Рішення

від 06.12.2018 по справі 322/267/18

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 322/267/18

Провадження № 2/314/1238/2018

Повне рішення суду, складено 05 грудня 2018 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Вільнянськ 26 листопада 2018 року

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя - Кофанов А.В.,

при секретарі - Лазечна Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Фермерського господарства "Форт", третя особа - Державний реєстратор виконавчого комітету Вільнянської міської Ради Запорізької області, про визнання договору недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФГ "Форт" та ОСОБА_2, згідно якого вимагає визнати недійсним укладений між відповідачами договір оренди землі від 03.02.2018 року.

Як зазначив позивач у своїй позовній заяві, 24.12.2009 року він уклав із ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки, згідно якого прийняв у користування належну відповідачу земельну ділянку площею 6,66 га; договір було укладено строком на 49 років, його державна реєстрація відбулася 20.01.2010 року. Проте позивачу стало відомо про існування іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки, що був укладений між відповідачами 03.02.2018 року; позивач вважає цей договір недійсним, оскільки земельна ділянка перебувала і перебуває в його користуванні, строк її оренди не закінчився, а тому відповідачі не могли укладати оспорювану угоду. Дії відповідачів, які уклали між собою договір оренди земельної ділянки, на думку позивача, порушують вимоги ст.ст.203, 215 ЦК України, Закону України "Про оренду землі". Враховуючи наведені обставини, позивач й звернувся до суду із зазначеними вимогами.

Відповідач ОСОБА_2, у свою чергу, звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому вимагає розірвати укладений з позивачем договір оренди земельної ділянки від 24.12.2009 року. В обґрунтування своїх зустрічних вимог відповідач посилається на те, що про згідно ст.ст.15, 21 Закону України "Про оренду землі", та розділу 4 зазначеного договору оренди, позивач зобов'язався сплачувати орендну плату у грошовій формі не рідше, ніж один раз на рік, але з грудня 2009 року ця орендна плата орендодавцем не вносилася. Враховуючи ці обставини, відповідач й звернувся до суду із зустрічним позовом.

Під час судового розгляду справи представник позивача адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги, зустрічний позов ОСОБА_2 не визнала. При цьому представник позивача пояснила, що договір, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є діючим, проте відповідачі, незважаючи на наявність діючого договору оренди земельної ділянки, уклали відносно неї інший договір оренди, що порушує, на її думку, положення ст.ст.203, 215 ЦК України та Закону України "Про оренду землі". Відносно зустрічної позовної заяви представник позивача просить прийняти до уваги, що ОСОБА_2 жодного разу не звертався до позивача з приводу виплати орендної плати, крім того, представник позивача вважає, що відповідач пропустив трьохрічний строк позовної давності на звернення до суду, та просить застосувати наслідки пропуску цього строку.

Представник відповідачів адвокат ОСОБА_4 позов не визнав, підтримав зустрічний позов ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 жодного разу не отримував від позивача орендної плати, у т.ч. за останні три роки, тому строк позовної давності не пропущений; просить також прийняти до уваги, що у разі розірвання у судовому порядку договору від 24.12.2009 року, він ніяким чином не впливає і не може вплинути на дійсність договору від 03.02.2018 року.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому докази, вважає, що підстав для задоволення первісного позову немає, проте наявні підстави для задоволення зустрічного позову.

Так, 24.12.2009 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали між собою договір оренди земельної ділянки, що належала останньому, згідно якого ОСОБА_1 прийняв у користування належну відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку площею 6,66 га, розташовану на території Підгірненської сільської Ради Новомиколаївського району Запорізької області; договір було укладено строком на 49 років, його державна реєстрація відбулася 20.01.2010 року.

Відповідно до пп.9, 11, 12 зазначеного договору, позивач як орендар зобов'язався вносити відповідачу ОСОБА_2 як орендодавцю орендну плату в грошовій формі у розмірі 2675 гривень 74 копійки; орендна плата має вноситися один раз на рік кожного року з 01 жовтня до 31 грудня, може вноситися авансом за декілька років дії договору; передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник не надали суду доказів належної сплати орендної плати відповідачу ОСОБА_2, і сама представник позивача, даючи пояснення у судовому засіданні, визнала факт того, що орендна плата відповідачу ОСОБА_2 не сплачувалася.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Згідно ч.2 тієї ж статті, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Таким чином, судом встановлені підстави для дострокового розірвання договору від 24.12.2009 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, у зв'язку із невиконанням орендарем ОСОБА_2 своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Доводи про пропуск відповідачем ОСОБА_2 трирічного строку позовної давності для подання зустрічного позову не можуть бути прийняті до уваги, оскільки договором від 24.12.2009 року передбачено зобов'язання орендаря сплачувати орендну плату щорічно, а як встановлено, протягом останніх трьох років ці зобов'язання орендар не виконував.

Суд також погоджується з доводами представника відповідачів про те, що у зв'язку із розірванням договору оренди землі від 24.12.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, він не може вплинути на дійсність іншого договору оренди від 03.02.2018 року, укладеного відносно тієї ж земельної ділянки між ОСОБА_2 та ФГ "Форт"; при цьому суд звертає увагу, що суб'єктивне право вимагати розірвання договору з'явилося у орендодавця ОСОБА_2 в момент невиконання орендарем своїх обов'язків щодо сплати орендної плати, а не в момент ухвалення рішення суду.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ФГ "Форт" задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 є обґрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 13, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Фермерського господарства "Форт", третя особа - Державний реєстратор виконавчого комітету Вільнянської міської Ради Запорізької області, про визнання договору недійсним - відмовити.

Зустрічний цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі, укладений 24 грудня 2009 року між ОСОБА_2 (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем).

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя А.В. Кофанов

26.11.2018 року

Суддя Андрій Валентинович Кофанов

06.12.2018