Постанова

від 07.06.2007 по справі 5414-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5414-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.06.2007Справа №2-7/5414-2007А

За позовом: Виробничо-комерційної фірми «Родина» (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 77, кв. 14, ідентифікаційний код 23449240)

До відповідача: Сімферопольської міської ради (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)

Про визнання протиправним рішенням та спонукання до виконання певних дій.

 Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний    

                                                       Секретар судового засідання В. Є. Євген'єва

представники:

Від позивача –  Аванесова І. Л., керівник.

Від відповідачів  –  не з'явився.

   Суть адміністративної  справи:

Виробничо-комерційна фірма «Родина» звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати п. 2.158 рішення Сімферопольської міської ради №455 від 15.09.2005 р. та зобов'язати Сімферопольську міську раду поновити договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Набережній 60-річчя СРСР (р. Салгір) для експлуатації кафе строком на п'ятнадцять років.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним рішенням позивачу було відмовлено в узгодженні місця розташування об'єкту будівництва, у той час як ВКФ «Родина» зверталася до Сімферопольської міської ради з заявою про поновлення договору оренди, а не узгодження місця розташування об'єкту. Позивач зазначив, що на час прийняття відповідачем спірного рішення будь-які перешкоди для поновлення договору оренди були відсутні, оскільки чинним законодавством України не передбачена необхідність погодження місця розташування земельної ділянки, межі якої вже визначені в натурі.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, заперечення на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача в поштових повідомленнях.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі  неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень,  належним  чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без  повідомлення  ним про причини неприбуття  розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                            встановив:

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №573 від 17.04.1998 р. «Про надання ВКФ «Родина» у тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки по вул. Набережній 60-річчя СРСР» був затверджений акт вибору та обстеження земельних ділянок та позивачу із земель загального користування міста була надана земельна ділянка площею 0,04 га у тимчасове користування на умовах оренди строком на три роки для розміщення літнього кафе по вул. Набережній  60-річчя СРСР. На підставі вказаного рішення між позивачем та відповідачем був укладений відповідний договір оренди земельної ділянки строком на три роки.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було здійснено погодження місця розташування земельної ділянки з відповідними державними органами та службами міста та отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт по зведенню на земельній ділянці літнього кафе. Після закінчення будівництва об'єкт був прийнятий в експлуатацію, про що свідчить акт державної технічної комісії від 22.03.1999 р.

05.07.2004 р. ВКФ «Родина» звернулась до Сімферопольської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки. У зв'язку з неотриманням відповіді на вказану заяву 03.08.2005 р. позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди.

          П. 2.158 рішення Сімферопольської міської ради №455 від 15.09.2005 р. «Про відмову і узгодженні місця розташування об'єктів будівництва (реконструкції)», направленого відповідачем на адресу ВКФ «Родина» лише 17.03.2006 р., позивачу було відмовлено в узгодженні місця розташування об'єкту будівництва.

          Ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів.

          Проте, згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного  позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Отже, враховуючи відсутність відповідної заяви, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.          

          Питання визначення системи та гарантій місцевого самоврядування  в  Україні, засади    організації   та   діяльності,   правового   статусу   та відповідальності   органів    та    посадових    осіб    місцевого самоврядування, обсяг повноважень при здійсненні своєї діяльності органів місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування».

Згідно зі ст. 25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

          П. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

          Відповідно п. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та  інші акти у формі рішень.  

Ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності визнається судом таким, що кореспондується зі статтями 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах  повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності передбачає також прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Суд зазначає, що відповідно до Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000  «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних   з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним  є  невідповідність його  вимогам  чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який  видав  цей  акт.

Як вже було зазначено раніше, позивач звертався до Сімферопольської міської ради з заявою про поновлення договору оренди, а не узгодження місця розташування об'єкту.

          Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

          Ч. 1 ст. 151 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

          Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні (ч. 2 ст. 151 ЗК України).

          Отже, вказаною статтею передбачається обов'язкове погодження місця розташування земельної ділянки, межі якої не визначені в натурі, для подальшого розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки.

          Матеріали справи свідчать, що відповідний акт вибору та обстеження земельної ділянки №573 від 17.04.1998 р., погоджений з усіма необхідними державними органами та службами міста, вже був отриманий ВКФ «Родина». Крім того, на підставі вказаного акту позивачем був розроблений проект відведення земельної ділянки.

          Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.

          Таким чином, приймаючи до уваги те, що чинним законодавством України не передбачена необхідність погодження місця розташування земельної ділянки, межі якої вже визначені в натурі, на час прийняття відповідачем спірного рішення будь-які перешкоди для поновлення договору оренди були відсутні.

Більш того, суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Аналогічне положення закріплено в п. 3.2.1 Договору оренди від 30.10.1997 р., який передбачено право землекористувача на переважне продовження договору після закінчення строку його дії при дотриманні його умов.

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про неналежне виконання ВКФ «Родина» своїх обов'язків під час дії договору оренди земельної ділянки, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна  сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що п. 2.158 рішення Сімферопольської міської ради №455 від 15.09.2005 р. не відповідає вимогам чинного законодавства України, що є підставою для його скасування. Враховуючи те, що на момент звернення позивача до Сімферопольської міської ради будь-які перешкоди для поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 30.10.1997 р. були відсутні, суд також вважає правомірними та таким, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про спонукання  Сімферопольської міської ради до поновлення договору оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Набережній 60-річчя СРСР (р. Салгір), для експлуатації кафе строком на п'ятнадцять років.

Судовий збір у розмірі 3,40 грн. у порядку ч. 1 ст. 94, п. 1, 2 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, п.п. „б” п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

   У порядку п. 3 ст. 160, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 07.06.2007 р. Повний текст постанови складений та підписаний 12.06.2007 р.

                 Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 - 163, п. 4 ст. 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

          П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 2.158 рішення Сімферопольської міської ради №455 від 15.09.2005 р. «Про відмову в узгодженні місця розташування об'єктів будівництва (реконструкції)».

3. Зобов'язати Сімферопольську міську раду (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15) поновити укладений між Сімферопольською міською радою (м. Сімферополь, вул. Толстого, 15) та Виробничо-комерційною фірмою «Родина» (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 77, кв. 14, ідентифікаційний код 23449240) договір оренди земельної ділянки від 30.10.1997 р., розташованої по вул. Набережній 60-річчя СРСР (р. Салгір) для експлуатації кафе строком на п'ятнадцять років.

4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) на користь Виробничо-комерційної фірми «Родина» (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 77, кв. 14, ідентифікаційний код 23449240) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

                     Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення.

Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією..

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.