Рішення

від 06.12.2018 по справі 910/13554/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2018Справа № 910/13554/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "А.Корольова"

до фізичної особи-підприємця Неруса Костянтина Васильовича

про стягнення 21 067,10 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "А.Корольова" до фізичної особи-підприємця Неруса Костянтина Васильовича про стягнення 21 067,10 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами 20.02.2018 року укладено договір №02/146 поставки віконних блоків ПВХ.

На виконання умов договору позивачем 07.03.2018 року сплачено на користь відповідача 16 704,00 грн.

У зв'язку з невиконанням умов договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в якій просив виконати умови договору протягом 7 днів або повернути кошти.

Оскільки, відповідачем умови договору не виконані та кошти не повернуті позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення основного боргу в розмірі 16 704,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 99,69 грн., трьох процентів річних в розмірі 1 150,52 грн. та пені в розмірі 3 112,89 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0103046543444 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.10.2018 року, а саме: 03134, АДРЕСА_1.

Ухвала господарського суду м. Києва від 16.10.2018 р. повернута до суду у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103046543444.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/13554/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

16.11.2018 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог №014 від 16.11.2018, відповідно до якої просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості в розмірі 16 704,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 417,06 грн., три проценти річних в розмірі 1 514,34 грн., пеню в розмірі 3 623,62 грн.

Відповідно до п.2 ч. 2 статті 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження .

Частиною 2 статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2018 року відкрито провадження у справі №910/13554/18.

Тобто, тридцятим днем з дня відкриття провадження у справі є 15.11.2018 року.

Таким чином, кінцевий строк для подачі збільшення позову у справі №910/13554/18 є 15.11.2018 року.

Оскільки, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "А.Корольова" подано (16.11.2018 року) заяву про збільшення позовних вимог у справі № 910/13554/18 після спливу встановлено законом строку для подання збільшення позовних вимог та не подано клопотання щодо поновлення даного строку, тому заява про збільшення позовних вимог №014 від 16.11.2018 залишається без розгляду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20.02.2018 року між фізичною особою-підприємцем Нерусом Костянтином Васильовичем (виконавець) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "А.Корольова" в особі голови правління Панасенко О.М. (замовник) укладено договір №01/146 поставки віконних блоків ПВХ.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язується по завданню замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставку та встановлення білих пластикових вікон в приміщенні замовника, яке знаходиться за адресою: проспект Корольова, 8, під'їзд 9.

Згідно з п.6.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

Виконавець зобов'язується здійснити поставку та встановлення виробу протягом 7-10 банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації та отримання авансового платежу відповідно до п.3.3 даного договору. Надати консультаційні послуги при виконанні поставки (п.2.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, перелік та вартість виконаних робіт по договору зазначаються в специфікації та становлять 16 704,00 грн.

Ціна включає в себе вартість поставки та встановлення метало пластикових виробів, зазначених в специфікації (п.3.2 договору).

Згідно з п.3.3 договору авансовий платіж в розмірі 16 704,00 грн. від вартості виконаних виконавцем робіт здійснюється замовником протягом 7-10 банківських днів з моменту підписання даного договору та специфікації до нього. Залишок 0 грн. оплачуються замовником по факту постачання та встановлення.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №23 від 25.02.2018 року на суму 16 704,00 грн. з якого вбачається, що позивачем на користь відповідача перераховано 16 704,00 грн. з призначенням платежу: металопластикові вікна зг. дог.№01/146 від 20.02.2018р. .

Проте, в позові позивачем зазначено, що вищезазначені кошти на усну вимогу відповідача були повернуті позивачу. А платіжним дорученням №24 від 07.03.2018 року позивач повторно сплатив 16 704,00 грн. вказавши номер платіжної картки відповідача.

Так, з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №24 від 07.03.2018 року вбачається, що об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "А.Корольова" перераховано фізичній особі-підприємцю Нерусу Костянтину Васильовичу 16 704,00 грн. з призначенням платежу: металопластикові вікна зг.дог. №01/146 від 20.02.2018р. Номер карти 4149625813419668 без ПДВ. .

