Постанова

від 06.12.2018 по справі 466/6542/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/6542/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-ц/811/876/18 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія:43

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Львів

Справа №466/6542/15-ц

Провадження №22-ц/811/876/18

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого Струс Л.Б.,

суддів Левика Я.А., Шандри М.М.

секретар Cимець В.І.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін

на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2016 року у складі судді Ковальчук О.І.

у справі

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заозерне" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИЛА:

20 серпня 2015 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заозерне" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просив суд стягнути відповідача заборгованість у сумі 27 361,44 грн., з яких 18 888,86 грн. це сума боргу, а 8472,58 грн. інфляційні втрати. Також просить вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що у м. Львові. У цьому будинку, власниками квартир створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заозерне". 11.03.2008р. між ОСОБА_2 та ОСББ "Заозерне" було укладено договір, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу послуги на утримання будинку, а також водопостачання та водовідведення, а відповідач щомісячно оплачує такі послуги. Вказував, що з 2012 року відповідач не сплачує такі кошти у зв'язку із чим позивач неодноразово звертався до суду за стягненням. На момент звернення сума боргу становить 18888,86 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ "Заозерне" заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 27 361,44 грн. та 243,60 грн. оплаченого судового збору.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 подавши апеляційну скаргу

Так, у доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що справа була не підсудна Шевченківському районному суду м. Львова, так як він з адреси зазначеної позивачем знятий з реєстраційного обліку. Вважає, що судом помилково визначено суму боргу у сумі 18888,86 грн., натомість така сума має становити 10 392,15 грн. Відповідно до цієї суми повинно бути і розраховано суму інфляційного збільшення боргу та просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13.10.2016р., а справу направити за встановленою законом підсудністю.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСББ "Заозерне" просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13.10.2016р. залишити без змін,а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що справа була підсудна Шевченківському районному суду м. Львова, так як в даному випадку має місце альтернативна підсудність, за місцем виконання договору. Щодо правильності розрахунку заборгованості зазначає, що тарифи на житлово-комунальні послуги затверджені протоколом загальних зборів членів ОСББ і такі щороку переглядаються та є єдиними для всіх власників житлових та нежитлових приміщень будинку.

Зважаючи на положення п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд Львівської області здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.

За частиною 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

04 жовтня 2018 року у газеті Голос України опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.

16.10.2018 року цивільна справа № 462/2969/18 одержана Львівським апеляційним судом від Апеляційного суду Львівської області.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що станом на 12 серпня 2015 р. відповідач заборгував за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 18888,86 грн., що є порушенням зобов'язання зі сторони відповідача

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що власниками квартири у будинку АДРЕСА_1 створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Заозерне , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №203894.

11 березня 2008 року між відповідачем ОСОБА_2 та ОСББ Заозерне було укладено типовий договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя, відповідно до якого позивач надає відповідачу як власнику квартири АДРЕСА_1, житлово-комунальні послуги на утримання будинку, а також водопостачання та водовідведення, а відповідач, споживаючи ці послуги, зобов'язаний щомісяця в повному обсязі та своєчасно здійснювати оплату за надані йому послуги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо непідсудності даної справи Шевченківському районному суду м. Львова, апеляційний суд виходив із наступних мотивів та положень закону.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України ратифіковано №475/97-ВР від 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду.

Правила територіальної підсудності (юрисдикції) даної справи, як на момент прийняття її судом до розгляду так і на момент прийняття судом рішення, були врегульовані Цивільним процесуальним кодексом України в редакції 2004р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України в редакції 2004 року позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У пунктах 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ судам роз'яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК України 2004 року), є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Наведений в цій постанові перелік позовів, які відносяться до тих, що виникають із приводу нерухомого майна, свідчить, що спір про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги не належить до таких, а отже і не є спором для якого визначено виключну підсудність.

За таких обставин, при відкритті провадження у даній справі суду належало керуватись загальними вимогами щодо підсудності, а саме ч. 1 ст. 109 ЦПК України в редакції 2004 року де передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Як видно із сторінки 11 паспорта громадянина України ОСОБА_2, такий в період з 02.02.1993р. по 27.08.2014р. був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2, що належить до території Сихівського району міста Львова, а отже і до територіальної юрисдикції Сихівського районного суду м. Львова.

Даних щодо нового місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 матеріали справи не містять, як і не місять відомостей про вчинення судом першої інстанції дій, на виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України 2004 року по зверненню до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Тому, виходячи із матеріалів справи, законних підстав для розгляду даної справи Шевченківським районним судом м. Львова на момент відкриття провадження у справі та прийняття судом рішення не було.

Посилання позивача на наявність альтернативної підсудності, так як у Шевченківському районі міста Львова має місце виконання договору, апеляційний суд відхиляє, оскільки правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено статтею 532 ЦК України і їх аналіз не дає підстав для висновку, що місцем виконання зобов'язання відповідача з оплати послуг позивача є саме Шевченківський район міста Львова.

Отже, має місце порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону, який був чинний на момент розгляду справи в суді першої інстанції, що як наслідок призвело до ухвалення рішення по справі судом, до компетенції якого не віднесено розгляд даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

А частина друга цієї статті передбачає, що справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Водночас, в суді першої інстанції ОСОБА_2 заявляв про непідсудність даної справи Шевченківському районному суду м. Львова, що доводиться його заявою про перегляд заочного рішення суду (а.с. 45).

За таких обставин, колегія суддів апеляційної суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, прийняте по справі судове рішення скасувати, а справу направити для розгляду до Сихівського районного суду м. Львова для розгляду.

У зв'язку із прийняттям даного рішення інші доводи апеляційної скарги судом не перевіряються.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заозерне" в користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 364 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 378, 382, 383, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2016 року по справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заозерне" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - скасувати.

Справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заозерне" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги направити на розгляд до Сихівського районного суду міста Львова.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Заозерне" в користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 364 грн. 50 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 6 грудня 2018 року.

Головуючий

Судді