Справа № 450/388/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 22-ц/811/656/18 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
Категорія:57
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2018 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мікуш Ю.Р.
суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
секретар: Яремко Е.Р.
з участю: позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, представника відповідача Потічної Н.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу №450/388/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітнього позивача ОСОБА_5 до ТзОВ Готельно - курортний комплекс Карпати про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
18.02.2016 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітнього позивача ОСОБА_5 до ТзОВ Готельно - курортний комплекс Карпати про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з ТзОВ Готельно - курортний комплекс Карпати на користь ОСОБА_2 80000 (вісімдесят тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_2 та ОСОБА_5 наданням готельно-курортних послуг неналежної якості (в результаті чого ОСОБА_5 амбулаторно лікувалась), які перерахувати на Благодійний фонд Крила надії (Західне ГРУ ПриватБанку м. Львів, МФО 325321, ЄДРПОУ 35620901 Рахунок 26000060442841, Призначення платежу: добровільна пожертва на лікування дітей); стягнути з ТзОВ Готельно - курортний комплекс Карпати на користь ОСОБА_2 6900 (шість тисяч дев'ятсот) гривень на оплату правової допомоги, які перерахувати на Благодійний фонд Крила надії (Західне ГРУ ПриватБанку м.Львів, МФО 325321, ЄДРПОУ 35620901, Рахунок 26000060442841, Призначення платежу: Добровільна пожертва на лікування дітей); судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог просилається на те, що 4 грудня 2015 року в 14:00 год. разом із матір'ю ОСОБА_6 та дочкою ОСОБА_5, 2009 року народження, приїхала у ГКК Карпати відпочити. Вартість однієї доби проживання становила 1511 гривень та позивач оплатила одразу. Під час перебування в ГКК Карпати позивачеві було надано неякісні послуги, а загалом після окремих з них дочка позивача ОСОБА_5 перебувала тривалий час з 5 грудня 2015 року по 24 грудня 2015 року на амбулаторному лікуванні з діагнозом алергічний дерматит контактний, спричинений хімічною речовиною. При з'ясуванні причини вказаних подій із адміністрацією ГКК, працівники готелю не коректно поводилися, ображали позивача, погрожували негативними наслідками для позивача за обвинувачення ГКК у створені причин, що стали підставою для захворювання дочки позивача.
Позивач вказує, що спричинена їй відповідачем моральна шкода полягає у наступному: позивача та її дочку посадові особи ГКК Карпати у присутності сторонніх (інших відпочиваючих) осіб ображали; принижували ствердженням, що позивач поганий лікар і взагалі ніде не вчилась на лікаря, ображали іншими словами, залякували притягненням до кримінальної та іншої відповідальності, в подальшому як наслідок викликом працівників поліції та прийняття участі в процесуальних діях (написанні пояснення, заяви тощо); необхідністю писати скарги та заяви в державні та правоохоронні органи; тривалому амбулаторному лікуванні дочки; переживання за можливе захворювання та стан її легенів, шкіри тіла загалом, очей, переживання та хвилювання за загальний стан здоров'я та шкіри обличчя ОСОБА_5 після завершення лікування; переживанні та хвилюванні у зв'язку з реєстрацією кримінального провадження нібито за фактом шахрайських дій позивача, за зверненням ГКК Карпати тощо; порушенні нормального ритму життя позивача та її дочки.
Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що вина відповідача щодо заподіяння шкоди ОСОБА_5 внаслідок бездіяльності відповідача була доведена медичними висновками, проте суд першої інстанції безпідставно не взяв їх до уваги та не врахував норми Закону України Про захист прав споживачів . Вважає, що поданий відповідачем показник хлору у воді дитячого басейну не може бути належним доказом у справі, оскільки такий відображає результати аналізу води у басейні за тиждень після отримання пошкодження. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника відповідача Потічної Н.Є., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно приписів ст. 5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За статтею 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Із матеріалів справи встановлено, що 04 грудня 2015 року о 13 год.34 хв. позивач по справі ОСОБА_2 разом із дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та своєю матір'ю ОСОБА_6 поселились на одну добу в готельно-курортний комплекс Карпати .
