу та передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інших нарахувань (процентів річних та втрат від інфляції) у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, яка фактично не є заборгованістю у розумінні ст.148 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що вимоги Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт Напоїв», м. Ужгород суми 3073,32 грн. пені внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно договору кредиту, 12500,00грн штрафу, 256,11грн. три відсотки річних та 1489,24грн. інфляційних втрат хоча і мають грошовий характер, проте не є за своєю правовою природою грошовою заборгованістю, стосовно якої Господарським судом Закарпатської області може бути видано судовий наказ на підставі ст.ст.147, 148 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин суд доходить висновку, що заява Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт Напоїв», м. Ужгород суми 3073,32 грн. пені внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно договору кредиту, 12500,00грн штрафу, 256,11грн. три відсотки річних та 1489,24грн. інфляційних втрат не відповідає вимогам, встановленим ст.148 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим відмовляє у видачі наказу в частині вказаних вимог.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 147 - 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству «Комерційний інвестиційний банк», м. Ужгород у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт Напоїв», м. Ужгород суми 3073,32 грн. пені внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно договору кредиту, 12500,00грн штрафу, 256,11грн. три відсотки річних та 1489,24грн. інфляційних втрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала складена та підписана 06.12.2018.

          Суддя Ремецькі О.Ф.