Рішення

від 15.11.2018 по справі 911/1426/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/1426/18

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апаратус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Стандарт" про стягнення 378300,00 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Журавель Т.С. - довіреність від 10.07.2018;

від відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Апаратус" (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Стандарт" (далі - відповідач) 378300,00 грн заборгованості, у зв'язку з неповерненням останнім грошових коштів на підставі укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою від 02.07.2018 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання для її розгляду на 02.08.2018.

Ухвалою від 02.08.2018 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 25.09.2018.

Ухвалою від 25.09.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.10.2018.

Ухвалою від 25.10.2018 господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 15.11.2018.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому щодо неприбуття в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги таке.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1004160499, станом на час розгляду справи в суді Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Стандарт" зареєстроване за адресою: 08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Січнева, будинок 1.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.

За ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялися ухвали Господарського суду Київської області від 02.07.2018, 02.08.2018, 25.09.2018 та 25.10.2018, відповідає адресі, вказаній у витязі з ЄДР.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Враховуючи, що ухвали суду були надіслані відповідачу за належною адресою, однак повернуті підприємством зв'язку з відміткою про невручення, зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні до суду не надходило, при цьому надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріали справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 2015 по 2017 роки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Апаратус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Стандарт" існували відносини позики, які були засновані на підписаних між ними договорах про надання поворотної фінансової допомоги № 26/08/2015 від 26.08.2015, № 16/11/2015 від 13.11.2015, № 11/03/2016 від 11.03.2016, № 18/03/2016 від 18.03.2016, № 05/04/2016 від 05.04.2016, № 17/06/2016 від 17.06.2016 та № 29/06/2016 від 29.06.2016, які за змістом ідентичні, однак різняться сумою поворотної фінансової допомоги, наданої на виконання кожного договору окремо, та строків повернення цієї фінансової допомоги.

Так, за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 26/08/2015 від 26.08.2015 позивач зобов'язався перерахувати на рахунок відповідача 55000,00 грн зі строком повернення не пізніше 31.12.2015, за договором № 16/11/2015 від 13.11.2015 - 15000,00 грн зі строком повернення не пізніше 01.04.2016, за договором № 11/03/2016 від 11.03.2016 - 100000,00 грн зі строком повернення не пізніше 11.05.2017, за договором № 18/03/2016 від 18.03.2016 - 10000,00 грн зі строком повернення не пізніше 18.03.2017, за договором № 05/04/2016 від 05.04.2016 - 50000,00 грн зі строком повернення не пізніше 05.04.2017, за договором № 17/06/2016 від 17.06.2016 - 10000,00 грн зі строком повернення не пізніше 17.06.2017, за договором № 29/06/2016 від 29.06.2016 - 10000,00 грн зі строком повернення не пізніше 29.06.2017.

За п. 2.2 вищевказаних договорів унормовано, що у зв'язку з тим, що між сторонами налагоджуються тісні взаємовигідні ділові стосунки та перспективне довгострокове співробітництво, фінансова поворотна допомога надається на безвідсотковій (безоплатній) основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Поворотна фінансова допомога передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача (п. 2.3 договорів).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов підписаних договорів про надання поворотної фінансової допомоги, позивач перерахував на рахунок відповідача періодичними платежами (з 26.08.2015 по 30.06.2016 включно) 250000,00 грн фінансової поворотної допомоги, доказом чого є платіжні доручення № 1310 від 26.08.2015, № 1328 від 31.08.2015, № 1852 від 13.11.2015, № 2176 від 12.03.2016, № 2205 від 18.03.2016, № 2290 від 05.04.2016, № 2555 від 17.06.2016 та № 2582 від 30.06.2016.

Суд вважає, що платіжні доручення є належними доказами виконання позивачем умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги, а отже вони створюють обов'язок для відповідача по поверненню позивачу отриманих коштів, у строки встановлені договором.

Натомість суд встановив, що відповідач в порушення термінів, визначених в п. 3.1 вищевказаних договорів, свої боргові зобов'язання не погасив, у зв'язку з чим позивач 16.08.2018 направив на адресу відповідача заяву про наданння доказів повернення фінансової допомоги, перерахованих йому позивачем в рахунок отримання позики по договорах про надання поворотної фінансової допомоги, та вчасно ним не повернутої.

Згідно з наданих до справи доказів, відповідач заяву-претензію не отримав з причини невручення йому поштової кореспонденції.

Таким чином, станом на дату звернення до суду сума неповернутої відповідачем позивачу фінансової допомоги склала 250000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення місяться в ст.ст.525,526 ЦК України.

Враховуючи наявні в матеріалах справи документи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо повернення йому поворотної фінансової допомоги у розмірі 250000,00 грн є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, якими, зокрема, є підписані між сторонами договори про надання поворотної фінансової допомоги № 26/08/2015 від 26.08.2015, № 16/11/2015 від 13.11.2015, № 11/03/2016 від 11.03.2016, № 18/03/2016 від 18.03.2016, № 05/04/2016 від 05.04.2016, № 17/06/2016 від 17.06.2016 та № 29/06/2016 від 29.06.2016.

Що стосується вимог позивача про стягнення на його користь грошових коштів, перерахованих на рахунок відповідача за платіжними дорученнями № 2006 від 30.12.2015 на суму 8300,00 грн, № 2132 від 29.02.2016 на суму 20000,00 грн, № 2702 від 04.08.2016 на суму 10000,00 грн, № 3184 від 20.01.2017 на суму 10000,00 грн, № 3494 від 28.04.2017 на суму 50000,00 грн та № 3567 від 22.05.2017 на суму 40000,00 грн, в обгрунтування підстав стягнення яких позивач посилається на укладені з відповідачем договори про надання поворотної фінансової допомоги № 30/12/15 від 30.12.2015, № 290216 від 29.02.2016, № 04/08/2016 від 04.08.2016, № 200117 від 20.01.2017, № 270417 від 28.04.2017 та № 220517 від 22.05.2017, то суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки проведені платежі не є доказом виконання умов вищевказаних договорів про надання поворотної фінансової допомоги, з огляду на непідписання цих договорів зі сторони позивача.

Таким чином, суд вказує, що прив'язувати такі проведені оплати до договорів, які не є укладеними з відповідачем, та безсуперечно вважати їх результатом виконання позивачем умов цих договорів, не вбачається можливим.

Вказані кошти не можуть розглядатись як фінансова допомога (позика), видана позивачем на виконання договорів про надання поворотної фінансової допомоги № 30/12/15 від 30.12.2015, № 290216 від 29.02.2016, № 04/08/2016 від 04.08.2016, № 200117 від 20.01.2017, № 270417 від 28.04.2017 та № 220517 від 22.05.2017, а є натомість безпідставно набутим відповідачем майном.

Відповідно до ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки у суду відсутні докази погашення відповідачем боргу по отриманій позиці та ним не повернуто грошові кошти в отриманій від позивача сумі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково на суму 250000,00 грн. У іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Апаратус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Стандарт" про стягнення 378300,00 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Стандарт" (08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Січнева, будинок 1, код ЄДРПОУ 38792944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Апаратус" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Лютнева, будинок 1, офіс 6, код ЄДРПОУ 38306596): 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок заборгованості та 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок судового збору.

3. У іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повне рішення складено: 06.12.2018.

Суддя В.М. Антонова