04.12.2015 року о 21 год.50 хв. ОСОБА_2 звернулася до чергової медичної сестри установи із скаргами щодо стану здоров я дочки після відвідування басейну СПА- Центру, оскільки у її дочки появилося сильне почервоніння, зуд та печіння обох щік. Черговою медсестрою надано дитині протиалергічний препарат Едем , після якого стан дитини на 05.12.2015 року покращився, почервоніння пригасло.
Із пояснень, даних в суді апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 пояснили, що вважають, що у дитини ОСОБА_7 мали місце опіки обличчя через перевищений вміст хлору у воді.
Внаслідок цього, позивач як мати дитини, 22.12.2015 року звернулася за медичною допомогою у Пустомитівську ЦРЛ з приводу висипань на шкірі обличчя у її дочки. Згідно записів, враховуючи дані анамнезу, а саме: появу висипки після 2-х годинного перебування дитини у басейні; виписки лікаря приймального відділення 05.12.2015 року МКЛШД та попередній діагноз: хімічний опік шкіри обличчя, враховуючи виписки лікаря-дерматолога від 07.12.2015 року МКЛ на вул. Виговського у м.Львові, де зазначено діагноз: контактний алергічний дерматит клінічної картини: на шкірі щік слабо виражена гіперемія, лущення епідермісу, різко виражені границі здорової та ураженої шкіри під нижніми повіками, в ділянці крил носа та нечіткість вогнища ураження в цілому внаслідок чого встановлено діагноз: контактний алергічний дерматит в стадії ремісії та дано рекомендації з метою зникнення зазначених проявів. На повторний огляд не з явилися.
З приводу зазначеного випадку, який мав місце 04.12.2015 року у готельно-курортному комплексі Карпати із дитиною ОСОБА_7, 2009 року народження, проводилося службове розслідування. За висновками комісії немає підстав вважати, що у дитини були ознаки хімічного опіку обличчя. При вказаній патології дитина мала бути скерована на лікування у спеціалізоване опікове відділення, однак в опікове відділення з приводу почервоніння щік дитини та висипки не зверталася, скерування від чергового лікаря, який оглядав дитину у травмпункті 5-ї комунальної міської поліклініки не отримувала.
На підставі проведеного службового розслідування комісія прийшла до висновку, що у дитини були клінічні ознаки алергічного дерматиту, локальна форма ( ймовірно спричинені екзогенним фактором). Надана медична допомога дала позитивний ефект. (а.с.73).
Згідно ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 червня 2016 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_5-ОСОБА_8 та призначено судову психологічну експертизу ОСОБА_2, ОСОБА_5.
Згідно листа директора НДІСЕ № 7635 від 11-11-2016 року ухвала Пустомитівського районного суду від 15 червня 2016 року про призначення судової психологічної експертизи залишилася невиконаною через неявку підекспертних ОСОБА_2 та дитини ОСОБА_5, 2009 року народження, оплата рахунку не проведена. ( а.с. 104).
Вирішуючи спір, суд поклав в основу рішення Висновок комісійної судово-медичної експертизи №158 від 02.08.2016-31.08.2016 року (а.с.128-131) (далі Висновок).
Відповідно до Висновку на підставі матеріалів справи, а саме записів медичних документів, пояснень лікарів у малолітньої ОСОБА_5, 2009 року народження, під час огляду її 05 грудня 2015 року сімейним лікарем Трускавецької поліклініки ОСОБА_9 було запідозрено діагноз: Контактний дерматид , а далі, в цей же день, зав.травматологічним пунктом №1 м.Львова ОСОБА_10 було вказано попередній діагноз: Хімічний опік правої щоки І ступеня . З цього приводу матері дитини було рекомендовано обстеження у лікаря-дерматолога.
07 грудня 2015 року лікарем-дерматологом Львівського ШВД №2 ОСОБА_11 після огляду дитини було встановлено діагноз Алергічний контактний дерматит спричинений хімічними речовинами. У подальшому, при огляді дитини 22 грудня 2015 року лікарем-дерматологом Пустомитівської ЦРЛ ОСОБА_12 було виставлено діагноз: Алергічний контактний дерматит . Будь-яких записів лікарів-дерматологів, які б стверджували наявність у дитини в грудні 2015 року опіку шкіри обличчя або лікування з цього приводу у медичній документації, наданій для проведення даної судово-медичної експертизи немає. Таким чином, діагноз лікаря ОСОБА_13 Хімічний опік правої щоки І ступеня не може бути прийнятий до уваги при визначенні характеру і ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як не підтверджений об єктивними судово-медичними даними відповідно до п.4,6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 від 17 січня 1995 року Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України .
Ознак контактної дії хлорованої води басейну, парів хлору на шкіру обличчя дитини ОСОБА_5 комісією не встановлено. Показник хлору у воді дитячого басейну 04 грудня 2015 року -0,10мг/л. Відповідно до Державного стандарту № 27384-2002р.-вода Наказу МОЗ України №400 за 12.05.2010 року норма хлору, що використовується для хлорування питної води-0,3 мг/л, а тому при кількості у воді басейну 0, 10 мг/л у дитини не могло виникнути опіків шкіри. Вказані лікарями явища дерматиту обличчя у дитини в грудні 2015 року можуть бути як екзогенного (фізичні, температурні, механічні, хімічні, тощо фактори) так і ендогенного (паталогічні процеси у внутрішніх органах, що супроводжуються підвищенням проникливості судинних стінок, розширенням капілярів, набряком сосочкового шару дерми, функціональні порушення вегетативної нервової системи, тощо) характеру.
Не можна виключати походження змін шкіри обличчя, зафіксованих у малолітньої ОСОБА_5 у грудні 2015 року як прояви реакції організму дитини на їжу, парфумерні засоби, креми на основі різноманітних трав та іншу подразники.
Відповідно до літературних даних, в тому числі Довідник під редакцією проф.. В.А. Філов Хімія , 1989р. при концентрації хлору у воді більше 100 мг на літр відмічається подразнення слизової оболонки порожнини рота та інші прояви інтоксикації від контакту з ним. Відповідно до записів Журналу обліку стану хлору та рН в басейнах СПА-центу ТзОВ ГКК Карпати 04 грудня 2015 року показник хлору у воді малого басейну складав 0,10 мг на літр води.
Позивачем ОСОБА_2 не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів на спростування Висновку судово-медичної експертизи. В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2 та представник відповідача Потічна Н. Ю. суду пояснили, що інші гості, які були у басейні в цей день не мали будь-яких претензій щодо стану здоров я. Окрім цього, учасники процесу зазначили, що крім почервоніння на обличчі малолітньої ОСОБА_5, 2009 року народження, на інших частинах тіла таких проявів не було. Дитина після лікування протиалергічними засобами здорова, видимих ознак почервоніння на щоках не залишилося.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що поданий показник хлору у воді дитячого басейну від 04.12.2015 року - 0,10 мг/л не відповідає дійсності, є неналежним доказом, так як вода на аналіз надавалася тиждень після отриманих дитиною пошкоджень.
Всупереч зазначеному, у матеріалах справи наявний журнал стану води та вміст хлору, вода перевіряється щоденно тест-смужками для визначення вмісту хлору. При перевищенні вмісту хлору наявними були б пошкодження слизової оболонки порожнини рота та інші прояви інтоксикації організму від контакту з ним, однак таких проявів не було. Інші діти, які купалися одночасно із дитиною позивача ОСОБА_2 не виявляли ознак погіршення стану здоров я чи видимих ознак почервоніння шкіри. У дитини ОСОБА_5 проявів почервоніння чи висипки на інших ділянках тіла не було та цього не заперечила позивач та її представник, в опіковий центр за медичною допомогою не зверталася, однак вважає вину відповідача у тому, що у дитина появилося почервоніння на обличчі саме у недотриманні норм хлорування води із сторони відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно посилався на вимоги статей ЦПК, що стосуються доказування та надання належних доказів.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Загальними підставами для відшкодування шкоди є сама шкода, в даному випадку завдана здоров ю людини; протиправна поведінка, вина та причинний зв язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Наданими суду доказами на заперечення позовних вимог ОСОБА_2 суд не вбачає вини та спричинення шкоди здоров ю ОСОБА_5 2009 р.н.
Відповідно до ст. 1167 ЦК внаслідок відсутності вини відповідача у заподіянні шкоди здоров ю дитині ОСОБА_5 відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог ст. 1167 ЦК.
Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст.. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 23 листопада 2018 року.
Головуючий Ю.Р.Мікуш
Судді: Р.В.Савуляк
Т.І.Приколота
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2018 |
Оприлюднено | 07.12.2018 |
Номер документу | 78351590 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Мікуш Ю. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні