Рішення

від 05.12.2018 по справі 234/17854/18

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/17854/18

Провадження № 2/234/4324/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Бакуменко А.В.,

за участі секретаря судового засідання Кісточка І.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду Краматорського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясногірської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Обставини справи :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 13.12.2015 року помер її рідний брат ОСОБА_2 Петрович.Після його смерті залишилось спадкове майно, що складається з 1/8 частка житлового будинку із службовими та дворовими будівлями та спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, буд. №8, в котрому він був зареєстрований та мешкав.

Вона ОСОБА_1 (до укладення першого шлюбу прізвище ОСОБА_2, після укладення першого шлюбу прізвище - Сухачова, після укладення другого шлюбу прізвище - ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, на день смерті рідного брата ОСОБА_2, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

Протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, заяву про прийняття спадщини мною не було подано нотаріусу, оскільки доньки мого рідного брата ОСОБА_2, Юлія, яка проживає у місті Києві та Олена, яка проживає у місті Харкові (на даний час їх прізвища мені невідомі) та які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті їх батька, на його похоронах повідомили мене, що вони будуть приймати та оформлювати на своє ім'я спадщину, що залишилась після смерті їх батька. Я передала їм правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на частку вищезазначеного житлового будинку із службовими та дворовими будівлями та спорудами та домову книгу.

У березні 2018 року вона зустріла колишню дружину померлого ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка повідомила, що спадщину після смерті її рідного брата, його доньки не приймали та не мають бажання її приймати.

Вважає, що встановлений статтею 1270ЦКУкраїни шестимісячний строк для прийняття спадщини мною було пропущено з поважних причин, оскільки вважала, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли його діти, які є спадкоємцями першої черги за законом відповідно до ч. 1 ст. 1261 Цивільного кодексу України.

19 травня 2018 року вона звернулась до Першої Краматорської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на моє ім'я, на спадкове майно, що залишилось після смерті мого рідного брата ОСОБА_2, а саме на 1/8 частку житлового будинку із службовими та дворовими будівлями та спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, буд. №8.

Постановою державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, від 19.05.2018 року №2077/02-31 мені було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті рідного брата ОСОБА_2, померлого 13.12.2015 року, у зв'язку з тим, що мною не надано заяви про прийняття спадщини в 6-ти місячний термін, як того вимагає ст. 1270 Цивільного кодексу України, з дня смерті ОСОБА_2, та у зв'язку з тим, що вона не проживала і не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою.

Позивачка та її представник були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, призначеного на 05.12.2018 року , проте в судове засідання не з'явились.

Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та наполяганні на задоволені позовних вимог.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надав суду заяву про розгляд за відсутності представника, та не заперечують проти задоволення заявлених вимог.

Відзив до суду не надходив.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив наступне,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідним братом ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АГ №103678, виданого 02 вересня 1967 року; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00011217737 від 17.10.2012 року; копія свідоцтва про укладення шлюбу серії V-НО №325806, виданого 03.11.1988 року; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00020199364 від 22.05.2018 року.

ОСОБА_2, помер 13.12.2015 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області 14.12.2015 року складено відповідний актовий запис №3410.

Після смерті ОСОБА_2, відкрилася спадщина:

- 1/8 частка житлового будинку із службовими та дворовими будівлями та спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, буд. №8, що належала йому на підставі договору дарування, посвідченого 13.10.2015 року державним нотаріусом Третьої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №1369.

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1270 Цивільного кодексу України, якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Постановою державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, від 19.05.2018 року №2077/02-31 мені було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті рідного брата ОСОБА_2, померлого 13.12.2015 року, у зв'язку з тим, що мною не надано заяви про прийняття спадщини в 6-ти місячний термін, як того вимагає ст. 1270 Цивільного кодексу України, з дня смерті ОСОБА_2, та у зв'язку з тим, що я не проживала і не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру в Першій Краматорській державній нотаріальній конторі мені повідомили, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 до теперішнього часу не відкривалась (не заводилась).

Отже, після смерті ОСОБА_2 та до теперішнього часу 1/8 частку житлового будинку із службовими та дворовими будівлями та спорудами за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, смт. Ясногірка, вул. Баженова, буд. №8, ніхто не успадкував.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Крім того, суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), повязаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції ). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будьяке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі Трегубенко проти України ).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційним, оскільки вони втратять право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для неї занадто надмірним тягарем нерозмірним з їх діями, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

На підставі зазначеного, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання заяви на прийняття спадщини є поважними, у звязку з чим, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 4 , 5 , 12 , 13 , 76 - 82 , 259 , 263 - 265 , 268 , 273 ЦПК України ст. ст.. 1263,1269 - 1272, ЦК України, суд,-

В И РІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ясногірської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк - три місяці, для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті її рідного брата ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 13.12.2015.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику.

Суддя Краматорського міського суду ОСОБА_6