Відповідно до ч. 1 статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позивачем перераховано відповідачу 07.03.2018 року 16 704,00 грн. та беручи до уваги те, що відповідно до п.2.1.1 договору відповідач зобов'язаний здійснити поставку та встановлення виробу протягом 7-10 банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації та отримання авансового платежу, тому відповідач зобов'язаний був поставити товар до 22.03.2018 року, а першим днем прострочення поставки є 23.03.2018 року.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем, позивачем направлено вимогу про сплату заборгованості, в якій просив відповідача виконати умови договору протягом 7 (семи) днів, або повернути кошти ОСББ А. Корольова з дня отримання даної вимоги на розрахунковий рахунок за реквізитами: п/р 26007300321719, АТ Ощадбанк , МФО 322669, код ЄДРПОУ 40510700 (в призначенні платежу вказати сплата боргу згідно вимоги від 01.08.2018 №43).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що вищезазначену вимогу позивач направляв на адресу відповідача 02.08.2018 року, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти №4206 від 02.08.2018 року рекомендованим листом №0313407157557 та 13.08.2018 року, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти №5003 від 13.08.2018 року рекомендованим листом №0313408775688.

Як вбачається з офіційного сайту Укрпошти рекомендоване повідомлення 0313407157557 - 04.08.2018 року не вручене під час доставки: інші причини.

Також, рекомендоване повідомлення 0313408775688 - 20.08.2018 року не вручене під час доставки: інші причини.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу вимоги про сплату заборгованості.

Враховуючи вимогу позивача про сплату заборгованості, в якій просив відповідача виконати умови договору протягом 7 (семи) днів, або повернути кошти ОСББ А. Корольова з дня отримання даної вимоги, та беручи до уваги те, що судом встановлено, що дана вимога вважається врученою відповідачу 04.08.2018 року, тому на думку суду, з 12.08.2018 року (04.08.2018 року + 7 днів) виникає грошове зобов'язання відповідача щодо повернення коштів.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази поставки товару чи повернення коштів.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 16 704,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині поставки позивач просить стягнути з відповідача пеню (на підставі п.4.2 договору) в розмірі 3 112,89 грн. нараховану станом на 09.10.2018 року за період з березня 2018 року по вересень 2018 року включно.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку прострочення виконання робіт, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що з 23.03.2018 року у відповідача виникло прострочення з поставки та встановлення виробу (вікон), а з 12.08.2018 року виникло грошове зобов'язання щодо повернення коштів (попередньої оплати). А тому, судом здійснено перерахунок нарахування пені за невиконання умов договору згідно п.4.2 договору за період з 23.03.2018 року по 11.08.2018 року.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 16704.00 23.03.2018 - 12.04.2018 21 17.0000 % 0.093 % 326.76 16704.00 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17.0000 % 0.093 % 653.52 16704.00 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17.0000 % 0.093 % 762.43 16704.00 13.07.2018 - 11.08.2018 30 17.5000 % 0.096 % 480.53 Таким чином, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 2 223,24 грн. та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 889,65 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 1 150,52 грн. нараховані за період з березня 2018 року по вересень 2018 року включно, а також індекс інфляції в розмірі 99,69 грн. фактично нарахований за період з березня 2018 року по серпень 2018 року включно.

У постанові Великої Палати Верховного суду у справі №910/10156/17 провадження №12-14гс18 від 10.04.2018 року Велика Палата дійшла висновку, що наслідком неправомірного користування чужими грошовими коштами, тобто прострочення виконання грошового зобов'язання (як договірного, так і позадоговірного), є нарахування відсотків річних відповідно до частини 2 ст.625 ЦК України.

Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати сплату процентів, розмір яких визначений договором або законом (зокрема, частиною 1 статті 1048 ЦК, - у правовідносинах, що виникають з договору).

Враховуючи вказане, ключовим у застосуванні вказаних вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто наступає прострочення виконання грошового зобов'язання. До цього моменту можливим є нарахування процентів у якості плати, зокрема, згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК, після цього моменту - нараховуються відсотки річні відповідно до частини 2 ст.625 ЦК.

Оскільки судом встановлено, що першим днем прострочення виконання грошового зобов'язання є 12.08.2018 року, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних підлягають перерахуванню судом.

Розрахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 16704.00 12.08.2018 - 30.09.2018 50 3 % 68.65 За перерахунком суду загальний розмірі трьох процентів річних становить 68,65 грн. та підлягає задоволенню.

В частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 1 081,87 грн. відмовити.

Розрахунок індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 12.08.2018 - 31.08.2018 16704.00 1.000 0.00 16704.00 За перерахунком суду розмір індексу інфляції становить 0,00 грн.

В частині стягнення індексу інфляції в розмірі 99,69 грн. відмовити.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Неруса Костянтина Васильовича (03134, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "А.Корольова" (03134, м. Київ, просп. Корольова, 8, код ЄДРПОУ 40510700) основний борг в розмірі 16 704 (шістнадцять тисяч сімсот чотири) грн. 00 коп., пеню в розмірі 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 24 коп., три проценти річних в розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 65 коп. та судовий збір в розмірі 1 588 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий